Рішення № 19868347, 01.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2011

Справа №5002-22/4850-2011

за позовом ПП «Соната – Торг», 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414

до відповідача ТОВ «Стайер», м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47

про стягнення 4217,25 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Позивач – ПП «Соната – Торг» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Стайер», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4217,25 грн., у тому числі: сума основного боргу – 4060,88 грн., пеню – 127,61 грн., збитки від інфляції – 4,06 грн., 3% річних – 24,70 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконанням з боку відповідача умов договору поставки № 450709-СС від 28.12.2010 року в частині оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 4060,88 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився, до суду надійшло електронне повідомлення, відповідно до якого позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд прийняти рішення на підставі матеріалах, наявних у справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

Відповідності до Договору поставки № 450709-СС від 28.12.2010 року та видаткових накладних № СТ-000000005171 від 21.04.2011 року на суму 4351,73 грн., № СТ-000000005762 від 05.05.2011 року на суму 1866,38 грн., № СТ-000000006438 від 19.05.2011 року на суму 635,47 грн., № СТ-000000007147 від 02.06.2011 року на суму 522,42 грн., відповідач отримав від позивача товар (продукти харчування) на загальну суму 7376,00 грн.

Так, пунктами 7.1., 7.2. договору встановлено, що загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними; покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку № 4 до даного договору «Додаткові умови».

Пунктом 6 додатку № 4 «Додаткові умови» встановлено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Крім того, відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1657-15/07/2011, а.с. 43, позивач та відповідач провели взаємозалік, що призвело до зменшення суми боргу за отриманий відповідачем товар, на загальну суму 885,12 грн.

Крім того, відповідачем було частково погашено суму заборгованості за поставлений товар, у розмірі 2430,00 грн., внаслідок чого за відповідачем обліковується основна сума боргу у розмірі 4060,88 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 4060,88 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 127,61 грн., збитки від інфляції – 4,06 грн., 3% річних – 24,70 грн.

Відповідно до п. 8.9. договору, у разі несвоєчасної оплати покупцем вартості партії товару, він зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Стайер» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47, рахунок № 2600701183367 в КРФ ПАТ «Кредобанк» м. Сімферополь, МФО 325365, ЄДРПОУ 32973371) на користь ПП «Соната – Торг» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, рахунок № 26003301010087 в ПАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767, ЄДРПОУ 31956327) заборгованість у розмірі 4217,25 грн., у тому числі: сума основного боргу – 4060,88 грн., пеню – 127,61 грн., збитки від інфляції – 4,06 грн., 3% річних – 24,70 грн.

3. Стягнути з ТОВ «Стайер» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47, рахунок № 2600701183367 в КРФ ПАТ «Кредобанк» м. Сімферополь, МФО 325365, ЄДРПОУ 32973371) на користь ПП «Соната – Торг» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, рахунок № 26003301010087 в ПАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767, ЄДРПОУ 31956327) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з ТОВ «Стайер» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47, рахунок № 2600701183367 в КРФ ПАТ «Кредобанк» м. Сімферополь, МФО 325365, ЄДРПОУ 32973371) на користь ПП «Соната – Торг» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, рахунок № 26003301010087 в ПАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767, ЄДРПОУ 31956327) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.12.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.