Рішення № 19868322, 28.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

28.11.2011Справа №5002-17/4521-2011 За позовом Феодосійської міської ради

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Сервіс»

про внесення змін до договору оренди землі реєстраційний номер № 538 від 29.04.2003 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Сервіс» та Феодосійською міською радою, виклавши пункти договору в редакції позивача

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - Фролова О.В., представник

Від відповідача - не зявився

Сутність спору: Позивач згідно з позовом просить внести зміни до Договору оренди землі реєстраційний номер № 538 від 29.04.2003 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Сервіс» та Феодосійською міською радою, виклавши пункти Договору у наступній редакції:

«1. П.1- слова «зона «Володарська» № 31» читати: з «01.01.2009 року економіко-планувальна зона № 11».

2.П. 3.1 читати: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з

- 01.01.2008 по 31.12.2008, у грошовій формі із зазначенням 5 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 22791,05 грн. (Двадцять дві тисячі сімсот девяносто одна гривня 05 коп.) за рік,

- 01.01.2009 по 31.12.2009 у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 59069,22 грн. (Пятдесят девять тисяч шістдесят девять гривень 22 коп.) за рік,

- 01.01.2010, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 62554,30 грн. (Шістдесят дві тисячі пятсот пятдесят чотири гривні 30 коп.) за рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить з:

- 01.01.2008 по 31.12.2008 455820,91 гривень,

- 01.01.2009 по 31.12.2009 1968973,96 гривень,

- 01.01.2010 2085143,43 гривень».

3.П. 3.3 читати у наступній редакції: «Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством».

4.П. 12 читати у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невідємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розвязується у судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду».

5. Доповнити пунктом 19 у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».

Позовні вимоги обґрунтовані приведенням умов договору відповідно до законодавства, у тому числі зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки і як наслідок зміни розміру орендної плати.

Відповідач у відзиві щодо позову заперечує частково та вказує, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки має бути встановлена після набрання рішення Господарського суду АР Крим у законну силу. А також орендна плата за земельну ділянку має здійснюватися орендатором починаючи після набрання рішення Господарського суду АР Крим в законну силу. Зобовязання ТОВ ”Інтер-Сервіс” сплачувати орендну плату у розмірі більше, ніж встановлено за договором оренди має бути тільки у випадку досягнення згоди з орендатором про зміну умов договору у цієї частині.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору оренди землі від 29 квітня 2003 року (реєстраційний номер 538) на підставі рішення 8 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради від 27.09.2002 року № 304 Орендодавець (Феодосійська міська рада) надає, а Орендар (ТОВ «Інтер-Сервіс») бере в оренду земельну ділянку, розташовану за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вулиця Володарського № 62-Б, зона «Володарська» № 31, кадастровий номер 0111600000000040027, площею 0,1336 гектара, в тому числі за угіддями: забудовані землі, в тому числі землі суспільного призначення 0,1336 га за рахунок земель, які ще не передані у власність чи постійне користування в межах міста Феодосії. (п.1).

Згідно п. 2 договору земельна ділянка надається в оренду на строк до 22.02.2012 року.

Згідно п. 3.1 договору плата за землю вноситься Орендарем у вигляді орендної плати у розмірі 5140,93 грн., у тому числі ПДВ 20% - 856,82 грн. у рік до моменту закінчення строку договору. Грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки, виданої Феодосійським міським управлінням земельних ресурсів 20.12.2002 року складає 428411,16 грн. Згідно зі звітом про оцінку майна, який зроблено приватним підприємцем ОСОБА_4 17 квітня 2003 року за № 86-04-2003, поточна риночка вартість земельної ділянки, що надається в оренду складає 212000 гривень.

Згідно п. 3.2 договору орендна плата сплачується рівними частками щомісяця до 30 числа наступного за звітним місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету по коду бюджетної класифікації: «Орендна плата з юридичної особи (фізичної особи)».

Згідно п.3.3 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу Орендодавця у випадку зміни методики її розрахунку, щорічної індексації грошової оцінки земель, згідно Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 12.05.2000 року № 783, а також і в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно рішення 37-ї сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 року № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» вирішено ввести в дію нормативну грошову оцінку земель м. Феодосії з 01.01.2009 року на строк, встановлений Законом України «Про оцінку земель».Щорічний розмір орендної плати по договорам оренди землі встановлювати у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» та Законом України «Про державний бюджет України», що приймається на кожен рік з щорічною індексацією нормативної грошової оцінки на індекс інфляції. Встановити розмір земельного податку у відповідності з нормативною грошовою оцінкою земель м. Феодосії на підставі положень Закону України «Про плату за землю».

Згідно рішення 41-ї сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року № 1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» для інших видів діяльності згідно Українського класифікатору цільового використання земельних ділянок розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду встановлено у вигляді 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно статті 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органу місцевого самоврядування обовязкові для виконання.

Більш того, про це також вказується в ч.1 ст. 144 Конституції України, яка має вищу юридичну силу.

Ч. 2 ст. 144 Конституції України передбачено, що якщо особа вважає, що рішення органу місцевого самоврядування не відповідає законодавству, вона вправі у встановленому законом порядку звернутись до суду.

При цьому необхідно відмітити, що предметом цього позову не є визнання рішень органу місцевого самоврядування таким, що не відповідають законодавству, та, відповідно, суд не повинен, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін, давати оцінку вказаним рішенням на предмет невідповідності законодавству.

Згідно копії газети «Перемога» № 101 від 11 вересня 2008 року рішення 37-ї сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 року № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» опубліковане в друкованому виданні органу місцевого самоврядування.

Згідно копії газети «Перемога» № 141 (15229) від 13 грудня 2008 року рішення 41-ї сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року № 1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» опубліковане в друкованому виданні органу місцевого самоврядування.

Таким чином, рішення 37-ї сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 року № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» та рішення 41-ї сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради від 28 листопада 2008 року № 1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» є чинними, та не приймати їх до уваги при розгляді цієї справи підстав не існує.

Відповідно, вказані рішення підлягають виконанню.

В Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. (п. 3.4.7).

Таким чином, у суду не існує підстав вважати, що вказані рішення не відповідають законодавству.

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що у користуванні відповідача, вона відноситься до економіко-планувальної зони 11, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2085143,43 грн.

Згідно розрахунку орендна плата складає 62554,30 грн. (2085143,43 :100Х3).

Листом від 29.04.2011 року № 02-30-50 Феодосійською міською радою відповідачу надіслана Додаткова угода від 15 квітня 2011 року до Договору оренди землі від 29 квітня 2003 року реєстраційний номер № 538, відповідно до якої позивач запропонував відповідачу пункти спірного договору викласти у своїй редакції.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що права та обовязки виникають не лише з умов договору, але і з актів цивільного законодавства, та, відповідно, згідно ст. 651, ст. 652 ЦК України та ст. 188 ГК України сторона вправі вимагати зміни умов договору.

Ч. 1 статті 651 ЦК України прямо передбачено, що договір може бути змінений, якщо це встановлено не лише договором, але і Законом.

Законом ст. 652 ЦК України встановлені такі випадки.

Так, ч. 1 ст. 652 ЦК України передбачена зміна договору у разі істотної зміни обставин.

Законодавча зміна розміру орендної плати, та необхідність виконання рішення органу місцевого самоврядування є істотною зміною, оскільки згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є істотною умовою договору.

Окрім цього, зміна договору у даному випадку відповідає позиції Верховного Суду України з аналогічного випадку (постанова Верховного Суду України від 06 грудня 2010 року по справі № 2-1/10068-2008).

Вказана Постанова Верховного Суду України прийнята у звязку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та згідно ст. 111-28 ГПК України суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установленому законом.

Таким чином, постанова Верховного Суду України у даному випадку обовязкова до застосування.

У вказаній постанові зазначається про те, що умови договору можуть змінятись у випадках, встановлених договором або Законом.

Рішення органу місцевого самоврядування не скасоване, та, відповідно, вважати, що воно не відповідає законодавству не можна.

У всякому разі зацікавленою особою відповідних доказів не надано.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Також необхідно відмітити, що якщо вказані рішення будуть скасовані, це не є підставою для скасування рішення по цій справі, оскільки при прийнятті рішення щодо вказаної обставини матеріальне та процесуальне право не порушувалось.

Якщо будуть відповідні підстави, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Пунктами 3,4 статті 11 Цивільного кодексу України також визначено, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України, статті 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, встановлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

При викладених обставинах, положення, коли одні орендарі платять орендну плату відповідно до встановленої законом сплати, тобто, платять справедливу ціну, а інші платять в цей же час меншу плату, не відповідає основним принципам цивільного права, закріпленим в ст. 3 ЦК України принципам розумності, справедливості та добросовісності. Тобто, кожен повинен платити дійсну реальну плату, яка в даному випадку згідно діючого законодавства встановлюється рішенням органу місцевого самоврядування.

Таким чином, законодавче змінення обставин щодо ціни є підставою для зміни умов договору.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України, статті 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, встановлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що у випадку, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, зацікавлена сторона має право передати спір на розгляд суду.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі і недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Окрім цього, в договорі оренди також передбачена можливість збільшення розміру орендної плати.

В постанові Верховного Суду України від 06 грудня 2010 року по справі № 2-1/10068-2008 також вказується про те, що в аналогічному випадку є підстави для зміни умов договору щодо орендної плати згідно умов договору.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. У даному випадку викладені обставини свідчать про те, що є підстави для зміни договору щодо умов, які стосуються орендної плати.

Ч.3 ст. 653 ЦК України передбачено, що якщо договір змінюється у судовому порядку, зобовязання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Про це також вказується в ч. 5 ст. 188 ГК України.

Таким чином, указання у договорі запропонованих дат щодо початку дії умов договору раніше, ніж рішення суду набере законної чинності, законодавству не відповідає, та, відповідно, в указаній частині у позові відмовляється. Будь-яких підстав суду вказувати строк раніше, суд не вбачає.

Вимога щодо зміни п.12 договору та доповнення договору пунктом 19 задоволенню не підлягає, оскільки суд не вбачає необхідності такої зміни щодо вимог ст. 652 ЦК України стосовно істотної зміни обставин.

При цьому необхідно зазначити, що запропоновані у вказаних пунктах пропозиції зацікавлена сторона при необхідності вправі реалізувати відповідно до діючого законодавства, якщо діючим законодавством передбачене застосування відповідних положень до відносин сторін. Згідно діючого законодавства (стаття 15 Закону України «Про оренду землі») запропоновані у вказаних пунктах пропозиції не мають відношення до істотних умов, та, відповідно, у договорі їх вказувати не є обовязковою умовою.

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем наполовину, оскільки позов немайнового характеру задовольняється частково.

Відповідно до п. «б» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х5=85 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах встановлений розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 1621 від 08 вересня 2011 року на суму 85,00 грн. (з державного мита), та платіжним дорученням № 1592 від 08 вересня 2011 року на суму 236,00 грн. (на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню 42,50 грн. судових витрат з державного мита, та 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Змінити умови Договору оренди, реєстраційний номер 538 від 29 квітня 2003 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Сервіс» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська 7, ідентифікаційний код: 22283625) та Феодосійською міською радою (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська 4, ідентифікаційний код: 34740709), виклавши пункти Договору у наступній редакції:

« 1. П.1- слова «зона «Володарська» № 31» читати: з «економіко-планувальна зона № 11».

2. П. 3.1 читати: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 62554,30 грн. (Шістдесят дві тисячі пятсот пятдесят чотири гривні 30 коп.) за рік. Нормативно-грошова оцінка становить 2085 143,43 грн.

3. П. 3.3 читати у наступній редакції: «Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством».

В частині запропонованих умов щодо визначення дат їх дії, що передують вступу рішення суду до законної сили, а також щодо зміни п. 12 договору та доповнення договору пунктом 19 у позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Сервіс» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська 7, ідентифікаційний код: 22283625) на користь Феодосійської міської ради (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська 4, ідентифікаційний код: 34740709) судові витрати з державного мита на суму 42,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Сервіс» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська 7, ідентифікаційний код: 22283625) на користь Феодосійської міської ради (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська 4, ідентифікаційний код: 34740709) судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Видати накази.

Рішення оформлено і підписано:

у повному обсязі:

02.12.2011 року

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.