Рішення № 19868824, 06.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. <поле для ввода - № кабинета >

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2011Справа №5002-9/4688-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр",(49050,м. Дніпропетровськ,

пл.. Ак. Стародубова,1, оф. 53)

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

Про спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить зобовязати відповідача повернути ТОВ "Кедр" кавомашину Solis Master 5000, завод. номер А00151, в кількості 1 шт. вартістю 3900 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати: державне мито у розмірі 102 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, від нього надійшов лист вих. №05 від 01.12.2011р. з проханням розглянути справу без участі свого представника, позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Між ФОП ОСОБА_1 (Орендар) та ТОВ «Кедр» (Орендодавець) було укладено договір оренди обладнання № 95С від 06.04.2006р.

Згідно договору, орендодавець надав в тимчасове платне користування, а Орендар прийняв наступне обладнання: Кавомашину Solis Master 5000, завод.номер А00151, в кількості 1 шт. вартістю 3900 грн..

Дана кава машина була прийнята за актом прийому-передачі від 06.04.2006р.

Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що термін оренди складає 12 календарних місяців, тобто до 06.04.2006р.

Відповідно до умов п.3.1. договору орендна плата з урахуванням ПДВ встановлена розмірі 1 грн.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що Орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок Орендодавця до 15 числа місяця наступному за місяцем оренди.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що обов'язок Орендаря, щомісячно купувати у Орендодавця каву, в розмірі 2кг. в місяць.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, однак, Орендар не здійснив жодного платежу по оренді за обладнання та не купував каву. Заборгованість по орендній платі складає з квітня 2006р. по вересень 2011 року включно 66 грн.

Статтею 764 ЦКУ визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Так як зі сторони Орендодавця не було заперечень проти права Орендаря користуватись майном після закінчення строку договору найму, то договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом 8.6. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов договору управна Сторона має право в односторонньому порядку розірвати Договір і вимагати повернення Орендарем майна, яке орендується на протязі 3 робочих днів, з часу повідомлення про розірвання Договору. В такому випадку управна Сторона письмово повідомляє другій Стороні про зменшення строку дії договору або про розірвання договору. Документі, які свідчать про факт відправки вказаного повідомлення, підтверджують розірвання договору.

Враховуючі вказане, Орендодавець, листом № 201 від 13.07.2011р., надісланим 13.07.11р. цінним листом повідомив Орендаря про розірвання договору, згідно вказаних вище підстав і просить Орендаря на протязі 3-х днів з часу отримання листа повернути обладнання на адресу Орендодавця.

Таким чином договір розірвано - 13.07.2011р. Орендар зобов'язаний повернути обладнання до 22.07.2011р.

Але у вказаній термін Орендодавець не повернув обладнання перелічене вище. Затримка звернення обладнання триває і по цей час, що складає 3 місяця, (з червня 2011р. по вересень 2011р).

Статтею 291 ГКУ передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 06.12.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 08.12.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЗКПО НОМЕР_1) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Кедр" (49050,м. Дніпропетровськ, пл.. Ак. Стародубова,1, оф. 53, р/р 2600130288901 в АБ «Кредит Днепр», МФО 305749, ЗКПО 30404186) кавомашину Solis Master 5000, завод. номер А00151, в кількості 1 шт. вартістю 3900 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ЗКПО НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" (49050,м. Дніпропетровськ, пл.. Ак. Стародубова,1, оф. 53, р/р 2600130288901 в АБ «Кредит Днепр», МФО 305749, ЗКПО 30404186) 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПєтухова Н.С.