Рішення № 19869113, 05.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

05.12.2011Справа №5002-29/4424-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лідер» (95034, м. Сімферополь, пер. Бокуна, буд. 32, код ЄДРПОУ 32233952);

До відповідача Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» (96022, Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. 60 років СРСР, 1-А, код ЗКПО 31315955);

Про стягнення 40649,72 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність б/н від 01.01.2011 р;

Від відповідача не зявився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Лідер» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» про стягнення заборгованості за договором поставки товару в сумі 38775,12грн. і 1874,06грн. пені, а разом 40649,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 0034 поставки товару, а саме речовин засобів захисту рослин від 26.04.2010 р., укладеного між сторонами по справі, та Специфікацій до нього, в частині своєчасності та повноти оплати переданого відповідачеві товару на суму 73022,71 грн., у зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 38775,12 грн., що підтверджується підписами відповідальної особи відповідача на прийомку товару та печаткою у видаткових накладних, що стало причиною звернення позивача до суду із позовом.

Крім того, позивач заявив до стягнення штрафні санкції у вигляді пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лідер» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 15.11.2011 року представник позивача надав суду розрахунок пені за підписом генерального директора та головного бухгалтера підприємства позивача, згідно якого сума пені становить 2801,11грн., а також клопотання, в якому просив суд врахувати, що у звязку зі частковою сплатою відповідачем боргу, заборгованість останнього складає 38255,14 грн. У підтвердження сплати позивач надав суду картку рахунку 361 за період 26.04.2010 р. по 09.11.2011 р.

Суд, розглянувши клопотання позивача, прийняв його до розгляду.

У судовому засіданні 05.12.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги та надав акт звірки взаємних розрахунків, складений позивачем, згідно якого сума боргу відповідача станом на 03.11.2011р. становить 38775,12грн., довідку про заборгованість відповідача станом на 02.11.2011р. в сумі 38775,12грн. та картку рахунку 361.

Судом оглянуті вказані документи в судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

Відповідач у судове засідання жодного разу не зявився. Однак на адресу суду 05.12.2011р. від нього надійшло клопотання від 30.11.2011р., яким відповідач просить розглянути письмові заперечення на позов, судове засідання провести без участі представника відповідача та керуючись статтею 121 Господарського процесуального кодексу України надати розстрочку з погашення заборгованості рівними частинами з грудня 2011р. по травень 2012р. на суму 38255,14грн. До клопотання відповідачем доданий відзив на позов, датований 30.11.2011р., згідно з яким відповідач визнає позов в частині основної заборгованості та вказує на тяжке фінансове становище СФГ «Ванагас». Також відповідач додав для долучення в матеріали справи копії документів, а саме позовної заяви, постанови про припинення епізоду кримінальної справи, листів та статутних документів.

Суд у судовому засіданні 05.12.2011р. оглянувши надані відповідачем документи, вважає можливим задовольнити клопотання відповідача в частині долучення документів до матеріалів справи та розгляду справи без участі його представника, що стосується вимог про надання розстрочки виконання рішення, то суд відклав вирішення даного питання до прийняття рішення у справі.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Лідер» (продавець) та Сільськогосподарським (фермерським) господарством «Ванагас» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №0034 (далі договір, а.с. 8-9).

Предметом даного договору є те, що продавець зобовязується поставляти, а покупець приймати і вчасно оплачувати товари, види, кількість, вартість, а також умови постачання яких визначаються відповідно до порядку, передбаченого положеннями даного договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 даного договору сторони обумовили, що товар це речовини засоби захисту рослин, конкретні види (асортимент), кількість та ціна яких у кожній партії визначається в товаросупроводжувальних документах або в специфікаціях. Специфікація змінює умови договору.

Згідно п. 4.5 договору, термін оплати кожної партії товару вказується в специфікації до такої партії. Якщо у специфікації строки оплати не вказані то вартість партії товару підлягає оплаті протягом трьох банківських днів від дати поставки.

Цей договір набуває чинності з дати укладання та діє до 31.12.2010р. Якщо до спливу строку дії договору жодна із сторін не заявить про своє бажання припинити його дію, то він буде автоматично продовжений на невизначений термін. (п.п. 9.1, 9.1.1 договору).

Сторонами під час розгляду справи суду не надано доказів розірвання чи визнання даного договору недійсним у встановленому законом порядку, тому суд вважає даний договір чинним.

У виконання умов договору, згідно специфікації №001 від 26.04.2010р., згідно з умовами якої відповідач мав оплатити вартість товару шляхом 30% передоплати та 70% оплати в строк до 01.10.2010р., позивач по видаткових накладних на підставі довіреності передав відповідачеві товар на загальну суму 18180,00грн.; згідно специфікації №002 від 16.08.2010р., згідно з умовами якої відповідач мав оплатити вартість товару шляхом 30% передоплати в строк до 23.08.2010р. та 70% оплати в строк до 01.10.2010р., позивач по видатковій накладній №РН-0000389 від 17.08.2010р. на підставі довіреності передав відповідачеві товар на загальну суму 30561,84грн.; згідно специфікації №003 від 07.09.2010р., згідно з умовами якої відповідач мав оплатити вартість товару шляхом 100% оплати в строк до 10.10.2010р., позивач по видатковій накладній №РН-0000439 від 07.09.2010р. на підставі довіреності передав відповідачеві товар на загальну суму 22445,28грн. (а.с. 10-16).

Таким чином, згідно вказаних специфікацій, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 71187,12грн. з кінцевим терміном оплати товару - 10.10.2010р.

Однак відповідач взяті на себе договірні зобовязання в частині оплати товару не виконав своєчасно та у повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 38775,12грн.

03.06.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогами сплатити суму боргу в розмірі 38775,12грн. протягом десяти банківських днів (а.с. 21).

У відповіді на вказану претензію, СФГ «Ванагас» суму боргу визнав повністю та гарантував сплатити її в строк до 14.08.2011р. (а.с. 20).

Однак сума боргу відповідачем сплачена не була, тому ТОВ «Арго-Лідер» звернулось з відповідним позовом до суду про стягнення 38775,12грн. заборгованості у примусовому порядку.

Під час розгляду даної справи позивач заявив клопотання від 15.11.2011р., що заборгованість відповідача станом на 15.11.2011р. становить 38255,14грн., у звязку з оплатою 519,18грн. відповідачем 21.10.2011р.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, за умовами договору, позивач згідно специфікацій поставив за накладними відповідачеві товар на умовах його оплати з кінцевим терміном 10.10.2010р., тобто строк виконання грошового зобовязання відповідача перед позивачем сплив, однак як вказує позивач, несплаченим залишився товар на суму 38775,12грн.

Акт звірки взаємних розрахунків, складений позивачем, згідно якого сума боргу відповідача станом на 03.11.2011р. становить 38775,12грн. відповідачем не підписаний.

Відповідно до статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, а саме банківська виписка, в процесі розгляду справи, відповідач сплатив позивачеві в рахунок погашення суми боргу за отриманий товар 21.10.2011р. 519,98грн.

Тому в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 519,98грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмета спору. Судові витрати в цій частині підлягають віднесенню на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана сума заборгованості сплачена відповідачем після подачі позивачем позову до суду.

При цьому слід зауважити, що позивач у судовому засіданні 05.12.2011р. наполягав на тому, що сума боргу відповідача станом на 03.11.2011р. складає 38775,12грн., оскільки 21.10.2011р. відбулась поставка товару відповідачеві на суму 519,98грн.

Суд критично оцінює вказані доводи позивача, оскільки жодних заяв в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо збільшення розміру позовних вимог від нього до суду не надходило, жодних документів, у підтвердження поставки товару, зокрема специфікації, видаткової накладної чи довіреності останнім суду не надано.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 38255,14грн., тому позов в частині стягнення основної заборгованості за договором купівлі-продажу №0034 від 26.04.2010р. в сумі 38255,14грн. є обґрунтованим, підтверджується документально, визнаний відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення строком на 6 місяців, вважає його достатньо обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, шляхом надання розстрочки виконання рішення суду у справі в частині стягнення основного боргу, строком на шість місяців, щомісячними платежами за графіком.

Також, заявляючи позов, позивач просить суд стягнути з відповідача 1874,06грн. пені за період з 11.10.2010р. по 31.03.2011р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2 договору, у випадку прострочення, допущеного покупцем при оплаті вартості поставленого товару, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день допущеного прострочення.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як свідчать матеріали справи, згідно розрахунку, позивач нарахував суму пені в межах шестимісячного строку, за період з 11.10.2010р. по 31.03.2011р., з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2801,11грн. (а.с. 51), тобто у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору та чинного законодавства, однак, заявляючи позов, позивач просив суд стягнути з відповідача 1874,06грн. пені за вказаний період, жодних уточнень позовних вимог від позивача до суду не надходило, тому саме заявлені у позовній заяві вимоги про стягнення 1874,06грн. пені і підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лідер» 38255,14грн. основного боргу, надавши розстрочку виконання рішення строком на шість місяців починаючи з грудня 2011р. зі сплатою щомісячними платежами за наступним графіком:

- грудень 2011р. 6375,85грн.;

- січень 2012р. 6375,85грн.;

- лютий 2012р. 6375,85грн.;

- березень 2012р. 6375,85грн.;

- квітень 2012р. - 6375,85грн.;

- травень2012р. 6375,89грн.

3.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лідер» 1874,06грн. пені, 406,50грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В частині стягнення 519,98 грн.. заборгованості провадження у справі припинити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2011року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.