Рішення № 19868323, 01.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2011Справа №5002-16/4496-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ПАТ «Крименерго» (98600, м. Ялта, вул.. Бірюкова,16, ідентифікаційний код 00131400)

До відповідача Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Сосняк» Міністерства охорони здоровя України» (98652, м. Ялта, смт. Восход, ідентифікаційний код 01995893)

Про стягнення 3 450,88 грн.

Суддя Господарського суду АР Крим М.О.Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_1. представ., дов. № 377-Д від 22.04.2011р.

Від відповідача - ОСОБА_2 представ., дов. №130 від 02.11.2011р.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ПАТ «Крименерго» з позовом до Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Сосняк» Міністерства охорони здоровя України» про стягнення 3450,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були перевищені граничні обсяги електричної енергії за період з 06 квітень 2011 року по 06 травня 2011 р.

У звязку з цим, на адресу Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Сосняк» Міністерства охорони здоровя України» був направлений рахунок на оплату різниці між фактично спожитим та граничним обсягом електроенергії у сумі 3450,88 грн., заборгованість за яким до часу подачі позову до суду в добровільному порядку відповідачем не погашена.

Представник позивача у судовому засіданні 17.11.2011р. підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням письмових пояснень від 03.11.2011р., наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 31.10.2011р. (а. с. 35-36).

В судовому засіданні 17.11.2011 р. була оголошена перерва до 01.12.2011 р.

01.12.2011 р. судове засідання було продовжено за участю представників сторін.

Після перерви позивач, як і раніше, підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач позовних вимог не визнав.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, додатково надані докази, суд

ВСТАНОВИВ :

09.02.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) в особі Філії Ялтинської електромережі ВАТ «Крименрего» та Державним закладом «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Сосняк» Міністерства охорони здоровя України» (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 68, згідно з розділом 1 (у редакції додаткової угоди від 06.10.2005р.) якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов цього договору та додатків до нього, які є невідємними частинами (а.с.13-16,17)

Згідно з розділом 2 Договору під час виконання умов цього Договору, сторони зобовязуються керуватись дійсним Договором, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Згідно з п.3.2.1 Договору Споживач має право корегувати договірні величини споживання електричної енергії у порядку, встановленому умовами розділу 5 цього Договору.

Крім того, відповідно до п.2.2.3 Договору Споживач зобовязаний здійснювати сплату електричної енергії та інші нарахування, які зазначені у додатку №4.1 або № 4.2. «Порядок розрахунків».

У п.5.1. договору зазначено, що для визначення договірної величини споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, Споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмірі очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 «Обсяги поставки електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

Порядок визначення граничної величини споживання електричної енергії обумовлюється у додатках № 4.1, № 4.2. «Порядок розрахунків» (п.5.2. Договору).

Причому в п. 4.2.2 Договору (у редакції додаткової угоди від 06.10.2005р.) передбачена відповідальність Споживача за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначених згідно розділу 5 цього договору. Так, Споживач платить Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної потужності стягується з споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт та більше та середньомісячним обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВч та більше.

Пунктом 9.5 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2005р., а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Також, згідно з вказаним пунктом договору, договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до терміну закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про його розірвання або перегляд.

Отже, на час розгляду справи у суді, сторонами доказів припинення вказаного договору надано не було, через що суд приходить до висновку, що договір продовжує діяти.

Згідно з п. 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999 р. місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Крім того, у п.5.2. (в редакції додаткової угоди від 06.10.2005р.) Споживач надає обгрунтування очікуваного обсягу споживання електричної енергії. Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до Договору як договорні величини.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 68 від 09.02.2005р. договірна величина споживання електричної енергії за розрахунковий період травень 2011 року була визначена сторонами на обєкті Санаторій «Сосняк» (ТП -39) у обсязі 40,0 тис. кВт/ч., у тому числі на обєкті насосна (ТП-119) 6,0 тис. кВт/ч (а.с.19)

Згідно з п. 14 Порядку постачання електричної енергії споживачам усі споживачі повинні дотримуватися встановлених граничних величин споживання електричної потужності, а також оперативно-диспетчерської дисципліни згідно з нормативними документами, брати участь у протиаварійних заходах та виконувати вимоги, передбачені Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п.3. Додатку № 4.2. до Договору (у редакціїї додаткової угоди від 21.05.2007р.) обсяг фактичної спожитої за розрахунковий період електричної енергії визначаються у відповідності з «Актом про обсяг переданої споживачу електричної енергії», Також Споживач самостійно проводить зняття показників розрахункових приборів обліку, та складає «акт про обсяг переданої споживачу електричної енергії». (а.с.71)

Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем був складений акт про обсяг переданої споживачу електричної енергії за спірний період з 06.04.2011 по 06.05.2011р., в якому вказаний розмір спожитої електроенергії на обєкті санаторій «Сосняк», яка складає 37489,6 кВт/ч.(а.с.20)

Відповідно до Додатку № 3.1 до Договору № 68 від 09.02.2005р. визначений перелік та данні за комерційними засобами обліку, за яким проводиться розрахунок за надану електичну енергію споживачу.( зворотна сторінка а.с.53)

Так, на обєкті сан. «Сосняк» застосовуються тарифи, які диференційовані за часом доби відповідно до постанови НКРЕ № 1358 від 06.12.2002р., а тому позивачем враховуються також втрати у мережах за спірний період.

При цьому, сторонами щомісячно складається акт звірки взаємних розрахунків по втратам у мережі, зокрема, вказаний акт був складений та підписаний обома сторонами 06.05.2011р., в якому визначені втрати за травень у загальній кількості 37951, 00 кВт/ч. (а.с.54)

Таким чином, граничний обсяг споживання електричної енергії за вказаний розрахунковий період складає 34000,00 кВт/ч, у той час як обсяг фактично спожитої електричної енергії за звітний період склав 37951,00кВт/ч., тобто відповідачем була порушена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 3951 кВт/ч, що складає 3 450,88 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Позивач, здійснивши розрахунок вартості перевищення граничних величин споживання електроенергії, спрямував відповідачу відповідний рахунок № 68/86/0511Л1 від 06.05.2011р. на загальну суму 3450,88 грн., який був отриманий уповноваженою особою відповідача - В.Н. Матвієнко відповідно до наказу № 3 від 05.01.2009р. (а.с.22,51)

У відповідності з пунктом 1.2 Правил користування електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28, зі змінами, внесеними Постановою НКРЕ від 11.12.2003р. № 1305, тобто в редакції, діючій на момент укладення договору, договірна величина споживання електричної енергії - узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період.

Згідно з пунктами 5.1. та 5.2. Правил постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється постачальником електричної енергії відповідно до режимів, передбачених договорами. Відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Відповідно до пункту 7.26 Правил, обсяги перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та/або рівня потужності протягом розрахункового періоду оплачуються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Перевищення договірних (граничних) величин визначається за оперативними документами споживача і електропередавальної організації та фіксується відповідним актом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свій обов'язок за договором щодо доведення до споживача скоригованих граничних величин споживання електроенергії у місячний строк від дня виставлення рахунку на сплату за спожиту електроенергію.

Відповідно до частини 4 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно із законодавством України.

Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1-1У рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Суд не приймає заперечення відповідача, які викладені у відзивах на позовну заяву з наступних підстав.

Так, відповідач посилається на технічну помилку, яка зроблена у обсягах визначення граничної величини на 2011 рік, що є додатком № 1 до Договору № 68 від 09.02.2005р., в частині зазначення помилкових слів в п.1. «найменування площадки вимірювання», а саме: «у тому числі».

При цьому, відповідач вказує, що обсяг поставки електричної енергії на обєкті сан. «Сосняк» на період травня 2011 року складає 40 тис. к Вт/ч, а на обєкті «насосна» за цей же період дорівнює 6 тис. кВт/ч.

Отже, на думку відповідача, позивачем самостійно вказана цифра 34 тис. кВт/ч на обєкті сан. «Сосняк». Також, відповідач повідомив, що площадки вимірювання сан. «Сосняк» (ТП-39) та насосна ( ТП- 119) знаходяться відокремлено на різних територіях, що підтверджується їх точками підключення та актами розмежування балансової приналежності (додаток № 6, а.с.66-67)

Проте вказані твердження суд не може прийняти до уваги у звязку з наступним.

Згідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією точка вимірювання - це місце встановлення розрахункового засобу обліку в певній точці електричної мережі з метою вимірювання обсягу перетікань електричної енергії та рівня електричної потужності.

У підпункті 6 пункту 5.5 Правил користування електричною енергією чітко зазначено, що у разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше обєктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з обєктів споживача. Але, в даному випадку мова йде про договірні величини зазначені у підпункті 3 п.5.5. Правил користування електричною енергією.

Пунктом 5.2. Договору в редакції додаткової угоди вказано, що Споживач надає обгрунтування очікуваного обсягу сподивання електричної енергії.

Отже, споживач повинен самостійно визначити та заповнити обсяги поставки електричної енергії, в свою чергу, Постачальник згідно цих даних відпускає електричну енергію.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що прострочення платежу за електроенергію сталося саме з боку споживача, а посилання а невірне застосування союзу «у тому числі» не приймається судом, оскільки вказаний термін вживається при зазначенні на сукупність будь-яких предметів, до складу яких входить будь-що.

Відповідач, всупереч вимогам ст. ст. 33, 34 ГПК України, не надав суду доказів оплати ним заборгованості за виставленим рахунком на суму 3 450,88 грн., через що вимоги позивача щодо стягнення цієї суми заборгованості з Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Сосняк» Міністерства охорони здоровя України» підлягають задоволенню, оскільки підтверджується матеріалами справи, засновані на нормах діючого законодавства, а тому з відповідача слід стягнути 3450,88 грн., що становить заборгованість за перевищення договірної величини.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Сосняк» Міністерства охорони здоровя України» (98652, м. Ялта, смт. Восход, ідентифікаційний код 01995893) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електромережі ПАТ «Крименерго» (98600, м. Ялта, вул.. Бірюкова,16, ідентифікаційний код 00131400) заборгованість у розмірі 3540,88 грн. за перевищення договірної величини, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.