Рішення № 19869370, 05.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

05.12.2011Справа №5002-26/4257-2011 За позовом Прокурора Залізничного району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим

до відповідачів:

1) Сімферопольської міської Ради,

2) Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь,

про визнання рішення та договору оренди земельної ділянки недійсними.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від прокурора Тітков К.С., прокурор відділу прокуратури АР Крим, посвідчення №11146;

від позивача ОСОБА_2, представник за довіреністю №1376/10-26 від 26.08.2010 року;

від відповідачів:

1) не зявився,

2) Запрута Ж.В., представник за довіреністю №641 від 29.01.2009 року.

Суть спору: Прокурор Залізничного району м. Сімферополя, діючи в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів Сімферопольської міської Ради та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення 27-ї сесії V скликання Сімферопольської міської Ради від 27.09.2007р. №378 про поновлення договору оренди та наданні Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0012 га по вул. Маршала Василевського вул. Героїв Сталінграду у короткострокову оренду строком на 5 років до 27.06.2012 року для обслуговування існуючого торгівельного кіоску з виконанням благоустрою приналежної території, а також визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №1526, укладеного 18.02.2008 року між Сімферопольською міською Радою та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 відповідно якого Сімферопольською міською Радою надано Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку ділянку площею 0,0012 га по вул. Маршала Василевського вул. Героїв Сталінграду у короткострокову оренду строком на 5 років до 27.06.2012 року для обслуговування існуючого торгівельного кіоску з виконанням благоустрою приналежної території.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю оскаржуваного договору оренди земельної ділянки вимогам земельного законодавства. Прокурор вказує на те, що Держземінспекцією Республіканського комітету по земельним ресурсам була проведена перевірка за результатами якої встановлено, що у спірному договорі відсутні істотні умови договору оренди земельної ділянки, передбачені як статтею 15 Закону України «Про оренду землі» так і типовою формою договору оренди землі, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220, а саме, умови щодо збереження стану обєкту оренди та умов і строків передачі земельної ділянки орендарю, а також відсутні невідємні частини договору оренди акт виносу меж земельної ділянки в натуру (на місцевості) та акт приймання передачі обєкту оренди. Також, прокурор посилається на використання наданої в оренду земельної ділянки не за цільовим призначенням, що не відповідає ст. 96 Земельного кодексу України.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_1, представив відзив по справі. З позовом прокурора не погоджується та посилається на пропуск ним строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові. Крім того, представник відповідача зазначає, що посилання прокурора на відсутність в договорі істотних умов договору оренди земельної ділянки спростовується пунктами 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. спірного договору. Також, відповідач посилається на те, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким прокурор обґрунтовує свої вимоги не відповідає Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312, а також вказує на відсутність можливості користуватися на даний час спірною земельною ділянкою оскільки на ній розміщена частина майна, що належить іншій юридичній особі.

Позивач також надав свої пояснення щодо позовних вимог. Позов прокурора підтримує у повному обсязі. У своїх поясненнях вказує на встановлення факту використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, що підтверджується відповідним актом. Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка була надана для розміщення торгівельного кіоску, перевіркою було встановлено відсутність цього кіоску, що тим самим свідчить про очевидне невикористання землі за її цільовим призначенням.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_1 надав додаткове правове обґрунтування до відзиву в якому вказує на те, що факт неможливості використання ФОП ОСОБА_1 орендної земельної ділянки підтверджується рішеннями господарського суду Автономної Республіки Крим у справах №2-8/1171-2009, №2-7/5345-2009 та проведеними у цих справах судовими експертизами. Також звертає свою увагу на позицію Сімферопольської міської Ради щодо законності оскаржуваного договору, яка була викладена у справі №2-19/278-2010.

Сімферопольська міська рада представила суду свої заперечення позовних вимог. Позов не визнає та вказує, що оскаржуваним рішенням ФОП ОСОБА_1 була надана земельна ділянка площею 0,0012га для обслуговування існуючого кіоску, з виконанням благоустрою прилеглої території на 5 років до 27.06.2012 року. Посилається на те, що вказане рішення приймалося відповідно до діючого законодавства України, а саме на підставі розробленого та погодженого з усіма необхідними інстанціями проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, що пройшов державну землевпорядну експертизу, а також на підставі технічної документації по землеустрою щодо поновлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку договору оренди. Відповідач стверджує, що зі сторони Сімферопольської міської Ради норми діючого законодавства порушені не були.

Сімферопольська міська Рада явку свого представника не забезпечила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена за адресою зазначеній у позовній заяві, що відповідає адресі фактичного її місцезнаходження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

встановив:

27.09.2007 року рішенням №378 Сімферопольської міської Ради 27-ї сесії 5-го скликання «Про дозвіл розробки проектів землеустрою по відводу земельних ділянок, наданні, передачі громадянам України, юридичним та фізичним особам підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополі» вирішено, в підпункт 8.6. пункту 8 рішення 22-ї сесії Сімферопольської міської Ради 5-го скликання від 27.06.2007 року №308, виклавши його в наступній редакції: «Поновити договір оренди та надати фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0012га по вул. Маршала Василевського вул. Героїв Сталінграду в короткострокову оренду строком на 5 років до 27.06.2012 року, для обслуговування існуючого торгового кіоску, з виконанням благоустрою прилеглої території.

17.12.2007 року між Сімферопольською міською Радою Орендодавцем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 Орендарем укладений договір оренди земельної ділянки №157-П.

Відповідно до п. 1.1. даного договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування існуючого торгового кіоску з виконанням благоустрою прилеглої території, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь АР Крим, Україна, вул. Маршала Василевського вул. Героїв Сталінграду, план (схема) якого є невідємною частиною договору, кадастровий номер 01101000 00:01:008:0044.

Згідно п.2.1., на підставі Законів України «Про оренду землі» та «Про місцеве самоврядування в Україні», у виконання рішення 27-ї сесії Сімферопольської міської Ради 5-го скликання №378 від 27.09.2007 року, в оренду передається земельна ділянка площею 0,0012га з метою використання відповідно до ст. 19 п. «б» Земельного кодексу України, а саме: для обслуговування існуючого торгового кіоску з виконанням благоустрою прилеглої території.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду у строк на 5 років, а саме до 27.06.2012 року.

Факт реєстрації посвідчений виконавчим комітетом міської ради та зареєстрований в комітеті по управлінню земельними ресурсами міської ради від 18.02.2008 року за №1526.

Договір оренди земельної ділянки зареєстровано в Кримській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Залізничного району за №040800100065 від 23.10.2008 року.

30.05.2011 року Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства по вул. М. Василевського вул. Г. Сталінграду, що передана в оренду Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, про що складений відповідний акт №332. Проведеною перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 0,0012га, яка розташована на землях житлової та громадської забудови по вул. М. Василевського вул. Г. Сталінграда та яка надана в оренду згідно договору від 18.02.2008 року №1526 ФОП ОСОБА_1 для обслуговування торговельного павільйону з використанням благоустрою прилеглої території строком на 5 років до 27.06.2012 року на даний час не використовується, тобто земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується, чим порушено п. «а» ст. 96 Земельного кодексу України. Звернувшись до господарського суду АР Крим з позовними вимогами про визнання рішення 27-ї сесії V скликання Сімферопольської міської Ради від 27.09.2007р. №378 про поновлення договору оренди та наданні Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 та договору №1526 від 18.02.2008року недійсними, прокурор вказує на порушення вказаними рішенням та договором вимог земельного законодавства в частині не зазначення в договорі істотних вимог договору та окрім цього, використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, звернувши увагу на характер правовідносин, що склалися по використанню земельної ділянки за адресою: м. Сімферополь АР Крим, Україна, вул. Маршала Василевського вул. Героїв Сталінграду, кадастровий номер 01101000 00:01:008:0044 суд дійшов висновку, що фактично ці відносини направлені на здійснення прав та обовязків у сфері оренди земельних ділянок, що регулюється зокрема, Конституцією України, Земельним кодексом України (далі ЗК України), Цивільним кодексом України (далі ЦК України) та Законом України «Про оренду землі». Так, відповідно до абз. 1 п. 12 Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Суд встановив, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах м. Сімферополя, а отже повноваження щодо її розпорядження належать Сімферопольській міській Раді.

27.09.2007 року Сімферопольською міською Радою шляхом прийняття відповідного рішення, Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 була надана до 27.06.2012 року спірна земельна ділянка для обслуговування торгівельного кіоску та в подальшому укладений договір оренди даної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Прокурор та позивач посилаються на те, що оскаржуваний договір не містить таких істотних умов, як: умови збереження стану обєкту оренди та умов і строків передачі земельної ділянки орендарю, та крім цього, хоча і передбачені пунктом 13.3. договору оренди невідємні частини договору оренди акт визначення меж земельної ділянки в натуру (на місцевості) та акт приймання передачі обєкту оренди, проте не є наявними у додатках до договору.

Оглянувши договір оренди земельної ділянки №157-П суд не встановив наявності обовязкової істотної умови договору оренди земельної ділянки в частині умов щодо збереження стану обєкту оренди.

Між тим, відповідач ФОП ОСОБА_1 вказує, що пунктами 5.1-.5.4. спірного договору передбачені всі належні істотні умови договору оренді, такі як умови збереження стану обєкту оренди та умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, а також наявність акту приймання передачі обєкту оренди та акту відновлення меж земельної ділянки.

Суд погоджується з посиланням відповідача щодо наявності такої умови у договорі, як умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, що прямо передбачено п.5.3. договору, проте, не може погодитись щодо наявності умов збереження стану обєкту, так як такі умови по суті є відсутніми.

Зокрема, такий висновок суду ґрунтується на встановлених умовах у типовому договорі оренди землі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220, пункт 17 якого чітко визначає зазначення умов збереження стану обєкту оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Також, прокурор посилається на відсутність у комплекті договору його невідємних частин, що передбачені ч. 4 ст. 15 вказаного закону, таких як, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Однак, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 надала суду вказані документи, тим самим підтвердивши їх наявність.

В іншу чергу, прокурор та позивач посилаються на порушення Сімферопольською міською Радою та ФОП ОСОБА_1. умов використання земельної ділянки.

Відповідно до п.5.1. договору оренди земельної ділянки №157-П від 17.12.2008 року, земельна ділянка передається з метою використання відповідно до ст. 19 п. «б» Земельного кодексу України, а саме: для обслуговування існуючого торгового кіоску, з виконанням благоустрою прилеглої території.

Як встановлено судом, актом №322 перевірки дотримання вимог земельного законодавства складеного 30.05.2011 року завідувачем сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим державним інспектором Воржевим Д.В. засвідчено, що на даний час земельна ділянка за цільовим призначенням щодо розміщення та обслуговування торговельного павільйону з благоустроєм прилеглої території не використовується.

Відповідач, ФОП ОСОБА_1 вказує на невідповідність даного акту Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312 у звязку з чим вважає його неналежним доказом обґрунтування вимог прокурора.

Однак при тому, що дії державного інспектора по складанню вказаного акту оскаржені не були, та будь яких відомостей спростування фактів, що зазначені у вказаному акті суду не представлено, суд бере акт №322 перевірки дотримання вимог земельного законодавства до уваги, як належний доказ.

Більш того, факт невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням також підтверджується поясненнями самого відповідача ФОП ОСОБА_1, яка зазначає, що використовувати надану земельну ділянку не має можливості оскільки на земельній ділянці, що надана їй у користування розташоване крильце будівлі, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Делішес», у звязку з чим, відповідач представив в якості доказу рішення у справах №2-8/1171-2009, №2-7/5345-2009 та висновки по проведеним у цих справах судовими експертизами.

Суд критично ставиться до даного посилання враховуючи, що в оренду була надана земельна ділянка площею 0,0012га, що відповідає площі у 12кв.м., тобто є такою, що дозволяє користуватися нею для розміщення торгового павільйону, а отже, наведені відповідачем рішення господарського суду АР Крим не можуть вважатися ні преюдиціальними доказами в порядку ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ні належними доказами законності невикористання спірної земельної ділянки.

В свою чергу, суд звертає увагу на ту обставину, що попри надання земельної ділянки під розміщення торгівельного кіоску та після укладення та реєстрації договору оренди землі минуло більш ніж 3 роки, виходить, що наразі наявна фактична відсутність торгівельного кіоску, а отже зміна цільового призначення спірної земельної ділянки є очевидним фактом.

Доказів належного проведення зміни цільового призначення спірної земельної ділянки суду жодним учасником судового процесу не надано.

Статтею 21 ЗК України встановлено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, у сукупності встановлених фактів про порушення вимог земельного законодавства, а саме: не зазначення у договорі оренди земельної ділянки істотної вимоги щодо збереження стану обєкта оренди, що передбачена як Законом України «Про оренду землі» так і Типовим договором оренди землі, а також використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, суд вважає за необхідне визнати спірний договір оренди недійсним на підставі невідповідності його вимогам земельного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Що ж до вимог про визнання недійсним рішення 27-ї сесії V скликання Сімферопольської міської Ради від 27.09.2007р. №378 про поновлення договору оренди та наданні Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0012 га по вул. Маршала Василевського вул. Героїв Сталінграду у короткострокову оренду строком на 5 років до 27.06.2012 року для обслуговування існуючого торгівельного кіоску з виконанням благоустрою приналежної території, то в даному випадку, вказане рішення також підлягає визнанню недійсним на підставі встановленої невідповідності умов надання земельної ділянки вказаним рішенням фактичному цільовому використанню спірної земельної ділянки

Відповідно до п.2. Розяснення Президії Вищого Арбітражного Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно о ст.ст. 15, 187, 188 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», п. 1, 3, 4 Положення про Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, затвердженого постановою Ради Міністрів АР Крим №389 від 14.07.2009 року, Республіканський комітет по земельних ресурсах є республіканським територіальним органом виконавчої влади АР Крим з питань земельних ресурсів та входить у єдину систему державних органів земельних ресурсів, однією з основних задач якого є здійснення державного контролю за використанням та охороню земель згідно з вимогами Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Даний контроль полягає в забезпеченні дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами земельного законодавства та дотримання встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Отже, з огляду на те, що прокурор Залізничного району м. Сімферополя звернувся до суду в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, тобто органом наділеним повноваженнями по перевірці дотримання вимог земельного законодавства, та встановлення судом фактів порушення норм земельного законодавства спірним рішенням, суд також визнає його недійсним, як таке, що порушує права та інтереси територіальної громади м. Сімферополя.

Належні до сплати судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд відносить на відповідачів відповідно до ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 05 грудня 2011 року. З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати недійсним рішення №378 Сімферопольської міської Ради 27-ї сесії 5-го скликання «Про дозвіл розробки проектів землеустрою по відводу земельних ділянок, наданню, передачі громадянам України, юридичним та фізичним особам підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополі» в частині внесення в підпункт 8.6. пункту 8 рішення 22-ї сесії Сімферопольської міської Ради 5-го скликання від 27.06.2007 року №308 змін щодо поновлення договору оренди та надання Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0012га по вул. Маршала Василевського вул. Героїв Сталінграду в короткострокову оренду строком на 5 років до 27.06.2012 року для обслуговування існуючого торгового кіоску, з виконанням благоустрою прилеглої території.

3.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №157-П, що зареєстрований 18.02.2008 року за №1526. укладений 17.12.2007 року між Сімферопольською міською Радою та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 відносно земельної ділянки площею 0,0012га з метою використання під обслуговування існуючого торгового кіоску з виконанням благоустрою прилеглої території.

4.Стягнути з Сімферопольської міської Ради у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 42,50грн. 5.Стягнути з Сімферопольської міської Ради (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 118грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 42,50грн. 7.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 118грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 8.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.

Повний текст рішення підписаний 09 грудня 2011 року.