Рішення № 19869119, 05.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

05.12.2011Справа №5002-29/4836-2011

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, код ЗКПО 03358593) в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (97400, м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10, код ЗКПО 26178681);

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» (97402, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 25 // 97408, м. Євпаторія, вул. Д.Ульянова, буд. 92, код ЗКПО 03114655);

Про стягнення 26 780,60 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність №20-03/1735 від 30.03.2011 р;

Від відповідача не зявився;

Суть спору: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» про стягнення заборгованості за договором на відпуск теплової енергії з урахуванням 3% річних в сумі 26 780,60 грн., Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору на відпуск теплової енергії №79 від 01.10.2000р, укладеного між сторонами по справі, в частині своєчасності та повноти оплати відпущеної теплової енергії, у звязку з чим за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 25 104,67 грн., що стало причиною звернення позивача до суду із позовом. Крім того, позивач заявив до стягнення суму 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2011 року позов Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 05 грудня 2011 року брав участь тільки повноважний представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх. Також від позивача 21.11.2011р. до канцелярії господарського суду Автономної Республіки Крим надійшло клопотання у справі про долучення в матеріали справи доказу направлення позовної заяви з додатком відповідачеві на адресу: м. Євпаторія, вул. Дмитра Ульянова, 92.

Дане клопотання судом задоволено у судовому засіданні та долучено разом з додатком в матеріали справи.

Відповідач у судове засідання жодного разу не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час і місце розгляду справи був повідомлений ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим, направленою на адресу вказану в позові та адресу, вказану в Спеціальному витязі електронної бази даних АРМ ЄДР про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Д.Ульянова, 92.

Слід зауважити, що поштова кореспонденція, направлена на адресу, вказану в Спеціальному витязі, 97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Д.Ульянова, 92, повернулась на адресу суду з відміткою: «адресат вибув».

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

встановив:

01.10.2000р. між Орендним підприємством «Євпаторіятеплокомуненерго», правонаступником якого є Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії (постачальник) і Відкритим акціонерним товариством Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» (споживач) укладений договір на відпуск теплової енергії №79, відповідно до п. 1.1. якого постачальник взяв на себе зобовязання постачати споживача тепловою енергією у вигляді теплоносія і гарячої води в договірних обємах, а споживач зобовязався оплачувати отриману теплову енергію за встановленим тарифом в строки, передбачені даним договором (далі договір, а.с. 11-15).

Пунктом 1.2 договору сторони визначили умови і порядок надання теплової енергії, зокрема обсяги.

Відповідно до пункту 6.3 договору, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються споживачем щомісяця, до 01 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Даний договір укладений на строк до 01.10.2005р. Договір вважається пролонгованим на кожний на ступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово однією із сторін (п.п. 10.1, 10.4 договору).

Доказів розірвання чи припинення дії даного договору у встановленому законом порядку, сторони в матеріали справи не надали, отже суд робить висновок, що він на даний час є діючим.

Додатковими угодами до договору, укладеними між сторонами протягом 2000-2009 років, внесені зміни в договір №79 зокрема тарифікації (а.с. 17-22).

Згідно ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» свої зобовязання згідно договору виконало, передавши відповідачу протягом листопада 2008р. липня 2009р. теплову енергію та виставив рахунки за вказаний період до сплати (а.с. 30-39).

Однак відповідач взяті на себе договірні зобовязання в частині своєчасності та повноти оплати одержаної теплової енергії за договором не виконав, тому за ним утворилась заборгованість у розмірі 25104,67грн. за період з 01.11.2008р. по 01.08.2009р., яку останній самостійно не погашає, що стало причиною звернення позивача з позовом до суду про стягнення суми боргу з відповідача на його користь в примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав, доказів які б спростовували доводи позивача суду не представив.

Акт звірки взаємних розрахунків від 25.10.2011р., згідно з яким за період з 01.11.2008р. по 01.08.2009р. сума боргу ВАТ «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» складає 25104,67грн., надісланий позивачем на адресу відповідача, останнім не підписувався та позивачеві не повертався. (а.с. 47, 48).

Таким чином відповідач свої зобовязання по сплаті за отриману теплову енергію не виконав у повному обсязі, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 25104,67грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, заявляючи позов до суду, позивач просить стягнути з відповідача 1675,93грн. 3% річних за період з 02.12.2008р. по 01.10.2011р.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ВАТ «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» прострочило грошове зобовязання за договором на відпуск теплової енергії, то у нього в силу наведених приписів закону виникає обовязок сплатити суму 3% річних у розмірі 1675,93грн., тому дані позовні вимоги теж підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У звязку з тим, що позивачем, при подачі позову до суду було сплачено зайве державне мито в сумі 11,91грн., суд вважає необхідним повернути його з Державного бюджету України на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго».

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» 25104,67грн. заборгованості, 1675,93грн. 3% річних, 267,81грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» зайве сплаченого державного мита в розмірі 11,91грн.

3. Накази видати після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.