Рішення № 19868352, 29.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2011Справа №5002-22/4525-2011 за позовом ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер», 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9

до відповідача ТОВ «Голландський дім», м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16

про стягнення 13567,03 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1., представник, дов від 01.11.2011 року

від відповідача Хабоша Г.В., директор

Позивач ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Голландський дім», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13567,03 грн., у тому числі: 13567,00 грн. основного боргу, 0,01 грн. пені, 0,01 грн. 3% річних та 0,01 грн. збитків від інфляції, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань не здійснив належним чином оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 13567,00 грн.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

11 червня 2010 року відповідно між ТОВ «Фабрика дверей «БудМайстер» (Позивач) та ТОВ «Голандський Дім» (Відповідач) був укладений договір постачання № 81, відповідно до п.1.1 якого ТОВ «Фабрика «БудМайстер» (постачальник) зобов'язувалось поставити, а ТОВ «Голандський Дім» (Покупець) сплатити і прийняти товар в асортименті і за цінами, зазначеними в специфікаціях, у кількості та терміни відповідно до замовлення.

Відповідно до пункту 5.1. укладеного між сторонами договору покупець здійснює, на умовах 100 %, оплату за товар з відстрочкою оплати, яка становить 10 (десять) календарних днів з моменту передачі товару.

Так, позивач вказує на те, що на виконання взятих на себе зобовязань за довго ром, здійснив поставку відповідачу товару, загальною вартістю 47254,83 грн.

Однак, відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором, не здійснив у повному обсязі оплату вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 13567,00 грн., а саме:

За видатковою накладеною № 1802 від 24.06.2010 року сума заборгованості становить 5614,00 грн.

За видатковою накладною № 1803 від 24.06.2010 року сума заборгованості складає 7950,00 грн.

За видатковою накладною № 3315 від 03.11.2010 року сума заборгованості складає 3,00 грн.

Так, слід звернути увагу на те, що вказані накладні, а.с. 19-21, не містять посилань на укладений між позивачем та відповідачем договір поставки товарів № 81 від 11.06.2010 року. Але, між позивачем та відповідачем при підписанні договору поставки була погоджена специфікація № 1 до вказаного договору, в якій, зокрема, конкретизоване найменування товару, асортимент, вартість товару за одиницю.

Однак, враховуючи перелік та асортимент товарів, які були поставлені відповідачу на підставі видаткових накладених, а.с. 19-21, та перелік та асортимент, визначені специфікацією № 1 до договору поставки № 81 від 11.06.2010 року, суд вважає, що поставка товару за накладними, а.с. 19-21, здійснювалась в рамках укладеного між сторонами договору № 81 від 11.06.2010 року.

Таким чином, сума боргу відповідача складає 13567,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 13567,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 0,01 грн. пені, 0,01 грн. 3% річних та 0,01 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до п. 10.2. договору поставки № 81 від 11.06.2010 року за порушення термінів оплати, покупець несе відповідальність відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент прострочення за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ТОВ «Голландський дім» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26005301320273 в ФКЦ «Промінвестбанк», МФО 324430, ЄДРПОУ 24499487) на користь ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9, рахунок № 2600630140570 в філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ, МФО 305437, ЄДРПОУ 33892810) заборгованість у розмірі 13567,03 грн., у тому числі: 13567,00 грн. основного боргу, 0,01 грн. пені, 0,01 грн. 3% річних та 0,01 грн. збитків від інфляції.

3.Стягнути з ТОВ «Голландський дім» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26005301320273 в ФКЦ «Промінвестбанк», МФО 324430, ЄДРПОУ 24499487) на користь ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9, рахунок № 2600630140570 в філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ, МФО 305437, ЄДРПОУ 33892810) 135,67 грн. державного мита.

4.Стягнути з ТОВ «Голландський дім» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26005301320273 в ФКЦ «Промінвестбанк», МФО 324430, ЄДРПОУ 24499487) на користь ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9, рахунок № 2600630140570 в філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ, МФО 305437, ЄДРПОУ 33892810) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.12.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.