Рішення № 19868216, 28.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

28.11.2011Справа №5002-8/4351-2011 За позовом - Білогірського районного споживчого товариства, м. Білогірськ

до - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Білогірський район, с. Новокльонове

про стягнення 3153,23грн.

Суддя Чумаченко С.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_2, предст. дов. від 27.10.11р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Білогірське районне споживче товариства звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, просить суд стягнути з відповідача 3153,23грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив.

Враховуючи на вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року між Білогірським районним споживчим товариством (орендодавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №234.

Відповідно до п.1.1. договору №234 орендодавець передає, а орендар приймає по акту прийому-передачі в тимчасове користування за плату нерухоме майно, а саме частину кондитерського цеху на території общепита, розташоване по вул. Котовського м. Білогірськ, площею 80кв.м.

Пунктом 4.1. Договору оренди від 01 січня 2009 року №234 встановлено, що орендна плата по договору є договірною та встановлюється в сумі 2000,00грн, в тому числі ПДВ за місяць.

Згідно до п.4.2. Договору оренди від 01 січня 2009 року №234 по мимо орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю вартість щомісячно понесених останнім комунальних та інших затрат (користування електроенергією, водоспоживання і водовідведення та інше).

Пунктом 5.1 встановлено, що договір діє з 01 січня 2009 року по 30 червня 2009 року.

01 січня 2009 року між сторонами підписаний акт прийому-передачі частин кондитерського цеху.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не сплачує орендну плату, у звязку із чим за останнім склалася заборгованість в розмірі 12,49грн по оренді, 3130,20грн за електроенергію; індексація за 4-й квартал 2008 року в розмірі 10,54грн.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

До матеріалів справи, представлений графік погашення заборгованості, відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобовязується погасити заборгованість по орендній платі і комунальним послугам в розмірі 4353,23грн, яка виникла по договору оренди від 01 січня 2009 року за №234 перед Білогірським районним споживчим товариством.

Графік погашення заборгованості підписаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Білогірським районним споживчим товариством.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за договором від 01 січня 2009 року №234.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

28 листопада 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 01 грудня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Білогірського районного споживчого товариства (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Нижнегорская,13; р\р 26000171335 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ЗКПО 01757350) суму заборгованості по орендній платі в розмірі 12,49грн; суму заборгованості за електроенергію в розмірі 3130,20грн; індекс інфляції в сумі 10,54грн; державне мито в розмірі 102,00грн; витрати повязані із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236,00грн.

3.Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧумаченко С.А.