Рішення № 19868580, 06.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2011Справа №5002-21/4653-2011 за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3А;

до відповідача Комунального підприємства «Міськсвітло», м. Сімферополь, вул. Набережна, 65;

про стягнення 117 795,44 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., довіреність № б/н від 13.01.2010 р., юрисконсульт;

Від відповідача ОСОБА_2., довіреність № б/н від 23.08.2011 р., юрисконсульт.

Сутність спору: Позивач Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Комунального підприємства «Міськсвітло», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 117795,44 грн., з яких: борг за теплопостачання у розмірі 104037,42 грн., інфляційні витрати 4900,92 грн., 3 % річних 3336,81 грн., пеня 5520,28 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, повязані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання представник позивача зявився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду зявився, письмового відзиву на позов не надав. Надав суду копію платіжного доручення № 785 від 05.10.2011 р., відповідно якому відповідачем здійснено оплату позивачу в розмірі 4037,47 грн. за опалення за рахунком № 110206 від 01.03.2011 р.

У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2003 р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» та Комунальним підприємством «Міськсвітло» був укладений договір № 206 на постачання теплової енергії.

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до умов укладеного договору позивач (Постачальник за договором) бере на себе обовязок постачати Споживачу (відповідачу) теплову енергію у вигляді опалення та підігріву води у необхідних йому обсягах, а Споживач у свою чергу зобовязався прийняти теплову енергію в обсягах, визначених договором, та оплатити її за встановленими тарифами у строки, передбачені договором. Сторони договору зобовязались також керуватися діючими «Правилами користування тепловою енергією» та іншими нормативно-правовими актами діючого законодавства України та АР Крим.

Розділом 10. договору встановлено, що договір укладений строком на 5 років та діє з 18 вересня 2003 р. по 17 вересня 2008 р. та вважається продовженими на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не буде повідомлено однією з сторін про розірвання або змінення договору.

Пунктом 6.1. договору зазначено, що розрахунки за отриману теплову енергію проводяться щомісячно протягом всього строку дії договору шляхом оплати у строк до 25 числа поточного місяця, який йде за розрахунковим.

Тарифи за відпущену теплову енергію встановлюються Постачальником на підставі постанов (розпоряджень) уряду Автономної республіки Крим. У разі змінення тарифів на теплову енергію, нові ціни є обовязковими для сторін з часу їх введення у дію.

Пунктом 3.2.2 передбачено, що Споживач зобовязаний виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та у строки, які передбачені даним договором.

Однак відповідач, у порушення умов договору, виконував свої обовязки неналежним чином спожиту теплову енергію сплачував не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості.

Позивач, при зверненні з позовом до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість за теплопостачання в розмірі 104037,43 грн. за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2009 р. по 31.03.2011 р.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем у засідання суду було надано копію платіжного доручення № 785 від 05.10.2011 р., відповідно якому відповідачем здійснено оплату позивачу в розмірі 4037,47 грн. за опалення за рахунком № 110206 від 01.03.2011 р.

Отже, провадження по справі у частині вимог позивача щодо стягнення з відповідача 4037.47 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відсутністю предмету спору.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 99999,95 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5520,28 грн. за період з 25.12.2010 р. по 25.10.2011 р.

Пунктом 7.2.3. договору сторони визначили, що Споживач несе відповідальність не несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, яка поставляється Споживачу у вигляді пені в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення від несплаченої суми, але в межах подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 343 Господарського кодексу України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також позивачем нараховано 3 % річних в сумі 3336,81 грн. за період з 25.12.2009 р. по 25.10.2011 р. та індекс інфляції в розмірі 4900,92 за період з 25.12.2009 р. по 25.10.2011 р.

Статей 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 06 грудня 2011 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 343 Господарського кодексу України, п. 1-1 статті 80, ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Міськсвітло», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул. Набережна, 65; р/р 2600844027230 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 03347632; інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3А; р/р 260363001770 у філії ФКРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 03358593, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 99999,95 грн., 4900,92 грн. індексу інфляції, 3336,81 грн. 3 % річних, 5520,28 грн. пені; а також судові витрати: 1177,95 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Орендному підприємству «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3А; р/р 260363001770 у філії ФКРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 03358593, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 314,48 грн. зайво перерахованого державного мита, яке перераховане за наступними реквізитами: р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог щодо стягнення 4037,47 грн. заборгованості провадження по справі припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧонгова С.І.