Рішення № 19869170, 06.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2011Справа №5002-26/4224-2011 За позовом Прокурора Чорноморського району АР Крим в інтересах держави в особі:

1) Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим, м. Сімферополь,

2) Чорноморської селищної Ради, смт Чорноморське АР Крим,

до відповідачів:

1) Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

2) Відділу Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим, смт Чорноморське,

про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування актового запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від прокурора Тітков К.С. прокурор відділу, посвідчення №11146,

від позивачів:

1) не зявився,

2) не зявився,

від відповідачів

1) не зявився,

2) не зявився.

Суть спору: Прокурор Чорноморського району, діючи в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим та Чорноморської селищної Ради, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та Відділу Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0091 га по АДРЕСА_1, ЯД №573803, актовий запис №010701800039 та скасування актового запису №010701800039 про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0091 га по АДРЕСА_1 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №573803. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим віл 22.06.2006 року був визнаний дійсним договір купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.04.2006 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1» площею 91кв.м., укладеного між Чорноморською селищною Радою та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1

На підставі вказаних договору купівлі продажу та рішення господарського суду АР Крим від 22.06.2006 року, 23.03.2007 року за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 оформлено право власності на земельну ділянку площею 0,0091га, яка розташована по АДРЕСА_1, та отримано державний акт на право власності на земельну ділянку. Позивач вказує, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.10.2010 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2006 року було скасовано, а отже державний акт на право власності на спірну земельну ділянку також підлягає скасуванню, оскільки рішення на підставі якого він був виданий скасоване.

В ході розгляду справи, прокурор представив суду клопотання про припинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог щодо скасування актового запису №010701800039 про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0091 га по АДРЕСА_1 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №573803.

Відповідачі ні відзиву, ні інших витребуваних судом документів не представили. Відповідачі явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені за адресою зазначеній у позові, що відповідає адресі зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд

встановив:

22.06.2006 року рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-13/9689-2006 за позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Чорноморської селищної Ради про визнання договору дійним, позов задоволено. Визнано договір купівлі продажу земельної ділкни несільськогосподарського призначення від 18.04.2006 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1» площею 91 кв.м., укладений між Чорноморською селищною Радою та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 дійсним. 23.07.2007 року на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 19.04.2006 року та рішення господарського суду АР Крим від 22.06.2006 року у справі №2-13/9689-2006, ОСОБА_1 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку (ЯД №573803) для обслуговування торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1». Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №010701800039.

25.10.2010 року постановою Севастопольського апеляційного господарського суду, рішення господарського суду АР Крим від 22.06.2006 року у справі №2-13/9689-2006 скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволенні позову відмовлено.

Прокурор, звернувшись до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим та Чорноморської селищної Ради посилається на те, що підстава на якій Фізична особа підприємець ОСОБА_1 був власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, наразі відпала, що потребує визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та скасування актового запису у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов в частині визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0091 га по АДРЕСА_1, ЯД №573803, актовий запис №010701800039 підлягає задоволенню, а провадження у справі в частині позовних вимог про скасування актового запису №010701800039 про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0091 га по АДРЕСА_1 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №573803 припиненню у звязку з наступним.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що правовідносини, які послугували оформленню договору купівлі продажу спірної земельної ділянки від 19.04.2006 року ґрунтувалися на земельному та цивільному законодавствах, що діяло у 2006 році.

Так, відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України (далі ЗК України) в редакції на день укладення договору, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державні органи приватизації відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, рішення господарського суду АР Крим від 22.06.2006 року, яким договір купівлі продажу від 19.04.2006 року визнаний дійсним, ґрунтувалося на статті 220 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), згідно з якою, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, при скасуванні рішення господарського суду АР Крим зазначив на системний звязок наступних норм ЦК України відповідно до чого, висновок суду першої інстанції про можливість визнання дійсним договору купівлі продажу земельної ділянки на підставі ст. 220 ЦК України є неспроможним.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 209 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно зі статтею 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Положеннями статті 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Так, між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 квітня 2006 року, який в свою чергу підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з частиною 3 статті 640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Вказуючи на необхідність першочергової державної реєстрації спірного договору, Севастопольський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 25.10.2010 року зазначив про відсутність в матеріалах справи належних доказів такої реєстрації, а тому договір не може бути спершу нотаріально посвідченим, та в подальшому вважатися укладеним.

Частиною 1 ст. 125 Земельного кодексу України (далі ЗК України), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, договір купівлі продажу спірної земельної ділянки від 18.04.2006 року на даний час вважається неукладеним у звязку з відсутністю його державної реєстрації.

За ч. 1 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У звязку з викладеним, суд погоджується з твердженням прокурора про те, що враховуючи скасування рішення суду першої інстанції про визнання спірного договору купівлі продажу земельної ділянки дійсним, виданий на підставі цих документів державний акт на право власності на земельну ділянку також підлягає визнанню недійсним, та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до п. 2.3. постанови №6 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року, державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

В іншу чергу, що вимог прокурора щодо скасування актового запису про реєстрації власності на спірну земельну ділянку то з цього приводу суд зазначає наступне.

Підвідомчість справ господарським судам визначено ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). За змістом п. 6 ч. 1 вказаної статті господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Стаття 3 КАС України, встановлює, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої).

В той же час, згідно з визначенням термінів, що дається у ст. 3 цього Кодексу, суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до абзацу шостого підпункту 1.2 пункту 1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 N 174 та зареєстрованого в Мін'юсті України 25.07.2003 за N 641/7962, державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК (автоматизована система державного земельного кадастру).

Порядки ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021.

За цими порядками відповідні книги відкриваються та ведуться:

- у паперовому вигляді - територіальним органом Держземагентства;

- в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Отже, відповідач у справі Управління Держкомзему в Чорноморському районі, під час здійснення реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, виконує владні управлінські функції, а тому є субєктом владних повноважень в розумінні пункту 7 статті 3 КАС.

Таким чином, в частині скасування актового запису №010701800039 про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0091 га по АДРЕСА_1 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №573803 підвідомчий суду, до компетенції якого належить розгляд адміністративних справ.

За таких обставин, суд задовольняє клопотання прокурора про припинення провадження у справі в цій частині.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Що ж до клопотання прокурора про поновлення йому строку для подачі позовної заяви то в даному випадку сплив цього строку не застосовується.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється щодо вимоги власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

З огляду на те, що позов прокурора поданий в інтересах, зокрема, Чорноморської селищної Ради, яка відповідно до п. 12. Перехідних положень Земельного кодексу України є власником спірної земельної ділянки, та державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, а також і цивільно правових угод та рішення суду, виходить, що на заявлені вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку позовна давність також не поширюється.

Належні до сплати судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд відносить на відповідача, Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 06 грудня 2011 року. З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати державний акт серії ЯД №573803 на право власності на земельну ділянку площею 0,0091 га по АДРЕСА_1, актовий запис №010701800039 недійсним.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 42,50грн. 4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у дохід державного бюджету (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 118грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 5.Видати накази після набрання рішенням законної сили. 6.Провадження у справі в частині позовних вимог про скасування актового запису №010701800039 про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0091 га по АДРЕСА_1 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №573803 припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.

Повний текст рішення підписаний 09 грудня 2011 року.

Копію рішення направити за наступними адресами:

Прокуратура АР Крим

(Україна, 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21)

Прокурор Чорноморського району АР Крим

(Україна, 96400, АР Крим, смт Чорноморське, вул. Кірова, 6а)

Республіканський комітет по земельним ресурсам АР Крим

(Україна, 95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114)

Чорноморська селищна Рада

(Україна, 96400, АР Крим, смт Чорноморське, вул. Кірова, 19)

ФОП ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

Відділ Держкомзему в Чорноморському районі АР Ким

(Україна, 96400, АР Крим, смт Чорноморське, вул. Кооперативна, 4б)