Рішення № 19869174, 08.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2011Справа №5002-15/5036-2011

За позовом Кримського філіалу Інституту археології Національної академії наук України (95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 2; ідентифікаційний код 20681500)

До відповідача Молодіжненської селищної ради (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська, 7; ідентифікаційний код 04368228)

Про стягнення 5943,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність №125/1-378 від 17.11.2011

Від відповідача не з'явився

Обставини справи: Кримський філіал Інституту археології Національної академії наук України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Молодіжненської селищної ради про стягнення 5943,00 грн. заборгованості по договору №718 від 06.09.2010.

Представники відповідача до судового засідання не з'явився, вимог суду не виконав, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.09.2010 між Кримським філіалом Інституту археології Національної академії наук України (Виконавець) та Молодіжненською селищною радою (Замовник) був укладений договір про створення (передачу) науково-технічної продукції №718 (далі Договір, а.с.8-9).

Згідно пункту 1.1 Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе дослідження земельної ділянки площею 4,362 га.

Відповідно до пунктів 2.1 Договору, вартість робіт по даному договору 5943,00 грн. Оплата здійснюється згідно актів виконаних робіт по виставленим рахункам.

Актом приймання-здачі робіт замовник прийняв у виконавця роботи по договору №718 від 06.09.2010 (а.с.12), на виконання пункту 2.2 Договору виконавцем був виставлений, а замовником отриманий рахунок на суму 5943,00 грн. по договору №718 від 06.09.2010.

Листом Молодіжненська селищна рада гарантувала виконавцю оплату вищевказаної суми (а.с.15).

Листом №125/1-316 від 05.09.2011, виконавець просив замовника погасити заборгованість в сумі 5943,00 грн. в строк до 01.10.2011 (а.с.25).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків підписаного представниками обох сторін, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22.11.2011 становить 5943,00 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором №718 призвело до утворення перед позивачем заборгованості у розмірі 5943,00 грн., що й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобовязань за договором №718 щодо сплати заборгованості в сумі 5943,00 грн., отже дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, як згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Молодіжненської селищної ради (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська, 7; ідентифікаційний код 04368228) на користь Кримського філіалу Інституту археології Національної академії наук України (95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 2; ідентифікаційний код 20681500) 5943,00 грн. заборгованості та 1411,50 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 12.12.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.