Рішення № 19869107, 05.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. <поле для ввода - № кабинета >

РІШЕННЯ

Іменем України

05.12.2011Справа №5002-9/4408-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-XXI", (61023, м. Харків, вул. Весніна, 5)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Утьос",(98635, АРК, м. Ялта , вул. Гоголя, 4, оф. 40)

Про стягнення 772 283,93 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник, дов. пост. № б/н від 07.09.2011 року.

Від відповідача ОСОБА_2 представник, дов. пост. № б/н від 13.10.2011 року.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 772283,93 грн., у тому числі суму основного боргу у розмірі 458358,56 грн., пені 167300,87 грн., збитки від інфляції 110006,05 грн., 3 % річних в розмірі - 36618,45 грн.

Позивні вимоги мотивовані тим, що 27.10.2008р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 124. Відповідач порушав умови договору та має заборгованість перед позивачем по оплаті встановлених та прийня тих металопластикових конструкцій в сумі 458358,56 грн. Позивачем було виготовлено та передано, а Відповідачем прийнято 1792,83 м конструкцій на загальну суму 2071866,06 грн., а відповідач оплатив тільки 1613507,50 грн.

15 листопада 2011 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення, у яких позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі, та просить задовольнити позов у повному обсязі.

15 листопада 2011 року відповідач надав суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволені позовних вимог, пояснив, що свої зобовязання позивач не виконав у повному обсязі, що підтверджується висновком експерту Євпаторійського представництва регіонального підприємства ТПП Крима ВЕ-160 від 16.09.2011р., а саме: поставлені і встановлені віконні і дверні металопласти кові блоки за якістю не відповідають умовам договору зважаючи на відсутність дверних і віконних ручок, що перешкоджає можливості перевірити роботу механізмів відкриття стулок у виробах. Якість гумових прокладок ущільнювачів не відповідає вимогам до виробів використовуваним як ущільнювач; ТОВ "Модерн-XXI" не виконані в повному об'ємі передбачені Договором роботи по монтажу віконних і дверних блоків; встановлені віконні блоки по своїй якості і зовнішньому вигляду не відповідають вимогам, що пред'являються нормативними документами до такого роду виробам, зокрема на виробах збереглися залишки покриття їх зовнішньої поверхні поліетиленовою плівкою, непіддатливих видаленню звичайним шляхом; договір постачання з боку ТОВ "Модерн-XXI" не виконаний в частини установки на змонтованих віконних блоках нодооконні дошки, зовнішні відливи, противомоскитні сітки і інші вироби.

22 листопада 2011 року від представника позивача до суду надійшло письмове заперечення на відзив відповідача.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

05.12.2011 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення, директору Ялтинського представництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-XXI".

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. 05.12.2011р. від відповідача надійшло клопотання про призначення по справі будівельно технічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: чи відповідають поставлені ТОВ "Модерн-XXI" за Договором купівлі - продажі № 124 від 27.10.2008р. віконні і дверні металопласти кові блоки за якістю умовам Договору; чи завершений ТОВ "Модерн-XXI" монтаж віконних і дверних блоків на об'єкті «Лагуна»; чи відповідають віконні і дверні блоки по своїй якості і зовнішньому вигляду вимогам, що пред'являються нормативними документами до такого роду виробам; чи виконаний договір купівлі - продажі № 124 від 27.10.2008р. з боку ТОВ "Модерн-XXI".

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про призначення по справі будівельно технічної експертизи, оскільки обгрунтовуває дане клопотання відповідач оспорює якість виконаних робот позивачем.

Судом же розглядається спір про наявність заборгованості за виконані роботи. У випадку якісного виконання позивачем робот по встановленню металопласти кових блоків відповідач не був позбавлений права у встановленому законом порядку вирішити дане питання. Однак, претензій по якості виконання позивачем умов договору №124 від 27.10.2008р. відповідачем позивачу не заявлялось.

05.12.2011р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення справи слуханням на більш пізніший строк, у звязку з неможливістю забезпечити явку свого представника у судове засідання.

Розглянувши дану заяву суд не знаходить підстав для її задоволення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

З огляду на те, що слухання справи вже відкладалося, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Крім того, суд не зобов'язував забезпечити явку конкретного представника позивача, а у випадку неможливості явки представника відповідача, відповідач не позбавлений права надати суду документи, яки хотів би надати в обґрунтування своїх заперечень на позов.

Суд зазначає, що ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

27.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН-ХХІ» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальніс тю «САНАТОРІЙ УТЬОС» (Відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 124.

З умов даного договору убачається, що договір купівлі-продажу № 124 від 27.10.2008р. по своєї суті існує елементи як договір купівлі продажу та і договору підряду, що не заперечує діючому законодавству.

Згідно пункту 1.1 вказаного договору купівлі-продажу Позивач зо бов'язався відповідно до проектної документації виготовити, поставити, вста новити та передати Відповідачу металопластикові вікна та металопластикові віконні блоки, укомплектовані фурнітурою, у відповідної встановленим стан дартам упаковці, згідно комплектності та якості встановленому договором зра зку, в асортименті та кількості, а також у строки та за цінами, встановленими / договором, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар на умовах та у строки, визначені договором.

Пунктом 2.1 вказаного договору купівлі-продажу визначено, що загальна ціна договору складає 2038895,12 грн., у тому числі податок на додану вар тість 347315,85 грн., та включає вартість виготовлення та монтажу металопластикових конструкцій площею 1803,24 м. При цьому, сторони договору дійшли до згоди, що вартість 1 м металопластикових конструкцій (включаючи їх виготовлення, поставку та установку) складає 1155,64 грн. та не підлягає змі ни.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що Відповідач не пізніше 3-х банків ських днів після підписання договору сплачує Позивачу передплату в сумі 800000 грн., а не пізніше 14-ти банківських днів після підписання договору - передплату в сумі 667000 грн. Розрахунки за кожну партію товару здійснюється після повного закінчення монтажних робіт партії товару та підписання акту виконаних робіт.

На виконання договору купівлі-продажу від 27.10.2008 № 124 Позивачем виготовлено, поставлено, встановлено та передано відповідачу металопласти кові конструкції загальною площею 1709,04 кв.м., що підтверджується актами, складеними комісією у складі представників Відповідача та Позивача. Актом від 22.12.2008 прийнято 455,07 м металопластикових конструкцій, актом від 19.01.2009 прийнято 1076,99 кв.м. та актом від 05.02.2009 прийнято 176,98 кв.м. Крім того, Позивачем виготовлено та передано Відповідачу 83,79 кв.м. металоп ластикових конструкцій (вікна ПВХ), які прийняті за Актом від 05.02.2009.

Пунктом 2.2.3 договору від 27.10.2008 № 124 передбачено, що розраху нок здійснюється протягом 3-х робочих днів після підписання акту виконаних робіт.

Таким чином, станом на 05.02.2009 Відповідач відповідно до пункту 2.2.3 договору зобов'язаний сплатити вартість прийнятих 1792,83 кв.м. металоп ластикових конструкцій протягом 3 робочих днів після їх прийняття. Згідно пункту 2.1 договору вартість встановлених металопластикових конструкцій складає 2071866,06 грн. (1792,83 кв.м * 1155,64 грн.)

В порушення умов договору Відповідачем сплачено: 27.10.2008 - 800000 грн., 10.11.2008 - 658727 грн. та 26.12.2008 - 154780,50 грн., всього -1613507,50 грн.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, однак, станом на 11.02.2009 Відповідач має заборгованість по оплаті встановлених та прийня тих металопластикових конструкцій в сумі 458358,56 грн., виходячи з того, що Позивачем виготовлено та передано, а Відповідачем прийнято 1792,83 м конструкцій на загальну суму 2071866,06 грн. (1792,83 м * 1155,64 грн.), при оплаті 1613507,50 грн.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння|однобічна| відмова або зміна умов договору не допускається.

Доводи відповідача про те, що позивачем роботи по встановленню металопластикових блоків були виконані неякісно не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Пунктом 4.3 договору від 27 жовтня 2008 року № 124 встановлено, що ви явлені в ході приймання Товару дефекти або недоліки, підлягають обов'язковому двосторонньому актуванню з наступним усуненням цих дефектів продавцем у строк, визначений пунктом 5.3 договору (протягом 10 календарних днів з дня під писання сторонами дефектної відомості).

Жодних претензій щодо якості продукції при її прийманні (за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року) відповідачем пред'явлено не було. За наявністю пі дписаного акту приймання продукції роботи з вважаються прийнятими. Встанов лення в односторонньому порядку можливих дефектів продукції в вересні 2011 ро ку свідчить про їх виникнення в процесі експлуатації продукції, за які продавець не відповідає в силу вимог статті 323 Цивільного кодексу України та пункту 4.2 дого вору.

Забезпечення покупця гарантійним обслуговуванням, встановленої продукції згідно пункту 4.4 договору, можливе лише за умови повної сплати покупцем суми, визначеної пунктом 2.1 договору.

Згідно пункту 5.5.5 ДСТУ Б В.2.6-23-2001 (ГОСТ 23166-99) «БЛОКИ ВІ КОННІ, Загальні технічні умови» (введено в дію наказом Держбуду України від 26.09.2001 № 192) частини замикаючих приладів, які виступають за площину виро бу, допускається поставляти не змонтованими, а у комплекті з виробами.

На вимогу покупця фурнітура позивачем не монтувалась при встановлені виробів та бу ла передана в належній кількості за актом від 05.02.2009 (акт помилково датований 2008 роком), що не суперечить пункту 1.1 договору згідно якого продавець зо бов'язаний відповідно до проектної документації виготовити, поставити, встанови ти та передати покупцеві металопластикові вікна та металопластикові віконні бло ки, укомплектовані фурнітурою.

У акті від 05.02.2009р.(а.с.100) сторони встановили, що з моменту підписання наступного акту монтажні роботи по партіям товару, переданим по актам від 22.12.2008р., 19.01.2009р. і 05.02.2009р. є закінченими у повному обсязі.

Таким чином, суд вважає зобов'язання продавця щодо виготовлення, постачання, вста новлення та передачі товару покупцеві виконані відповідно до умов договору в об'ємі, визначеному в актах прийому.

Також не відповідає фактичним обставинам твердження відповідача про невиконання позивачем умов договору в частині встановлення на змонтованих ві конних блоках підвіконних дощок, зовнішніх відливів, протимоскітніх сіток та ін ших виробів.

Пунктом 1.1.1 визначено, що під встановленням розуміються комплексні ро боти, що виконуються продавцем, з жорсткого зміцнення одиниць товару в повної комплектації, а також встановленню підвіконників, відливів, москітних сіток, вико нання інших робіт, обумовлених сторонами. Комплектація конструкцій наведена в додатку № 2 до договору та не містить ані підвіконників, ані відливів, ані москітних сіток. Таким чином, комплектація товару вказаними елементами не передбачена до говором. Пунктом 3.7 договору прямо передбачено, що монтаж відливів, підвікон ників виконуються продавцем, якщо це обумовлено додатком № 3 до договору. Але додатком № 3 до договору виконання цих робіт продавцем не передбачено.

Згідно частині 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно частині 1 ст. 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 458358,56 грн. боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.02.2009р. по 11.10.2011р. у сумі 36618,45 грн. і індекс інфляції за період з 11.02.2009р. по 11.10.2011р. у сумі 110006,05 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення 3% річних та в частині стягнення індексу інфляції у сумі 110006,05 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 167300,87 грн. пені за період з 11.10.2010р. по 11.10.2011р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняються через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.

Відповідач у виконання умов договору зобовязаний був провести розрахунки з позивачем до 11.02.2009р., таким чином період стягнення пені з 11.02.2009р. по 11.08.2009р., позивач же просить стягнути пеню за період з 11.10.2010р. по 11.10.2011р.

При вказаних обставинах, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 05.12.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 09.12.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити часткове.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Утьос",(98635, АРК, м. Ялта , вул. Гоголя, 4, оф. 40, ЄДРПОУ 33386001, у КРД АТ «Райффайзен Банк «Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-XXI", (61023, м. Харків, вул. Весніна, 5, ЄДРПОУ 33478156, р/р 26008805809561 в ХОФ АКБ СР «Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 351016) суму основного боргу у розмірі 458358,56 грн., збитки від інфляції 110006,05 грн., 3 % річних в розмірі - 36618,45 грн., 6049,83 грн. державного мита, 184,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3.В іншої частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПєтухова Н.С.