Рішення № 19868433, 29.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2011Справа №5002-28/4489-2011 За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, б. 3А).

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» (03150, м. Київ, вул. Тверська, б. 6) в особі Кримської дирекції Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» (95000, м. Сімферополь, вул. Більшовицька, б. 24).

Про стягнення 9563,35 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_1 ю/к., довіреність № 20-3/6261 від 30.12.2010 р.

Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.

За участю Ялова Л.О. нач. юр. відділу КД ВАТ «СК «Астарта».

Суть спору: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» в особі Кримської дирекції Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» про стягнення 9563,35 грн., з яких 7041,43 грн. - збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції та 2521,92 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 509, 526, 530, 599, 612, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2009р. у справі № 2-15/18065-2007 з відповідача на користь позивача стягнуто 39337,58 грн. заборгованості, яка станом на жовтень 2011 року відповідачем не сплачена.

11 листопада 2011р. від ВАТ «Страхова компанія «Астарта» надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва. Клопотання обґрунтовано тим, що відповідача зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Тверська, 6, а тому, на думку останнього, справа повинна розглядатися за місцезнаходженням ВАТ «СК «Астарта».

29 листопада 2011р. у судовому засіданні представник позивача надав пояснення на клопотання відповідача про направлення справи до господарського суду м. Києва, відповідно до яких заперечує проти передачі справи за підсудністю, посилаючись на ч. 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

Судом оглянуто положення про Кримську дирекцію ВАТ «Страхова компанія «Астарта» та встановлено, що відповідно до п. 1.2 Кримська дирекція ВАТ «СК «Астарта» є структурним підрозділом ВАТ «СК «Астарта», а відповідно до абз. 15 п. 3.5 положення, директор дирекції укладає від імені ВАТ «СК «Астарта» страхові, господарські та інші договори, угоди відповідно повноваженням, які надано довіреністю.

При цьому, договір № 905 на постачання теплової енергії від 16.02.2004р. (невиконання умов якого спричинило утворення заборгованості за Кримською дирекцією «СК «Астарта») укладено зі сторони відповідача директором ОСОБА_2, яка діяла на підставі положення та довіреності № 41/03 від 24.10.2003р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Кримською дирекцією «СК «Астарта» укладено саме господарський договір для забезпечення своєї діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Відповідно до п. 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р., № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва не підлягає задоволенню.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2004р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (постачальник) та Кримською дирекцією Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» (споживач) укладено договір № 905 про постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник взяв на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних обсягах, а споживач - оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки та у порядку, передбаченими договором.

Порядок розрахунків передбачений абз. «в» пункту 6.1 договору, а саме: розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться у грошовій або іншій формі, не забороненій діючим законодавством, відповідно встановленим постачальником у строк до 25 числа наступного за розрахунковим місяця.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 договору).

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з теплопостачання за період з 01.06.2004 по 01.09.2006 у розмірі 44105,12 грн., що підтверджується відповідними рахунками на оплату грошових коштів за опалення та гаряче водопостачання, в яких вказані обєми послуг відповідно до умов договору та їх вартість за встановленими тарифами.

Однак, в порушення умов вказаного договору в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, відповідач не розрахувався повністю з позивачем за надані послуги, внаслідок чого за ним виникла заборгованість за отриману теплову енергію, яка за опалювальний період з 01.06.2004 по 01.09.2006 складає 35 823,36 грн.

Вищенаведені обставини встановлені господарським судом АР Крим під час розгляду справи № 2-15/18065-2006, по якій 14 травня 2009р. винесено рішення, яким, зокрема, стягнуто з ВАТ «СК «Астарта» в особі Кримської дирекції ВАТ «СК «Астарта» на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» заборгованість у розмірі 14 455,14 грн., 485,86 грн. річних, 2615,78 грн. інфляційних втрат, 175,57 грн. державного мита та 52,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 330,58 грн. витрат, повязаних з проведенням судової експертизи.

27 липня 2009р. постановою Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-15/18065-2006 (а. с. 8-10) рішення господарського суду АР Крим від 14.05.2009р. скасовано в частині часткового задоволення позову ОП «Кримтеплокомуненерго». В цій частині прийнято нове рішення про задоволення позову ОП «Кримтеплокомуненерго», а саме: стягнуто з ВАТ «СК «Астарта» в особі Кримської дирекції ВАТ «СК «Астарта» на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» 39 337,58 грн., з яких: 35823,36 грн. - основний борг, 2615,78 грн. втрати від інфляції, 898,44 3% річних, а також стягнуто 393,37 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1980,09 грн. витрат, повязаних з проведенням судової експертизи.

05 листопада 2009р. постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ВАТ «СК «Астарта» залишено без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2009р. у справі № 2-15/18065-2006 залишено без змін.

За загальним правилом кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (ст. 33 ГПК України). Водночас, стаття 35 ГПК України визначає підстави, за яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Частини 2-4 ст. 35 ГПК України вказують на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.

Таким чином, факти встановлені судами під час розгляду справи № 2-15/18065-2006 відносно правомірності стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 39337,58 грн., з яких: 35 823,36 грн. - основний борг, 2615,78 грн. втрати від інфляції, 898,44 3% річних не підлягають доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2010р. державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 2-15/18065-2006 про стягнення з боржника (ВАТ «СК «Астарта») 39337,58 грн. (а. с. 13). Також, відповідно до листа Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим № 03-21/122440 від 14.11.2011р. (а. с. 39), наказ господарського суду АР Крим № 2-15/18065-2006 від 18.08.2009р. боржником не виконано.

У позовній заяві ОП «Кримтеплокомуненерго» просить стягнути з відповідача збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 7041,43 грн. та 3% річних у розмірі 2521,92 грн. за період з 18.08.2009р. по 06.10.2011р.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. Вказана позиція зазначена у постанові Верховного суду України від 20.01.2011р. № 10/25.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції та 3% річних за період з 18.08.2009р. по 06.10.2011р., суд вважає його вірним, а вимоги про стягнення з відповідача сум у розмірі 7041,43 грн. та 2521,92 грн. відповідно - обґрунтованими.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та контррозрахунок суми позову, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 29.11.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 05.12.2011р.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» (03150, м. Київ, вул. Тверська, б. 6, код ЄДРПО України 02308021) в особі Кримської дирекції Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта» (95000, м. Сімферополь, вул. Більшовицька, б. 24) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, б. 3А, код ЄДРПО України 03358593) 7041,43 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 2521,92 грн. 3 % річних, державне мито у розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.