Рішення № 19869260, 07.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2011Справа №5002-12/4450-2011 За позовом Військового прокурора Сімферопольського гарнізону (95006, м. Сімферополь, вул. Казанська, 27) в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України (03168, м. Київ, Повітрянофлотський проспект,6) в особі Державного підприємства Міністерства Оборони України «Укрвійськкурорт» (98542, м. Алушта, смт. Партеніт, 115)

до приватного підприємства «Формат Х» (95000, м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 25, кв. 68)

про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача 1) не зявився 2) ОСОБА_1, представник, довіреність від 29.08.2011 р.

Від відповідач не зявився

За участю військового прокурора Свіренко Р.В.

Суть спору: Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону звернувся до господарського суду АР Крим з позовом в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України в особі Державного підприємства Міністерства Оборони України «Укрвійськкурорт» до відповідача приватного підприємства «Формат Х» про визнання за державою в особі Міністерства оборони України (у повному господарському віданні державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт») право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17б, а саме: будівлю готелю «Зоряний» (літ. А) загальною площею 4287,2 кв. м. та будівлю водопровідно насосної станції (літ «Б») площею 25,6 кв.м. загальною вартістю 6095006,00 грн. та витребування у приватного підприємства «Формат Х» на користь Міністерства оборони України (у повне господарське відання державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт») нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17б, а саме: будівлю готелю «Зоряний» (літ. А) загальною площею 4287,2 кв. м. та будівлю водопровідно насосної станції (літ «Б») площею 25,6 кв.м. загальною вартістю 6095006,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватне підприємство «Формат Х» заволоділо спірним нерухомим майном неправомірно, а майно вибуло з володіння власника не з його волі, що підтверджено також постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2011р. у справі № 53/222 та встановлене, що спірне майно вибуло з володіння держави незаконно, з порушенням існуючого порядку, без згоди та без відома власника в особі уповноваженого органу державної влади та встановлений факт завдання шкоди інтересам держави в особі Міністерства Оборони України, яка полягає в незаконному позбавленні її основних фондів.

Військовим прокурором Сімферопольського гарнізону у судовому засіданні від 21.11.2011р. була надана для огляду інвентарна справа на спірне нерухоме майно: будівлю готелю «Зоряний».

Представник позивача та військовий прокурор Сімферопольського гарнізону позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином - рекомендованою поштою. Про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів та відзиву на позов не надано.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням прокурора та представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд

встановив:

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим № 1625 від 27 серпня 2004 року, на виконання постанови Верховної Ради України № 1431-ХІІ від 24.08.1991 року «Про військові формування на Україні» постановлено оформити право державної власності на обєкт нерухомості, що перебував на той час на балансі Сімферопольської квартирно-експлуатаційної частини району будівлю колишнього 9-го евакуаційного приймача, розташованого за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17б.

У подальшому, на підставі акту прийому-передачі від 10.01.2005 року, затвердженого Міністром оборони України генералом армії Кузьмуком О. І., вказана будівля 9-го евакуаційного приймача (літ. «А») та водопровідно-насосна станція (літ. «Б»), розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. мате Залки, 17б, передані на баланс державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт» та на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим № 349 від 20.02.2009 року на вказані обєкти нерухомості було оформлено право державної власності (у повному господарському віданні державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт»).

На час розгляду справи, вказане нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17б, а саме: будівля готелю «Зоряний» (літ. «А») загальною площею 4287,2 кв.м. та будівля водопровідно-насосної станції (літ. «Б») площею 25,6 кв.м. знаходиться на балансі державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт», вартість вказаного майна складає 6095006,0 грн., що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності від 04.03.2009 року (а.с. 19) та довідкою про балансову належність від 12.10.2011р. (а.с. 22).

Однак, прокурорською перевіркою було встановлене, що право власності держави на вказані обєкти нерухомості підлягає захисту, оскільки не визнається окремими юридичними особами.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, перевіривши надані докази, доходить висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 вересня 2009 року у справі № 53/222-09 відмовлено у задоволенні первісного позову Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) в особі філії «Укроборонбуд» до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абрис-Груп» щодо розірвання інвестиційного договору № 14/03-СБ/1 від 14 березня 2006 року про сумісне будівництво (реконструкцію) обєктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) згідно розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладеного між ТОВ Будівельна компанія «Абрис-Груп» та Міністерством Оборони України та задоволено зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абрис-Груп», визнано дійсним договір від 20 березня 2006 року № 20/03-СБ/2 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства Оборони України в інвестиційному договорі № 14/03-СБ/1 від 14 березня 2006 року про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) обєктів житлово-цивільного призначення, розташованих за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17б, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Також, вказаним рішенням суду першої інстанції визнано право власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абрис-Груп» на нерухоме майно будівлю готелю (літ. «А»), площею 4287,2 кв.м., будівлю водопровідної насосної станції з ганком (літ. «Б») площею 31,9 кв.м., розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17б та зобовязано Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» здійснити державну реєстрацію права власності на вказані обєкти нерухомості за товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абрис-Груп».

01 грудня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абрис-Груп» зареєструвало право власності на спірні обєкти нерухомості, про що свідчить доданий до матеріалів справи Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.12.2009р. (а.с. 20).

Відповідно до рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2010 року у справі № 2-22/1909-2010 в задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абрис-Груп» в особі ліквідатора Куплевацької Тетяни Вікторівні до приватного підприємства «Формат-Х» відмовлено; зустрічний позов приватного підприємства «Формат-Х» до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абрис-Груп» в особі ліквідатора Куплевацької Т. В. задоволено частково; визнано за приватним підприємством «Формат Х» право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17б, а саме: будівлю готелю (літ. «А») площею 4287,2 кв.м., будівлю водопровідної насосної станції (літ. «Б») площею 25,6 кв.м., споруди.

На підставі зазначеного рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2010 року у справі № 2-22/1909-2010, за приватним підприємством «Формат Х» зареєстровано право власності на зазначене майно, про що виданий Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11 травня 2010 року (а.с. 21).

У свою чергу, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року у справі № 2-23/6018-2009 було ліквідовано банкрута товариство з обмеженою відповідальністю «Абрис-Груп» (а.с. 31-33).

У подальшому, після встановлення обставин незаконного вилучення спірних обєктів державною власності, військовою прокуратурою Сімферопольського гарнізону було внесено апеляційне подання на рішення господарського суду Харківської області від 07 вересня 2009 року по справі № 53/222-09.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2011 року по справі № 53/222-09 апеляційна скарга військового прокурора Сімферопольського гарнізону задоволена, рішення господарського суду Харківської області від 07 вересня 2009 року по справі № 53/222-09 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абрис-Груп» щодо визнання дійсним договору від 20 березня 2006 року № 20/03-СБ/2 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства Оборони України в інвестиційному договорі № 14/03-СБ/1 від 14 березня 2006 року та визнання права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Абрис-Груп» на спірне нерухоме майно відмовлено.

Зазначеною постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2011 року у справі № 53/222-09 встановлено, що спірне майно вибуло з володіння держави незаконно з порушенням існуючого порядку, без згоди та без відома власника в собі уповноваженого органу державної влади та встановлений факт завдання шкоди інтересам держави в особі Міністерства Оборони України, яка полягає в незаконному позбавленні її основних фондів.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтями 330, 658 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (ч. 2 ст. 388 ЦК України).

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зазначений у статті 388 Цивільного кодексу України перелік підстав, що надають право витребування майна у добросовісного набувача, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, тому, слід зауважити, що випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умов, що майно вибуло з володіння власника проти його волі.

Відсутність належної волі з боку держави в особі Міністерства Оборони України на відчуження вищевказаних обєктів нерухомості встановлена постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2011 року у справі № 53/222-09.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що відповідно до частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується.

Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з пунктом 5 Розяснення Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з судовим захистом права державної власності» № 02-5/225 від 02 квітня 1994 року, власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння (віндикація) від добросовісного набувача.

Отже, враховуючі вищевикладене, право позивача на визнання за ним права володіння, користування і розпорядження спірним майном, а також право вимагати його звільнення і повернення базується на визнанні права власної абсолютним правом, яке не втрачається із незаконним вибуттям речі з володіння власника і переходом у володіння інших осіб.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України у редакції станом на час постановлення рішення. Судом враховано, що на час подачі позову відповідно до Декрету України «Про державне мито» органи прокуратури були звільнені від сплати держмита, а на дату вирішення спору є чинним Закон України «Про судовий збір», тож суд керується діючим нормативним актом, за яким (пп. 1 ч. 2 ст.4 Закону), підлягає стягненню з відповідача до бюджету 56580,0 грн.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49,82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за державою в особі Міністерства оборони України (у повному господарському віданні державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт») право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17б, а саме: будівлю готелю «Зоряний» (літ. А) загальною площею 4287,2 кв. м. та будівлю водопровідно насосної станції (літ «Б») площею 25,6 кв.м. загальною вартістю 6095006,00 грн.

3.Витребувати у приватного підприємства «Формат Х» (95000 м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 25, кв. 68, код ЄДРПОУ 10048078476) на користь Міністерства оборони України (у повне господарське відання державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт») нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17б, а саме: будівлю готелю «Зоряний» (літ. А) загальною площею 4287,2 кв. м. та будівлю водопровідно насосної станції (літ «Б») площею 25,6 кв.м. загальною вартістю 6095006,00 грн.

4.Стягнути з приватного підприємства «Формат Х» (95000 м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 25, кв. 68, код ЄДРПОУ 10048078476) в доход держбюджету (держбюджет м. Сімферополя 22030001, р/р 31216206700002, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, призначення платежу : судовий збір, код 03499968, п. 2.1) 56580,0 грн. судового збору.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.