Рішення № 19872624, 12.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р.

Справа № 5004/2435/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ", с. Зміїнець Луцького району

до відповідачів: фірми "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Білогіря Білогірського району Хмельницької області

про стягнення 42336 грн. 84 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (дов. від 06.06.2011р.)

від відповідачів: не зявились

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" звернулось до господарського суду з позовом до фірми "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останніх 42336,84 грн., в тому числі про:

- стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Наш Край-ЛЦ" 20368,42 грн. заборгованості по оплаті поставлених позивачем відповідачу на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №03/03/10-01 від 03.03.2010р. у березні-травні місяцях 2010 року товарно-матеріальних цінностей, а також 21168,42 грн. у відшкодування збитків в розмірі простроченої заборгованості, завданих внаслідок невиконання умов договору в частині проведення своєчасних розрахунків по оплаті відпущеного товару, а всього 41536,84 грн.;

- солідарне стягнення із фірми "Волвест" у формі ТзОВ та підприємця ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Наш Край-ЛЦ" 800 грн. заборгованості по оплаті поставленого на виконання умов договору купівлі-продажу №03/03/10-01 від 03.03.2010р. у березні-травні місяцях 2010 року товару;

- віднесення в повному обсязі на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 обовязку відшкодування позивачу понесених останнім у звязку з поданням позову до суду витрат в розмірі сплаченого судового збору 1411,50 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача предявлений до відповідачів позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному обємі.

Відповідач підприємець ОСОБА_1 всупереч вимогам ухвали суду від 24.11.2011р. про порушення провадження у справі не представила суду доводів та заперечень з приводу предявленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, компетентного представника в судове засідання підприємець не направила, особисто в засідання суду не зявилась, хоча про день та час розгляду справи в суді повідомлялась належним чином (зазначена ухвала направлялась на визначену у спеціальному Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11868468 від 24.11.2011р. (а.с. 32-33) юридичну: АДРЕСА_1, а також на вказану позивачем у позовній заяві фактичну: АДРЕСА_2, адреси підприємця ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією та були вручені адресату відповідно 29.11.2011р. та 01.12.2011р. про що свідчать поштові повідомлення про вручення кореспонденції а.с. 39-40).

З огляду на викладене суд вважає, що у підприємця ОСОБА_1 існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу предявленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Відповідачем фірмою "Волвест" у формі ТзОВ всупереч вимогам ухвали суду від 24.11.2011р. також не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання остання не направила, хоча про день, час та місце розгляду справи в суді повідомлялась належним чином (зазначена ухвала направлялась на визначену позивачем у позовній заяві та засвідчену у підписаному між сторонами договорі поруки від 12.05.2011р. адресу: м. Луцьк, вул. Ковельська, 40, рекомендованою кореспонденцією та була повернута до суду без вручення адресату з підстав "із зазначеної адреси вибули" конверт з відміткою поштового відділення звязку а.с. 34).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового звязку", а саме п. 99 даної Постанови, визначено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані поштові листи з позначкою "Судова повістка", вручаються адресату, а в разі його відсутності повнолітньому члену сімї. У разі відсутності адресата, або повнолітніх членів його сімї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Водночас, законодавство України, в т.ч. ГПК, не зобовязує сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675).

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що ухвалою суду від 24.11.2011р. явка в судове засідання представників відповідачів обовязковою не визнавалась, відповідачі належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направили в судове засідання своїх представників, не подали заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представників відповідачів не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ", с. Зміїнець Луцького району Волинської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, смт. Білогіря Білогірського району Хмельницької області було укладено договір купівлі-продажу №03/03/10-01 (а.с. 11-13) згідно з умовами котрого товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" було взято на себе зобовязання щодо поставки підприємцю ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей у визначених між сторонами асортименті та кількості, а підприємцем, в свою чергу, зобовязання відносно прийняття товарно-матеріальних цінностей та здійснення оплати останніх у визначеному угодою порядку.

Як це зазначається відповідачем у позовній заяві та підтримується представником останнього в судовому засіданні, на виконання умов вказаного договору позивачем згідно видаткових накладних №INN600003925 від 03.03.2010р. на суму 5438,29 грн., №INN600003926 від 03.03.2010р. на суму 125 грн., №NАТ000000394 від 17.03.2010р. на суму 4322,44 грн., №INN600004511 від 31.03.2010р. на суму 2222,96 грн., №INN600004512 від 31.03.2010р. на суму 9 грн., №NАТ000000664 від 07.04.2010р. на суму 1421,57 грн., №NАТ000000665 від 07.04.2010р. на суму 500 грн., №INN600004994 від 28.04.2010р. на суму 125 грн., №INN600004993 від 28.04.2010р. на суму 2901,47 грн., №INN600005129 від 05.05.2010р. на суму 2363,99 грн. та №INN00108967-00 від 12.05.2010р. на суму 3788,72 грн. було відпущено підприємцю ОСОБА_1, а останньою прийнято визначених угодою товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 23218,42 грн.

На вимогу господарського суду представником позивача в судовому засіданні було надано для огляду оригінали зазначених вище договору купівлі-продажу та видаткових накладних (за винятком видаткової накладної №INN00108967-00 від 12.05.2010р. на суму 3788,72 грн.)

При цьому відсутність видаткової накладної №INN00108967-00 від 12.05.2010р. на суму 3788,72 грн. представник товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" пояснює тим, що зазначений документ фінансової звітності не було повернуто підприємцем-відповідачем товариству-позивачу після отримання відповідних товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 3788,72 грн. 12 травня 2010 року. Господарська операція поставки товарів вартістю 3788,72 грн. згідно накладної №INN00108967-00 від 12.05.2010р. обліковується в податковому обліку та бухгалтерській звітності товариства.

На вимогу суду позивачем не було надано жодних інших документів у підтвердження відпуску підприємцю ОСОБА_1 товарів на суму 3788,72 грн. у травні місяці 2010 року згідно договору купівлі-продажу №03/03/10-01 від 03.03.2010р.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що видаткові накладні №INN600003925 від 03.03.2010р., №INN600003926 від 03.03.2010р., №NАТ000000394 від 17.03.2010р., №INN600004511 від 31.03.2010р., №INN600004512 від 31.03.2010р., №NАТ000000664 від 07.04.2010р., №NАТ000000665 від 07.04.2010р., №INN600004994 від 28.04.2010р., №INN600004993 від 28.04.2010р., №INN600005129 від 05.05.2010р. (всього на загальну суму 19429,72 грн.) на відпуск товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" підприємцю-відповідачу товарів містять всі визначені чинним законодавством обовязкові реквізити, в повному обємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх, згідно умов підписаного договору купівлі-продажу №03/03/10-01 від 03.03.2010р. в березні-травні місяцях 2010 року господарських операцій.

Згідно п. 5.1. договору від 03.03.2010р. №03/03/10-01 підприємець ОСОБА_1 зобовязувалась здійснювати оплату за отриманий товар згідно накладних в українській національній валюті гривні шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача) або внесення готівки в касу останнього впродовж двадцяти одного календарного дня з моменту отримання товару.

З огляду на викладені положення угоди суд вважає, що по останній наявній в матеріалах справи видатковій накладній №INN600005129 від 05.05.2010р. підприємцем-відповідачем було взято на себе зобовязання щодо проведення розрахунків по оплаті відпущеної продукції в кінцевий термін до 26 травня 2010 року.

Проте підприємець ОСОБА_1 взяті на себе згідно договору купівлі-продажу №03/03/10-01 від 03.03.2010р. зобовязання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті відпущених у березні-травні місяцях 2010 року товарно-матеріальних цінностей (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконала, вартість останніх оплатила частково в розмірі 2050 грн. (банківські виписки про рух коштів на рахунку а.с. 26-28), у звязку з чим на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді заборгувала товариству з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" 17379,72 грн.

Судом встановлено, що зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених згідно видаткових накладних №INN600003925 від 03.03.2010р., №INN600003926 від 03.03.2010р., №NАТ000000394 від 17.03.2010р., №INN600004511 від 31.03.2010р., №INN600004512 від 31.03.2010р., №NАТ000000664 від 07.04.2010р., №NАТ000000665 від 07.04.2010р., №INN600004994 від 28.04.2010р., №INN600004993 від 28.04.2010р., №INN600005129 від 05.05.2010р. товарів 19429,72 грн. за мінусом частково проведеної оплати в розмірі 2050 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між ТзОВ "Наш Край-ЛЦ" та підприємцем ОСОБА_1 носять договірний характер, укладений між останніми договір купівлі-продажу №03/03/10-01 від 03.03.2010р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору купівлі-продажу, відпуск позивачем на виконання його умов підприємцю-відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання їх підприємцем ОСОБА_1 та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення основної суми заборгованості 17379,72 грн.

Сума заборгованості 17379,72 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена підприємцем ОСОБА_1

Поруч з цим судом засвідчується на тому, що позовні вимоги позивача відносно стягнення на його користь з підприємця ОСОБА_1 3788,72 грн. заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей, відпущених згідно видаткової накладної №INN00108967-00 від 12.05.2010р., належним чином не підтверджуються відповідними документами та матеріалами, фактичними даними, на підставі котрих господарський суд у визначеному законом порядку міг би встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача в частині стягнення 3788,72 грн. заборгованості. Зазначені вимоги окрім письмового та усного посилань позивача та його представника на видаткову накладну №INN00108967-00 від 12.05.2010р., не підтверджуються будь-яким іншим допустимим доказом, у звязку з чим суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення 3788,72 грн. заборгованості залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Одночасно з цим згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Абзацом 4 пункту 7.2. договору купівлі-продажу №03/03/10-01 від 03.03.2010р. сторонами було передбачено, що Продавець та Покупець прийшли до взаємної згоди про те, що у випадку прострочення Покупцем терміну оплати за отриману продукцію більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів, передбаченого п. 5.2. даного договору, Покупець відшкодовує Продавцю заподіяні збитки у розмірі суми простроченої заборгованості.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення підприємцем ОСОБА_1 платежів понад 14 календарних днів, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми основної заборгованості 21168,42 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача заподіяних збитків у розмірі простроченої заборгованості, що складає 21168,42 грн.

Розглядаючи зазначену вимогу судом здійснено наступні висновки: договір №03/03/10-01 від 03.03.2010р. недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 7.2, не визнавався, відповідач зобовязання щодо своєчасної оплати товару не виконав, допустив прострочку виконання договірних зобовязань в цій частині більше ніж на 14 календарних днів, заподіявши при цьому позивачу збитки, сплата котрих є договірним зобовязанням підприємця ОСОБА_1

З огляду на викладене суд приходить до висновку про підставність вимоги відносно стягнення з підприємця ОСОБА_1 на користь товариства "Наш Край-ЛЦ" за прострочення належних платежів 17379,70 грн. заподіяних збитків.

Щодо вимог про стягнення з відповідача завданих збитків на суму 3788,72 грн. суд вважає за необхідне залишити їх без розгляду з тих підстав, що поставку товарів позивачем відповідачу на зазначену суму, а відтак і основну суму заборгованості 3788,72 грн. позивачем не підтверджено відповідними доказами.

Разом з тим, 12 травня 2011 року для гарантування належного виконання підприємцем ОСОБА_1 зобовязань по договору купівлі-продажу №03/03/10-01 від 03.03.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ", с. Зміїнець Луцького району та фірмою "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк було укладено договір поруки (а.с. 29) відповідно до умов якого фірма "Волвест" надала поруку за належне виконання підприємцем ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань по договору купівлі-продажу №03/03/10-01 від 03.03.2010р., зокрема щодо здійснення своєчасної оплати за поставлені товарно-матеріальні цінності.

Пунктом 4 договору поруки від 12.05.2011р. визначено, що у випадку невиконання боржником обовязків за договором №03/03/10-01 від 03.03.2010р., боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку невиконання боржником будь-якого з обовязків, передбачених договором №03/03/10-01 від 03.03.2010р., кредитор має право звернутися до суду із залученням поручителя в якості співвідповідача разом з боржником (п. 5 договору поруки від 12.05.2011р.)

Пунктом 2 договору поруки встановлено відповідальність поручителя перед кредитором за виконання боржником обовязків за договором №03/03/10-01 від 03.03.2010р. в розмірі 800 грн.

20.10.2011р. позивач звернувся до поручителя з листом-вимогою №12В-11, отриманий останнім 20.10.2011р., що стверджується його відміткою на листі, скріпленою підписом (а.с. 30), про прийняття заходів для погашення боржником заборгованості по оплаті поставлених згідно з договором №03/03/10-03 від 03.03.2010р. товарно-матеріальних цінностей, та здійснення оплати протягом семи днів.

Поручитель у визначеному договором поруки від 12.05.2011р. порядку вимоги не виконав, заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 4 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судом встановлено, що вимога до поручителя фірми "Волвест" у формі ТзОВ №12В-11 від 20.10.2011р. предявлена в межах строку, визначеного статтею 559 ЦК України.

Зважаючи на викладене суд вважає, що вимога про стягнення солідарно з фірми "Волвест" у формі ТзОВ та підприємця ОСОБА_1 800 грн. заборгованості по оплаті відпущених згідно договору від 03.03.2010р. №03/03/10-01 товарів підставна згідно ст. 554 ЦК України, договору купівлі-продажу від 03.03.2010р. та договору поруки від 12.05.2011р.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини підприємця ОСОБА_1, суд вважає, що витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що понесло ТзОВ "Наш Край-ЛЦ", слід відшкодувати останньому в повному обємі у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок підприємця ОСОБА_1 (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 554, 559, 599, 655, 692 Цивільного кодексу, ст.ст. 44, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" (Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, 22, код ЄДРПОУ 33537597) 16579,70 грн. заборгованості та 17379,70 грн. у відшкодування завданих збитків, а всього 33959,40 грн., 1158,87 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та фірми "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Луцьк, вул. Ковельська, 40, код ЄДРПОУ 35607079) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" (Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, 22, код ЄДРПОУ 33537597) 800 грн. заборгованості.

4. В частині стягнення 3788,72 грн. заборгованості та 3788,72 грн. у відшкодування завданих збитків позов залишити без розгляду.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

12.12.11