Рішення № 19868344, 30.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2011Справа №5002-22/4745-2011 за позовом ПАТ «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченка, 18 в особі Кримської філії ПАТ «Укртелеком», м. Сімферополь, вул. О. Невського, 11 Центр телекомунікаційних послуг № 4, м. Керч, вул.. Кірова, 1

до відповідача Військового комісаріату АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 152

про стягнення 1722,56 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1., представник, дов від 30.06.2011 року

від відповідача ОСОБА_2., представник, дов від 07.02.2011 року

Позивач ПАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії ПАТ «Укртелеком» Центр телекомунікаційних послуг № 4 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Військового комісаріату АР Крим, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1722,56 грн., у тому числі: 1618,85 грн. заборгованості за послуги звязку, 103,71 грн. пені, мотивуючі позовні вимоги неналежним виконанням зобовязань зі сплати наданих позивачем телекомунікаційних послуг.

15.11.2011 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначив, що підтверджує наявність боргу за спожиті телекомунікаційні послуги за період з 01.06.2009 року по 01.07.2010 року в сумі 1618,85 грн., але заперечує проти нарахування та стягнення пені.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву про застосування строків позовної давності, згідно вимог Цивільного кодексу України, до заявлених вимог про стягнення пені у розмірі 103,71 грн.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, суд

встановив:

01.01.2005 року між позивачем (підприємство звязку) та Ленінським військовим комісаріатом (споживач) укладений договір № 4 про надання послуг електрозвязку, а.с. 7-12, відповідно до пункту 1 якого підприємство звязку надає послуги електрозвязку, перераховані в додатку 1 та безоплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідно до п. 4.5. договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць здійснюються споживачем протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Але, внаслідок порушення з боку Ленінського військового комісаріату умов укладеного договору в частині оплати наданих позивачем послуг, за ним склалась заборгованість у розмірі 1618,85 грн. за період з червня 2009 року по червень 2010 року.

12.07.2010 року позивач направив на адресу Ленінського військового комісаріату претензію про сплату суми заборгованості, а.с. 14.

Слід звернути увагу на те, що згідно довідки № 208/08 з ЄДРПОУ Ленінський військовий комісаріат не має статусу юридичної особи, підпорядковується Міністерству оборони України в особі Військового комісаріату АР Крим.

Отже, суд виходить з того, що відповідальність за виконання зобовязання з оплати наданих позивачем послуг покладається на Військовий комісаріат АР Крим.

Листом вих. № 4315 від 05.08.2011 року Військовий комісаріат АР Крим повідомив позивача про те, що визнає кредиторську заборгованість перед позивачем за спожиті послуги за період з травня 2009 року по червень 2010 року в сумі 1618,85 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 1618,85 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 103,71 грн. пені.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Але, слід звернути увагу на те, що в судовому засіданні позивач надав суду заяву про застосування строків позовної давності, згідно вимог Цивільного кодексу України, до заявлених вимог про стягнення пені у розмірі 103,71 грн.

Відповідно до частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 5.8. договору встановлено, що у випадку несплати за надані послуги електрозвязку понад встановленого строку (з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом) споживач оплачує пеню, яка обраховується від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманих платежів, за кожну добу згідно чинного законодавства.

Так, приймаючи до уваги те, що відповідачем не сплачувались надані послуги з червня 2009 року, початок періоду нарахування пені, в силу приписів пункту 5.8. договору, на думку суду, має бути 22.07.2009 року.

Оскільки нарахування штрафних санкцій позивач мав право проводити лише за період з 22.07.2009 по 22.12.2009, суд виходить з того, що пеня, яка нараховувалась за кожний день прострочення могла бути стягнута протягом року з моменту нарахування, отже строк позовної давності щодо стягнення пені остаточно сплинув 22.12.2010.

В той же час, позивач звернувся із позовом до суду 28.10.2011 року про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Господарського суду АР Крим, доказів наявності поважних причин пропуску строку позовної давності суду не надав, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог про стягнення пені.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Військового комісаріату АР Крим (м. Сімферополь, вул.. Київська, 152, рахунок № 35210036000264 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 07785820) на користь ПАТ «Укртелеком» Кримська філія ПАТ «Укртелеком» Центр телекомунікаційних послуг № 4 (м. Керч, вул.. Кірова, 1, рахунок № 260002257 в КРД АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 1618,85 грн. заборгованості за послуги звязку.

3.Стягнути з Військового комісаріату АР Крим (м. Сімферополь, вул.. Київська, 152, рахунок № 35210036000264 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 07785820) на користь ПАТ «Укртелеком» Кримська філія ПАТ «Укртелеком» Центр телекомунікаційних послуг № 4 (м. Керч, вул.. Кірова, 1, рахунок № 260002257 в КРД АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 95,86 грн. державного мита.

4.Стягнути з Військового комісаріату АР Крим (м. Сімферополь, вул.. Київська, 152, рахунок № 35210036000264 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 07785820) на користь ПАТ «Укртелеком» Кримська філія ПАТ «Укртелеком» Центр телекомунікаційних послуг № 4 (м. Керч, вул.. Кірова, 1, рахунок № 260002257 в КРД АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 221,79 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.В задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача 103,71 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 02.12.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.