Рішення № 19868154, 24.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

24.11.2011Справа №5002-26/4437-2011 За позовом Феодосійської міської Ради (Україна, 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальності «Феодорія» (Україна, 98100, м. Феодосія, Керченське шосе, 46), про зміну умов договору оренди землі.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача не зявився,

від відповідача не зявився.

Суть спору: позивач, Феодосійська міська Рада звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодорія» про зміну умов договору оренди землі реєстрації номер 565 від 09.06.2003 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодорія» та Феодосійською міською Радою, виклавши пункти договору у редакції наданій позивачем та наявній в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям Феодосійською міською Радою рішення, про затвердження нової нормативної грошової оцінки земель міста Феодосії, згідно зі ст. 18 Закону України «Про оцінку земель». Позивач вважає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передавалася відповідачу за спірним договором оренди земельної ділянки, та як наслідок і орендна плата, повинні бути перераховані відповідно до прийнятого 29.08.2008 року рішення №1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія». При направленні пропозиції про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки, укладеного з відповідачем, відповіді на дану пропозицію не надійшло. Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцію, яка направлялася за адресою зазначеній у позовній заяві. Відповідач, ні позову ні документів витребуваних судом не представив. Явку свого представника у жодне судове засідання не забезпечив. Поштова кореспонденція направлялася за вказаною у позові поштовою адресою, яка відповідає адресі зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

25.04.2003 року рішенням №721 Феодосійської міської Ради 15-ї сесії 24-го скликання «Про надання земельної ділянки ТОВ «Феодорія» вирішено затвердити проект відводу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Феодорія» для розміщення виробничої бази, код цільового використання 1.10.5, площею 0,2375га; для розміщення магазину, код цільового використання 1.11.3., площею 0,01га та передати в оренду на строк до 25.04.2013 року земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Керченське шосе, 46, кадастровий номер 0111600000000120045, загальною площею 0,2475га за рахунок земель підприємств інших галузей промисловості (ДП «Феодосіястройтранс» ВАТ «Керчстройтарнс»), які входять до категорії земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення в межах м. Феодосії.

23.05.2003 року між Феодосійською міською Радою Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодорія» - Орендарем, укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1.1. даного договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки, загальною площею 0,2475га, з яких ділянка №1 0,2375га, ділянка №2 0,01га, які розташовані за адресами: Україна, АР Крим, м. Феодосія, Керченське шосе, 46 (зона «Промислово складська» №81) надані для: ділянка №1 для розміщення виробничої бази, код цільового використання 1.10.5., ділянка №2 для розміщення магазину, код цільового використання 1.11.3., без права суборенди. Згідно п. 2.1. договору, вказані земельні ділянки передаються в оренду строком до 25.04.2013 року.

23.05.2003 року даний договір посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу. Зареєстровано в реєстрі №1473.

Договір зареєстрований в книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі 09.07.2003 року за №565 Феодосійською міською Радою АР Крим.

29.08.2008 року рішенням №1698, 37-ї сесії 5-го скликання Феодосійської міської Ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» вирішено затвердити технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земель м. Феодосії. Ввести в дію нормативну грошову оцінку земель м. Феодосії з 01.01.2009 року на строк встановлений Законом України «Про оцінку земель».

Пунктом 4 даного рішення, зазначено, що всі зміни у розмірі орендної плати на землю по договорам оренди землі повязані зі змінами в законодавстві України та щорічної індексації грошової оцінки земель, фіксувати в додаткових угодах до договорів оренди землі.

28.11.2008 року рішенням №1842, 41-ї сесії 5-го скликання Феодосійської міської Ради «Про введення ставок орендної плати за землю», вирішено встановити розмір орендної плати за земельні ділянки надані в оренду, що застосовуються для індивідуального житлового, гаражного та дачного будівництва; для житлових, житлово будівельних, гаражних та дачно будівельних кооперативів; для індивідуальних гаражів та дач громадян; для обслуговування будівель гуртожитків; для обслуговування багатоквартирних жилих домів обєднань співвласників багатоквартирних житлових будинків; для обслуговування багатоквартирних житлових будинків; для кооперативних автостоянок , використовуваних для зберігання особистих транспортних засобів громадян; для нужд сільськогосподарського виробництва, водного та лісного господарства у розмірі одного проценту від їх нормативної грошової оцінки; інші види діяльності відповідно Українському класифікатору цільового використання земельних ділянок у розмірі 3% від їх нормативної грошової оцінки.

16.06.2011 року Феодосійська міська Рада направила на адресу ТОВ «Феодорія» листа №02-30-50 з проханням розглянути його у строки передбачені ст. 188 Господарського кодексу України та про результати повідомити міську раду. До листа була додана додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 09.06.2003 року наступного змісту:

1. п.1.1. слова: «зона «Промислово складська» №81» читати: «01.01.2009 економіко планувальна зона №19»

2. п. 4.1. читати у наступній редакції: «Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2008 року по 31.12.2008, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 11233,52грн. (Одинадцять тисяч двісті тридцять три гривні 52 коп.) за рік, з 01.01.2009 по 31.12.2009, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 40787,60грн. (Сорок тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 60 коп.) за рік, з 01.01.2010, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 43194,07грн. (Сорок три тисячі сто девяносто чотири гривні 07 коп.) за рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством»

3. п. 4.2. абзац 2 читати у наступній редакції: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення.»

4. п. 4.3. читати у наступні редакції: «розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.»

5. п. 4.4. читати у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить:

з 01.01.2008 по 31.12.2008 374450,81 гривень,

з 01.01.2009 по 31.12.2009 1359586,58 гривень,

з 01.01.2010 1439802,19 гривень»

6. п. 5.2. читати у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невідємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду»

7. Доповнити пунктом 6.3. у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом.»

8. Ця Додаткова угода є невідємною частиною Договору оренди землі від 09 червня 2003 року реєстраційний №565.

Факт отримання відповідачем листа №02-30-50 від 16.06.2011р. з додатковою угодою підтверджується поштовим повідомленням про вручення 23.06.2011р. поштового відправлення особі відповідача.

Між тим, судом встановлено, що до договору №565 від 23.05.2003 року сторонами 24.06.2004 року була укладена додаткова угода про зміну п.1.1., п.4.1. та п. 4.4., та згідно з якими, п.1.1. був змінений на редакцію: «Орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2375га кадастровий №01116000 00 00012 0114 в т.ч. по угіддям: забудовані землі, землі промисловості 0,2375га, за рахунок земель підприємств інших, галузей промисловості (ДП «Феодосіястройтарнс» ВАТ «Керчстройтранс»), які входять в категорію земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення в межах м. Феодосії, розташовану за адресою: м. Феодосія, Керченське шосе, 46 (Зона «Промислова Складська» №81) для розміщення промислової бази, код цільового призначення 1.10.5, без права суборенди.

П. 4.1., орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3517,62грн., ПДВ 20% 703,52 за рік.

П.4.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 351762,19грн.

Договір зареєстрований у Феодосійським міським відділом Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.06.2004 року за №000401900750.

Також, між сторонами договору №565 оренди земельної ділянки від 23.05.2003 року була укладена додаткова угода 30 березня 2010 року.

Дослідивши умови цієї додаткової угоди, суд встановив аналогічність її умов тим умовам, що заявляються у позові Феодосійської міської Ради про внесення змін до договору.

Дана додаткова угода від 30.03.2010 року підписана між сторонами та на даний час не оскаржена та ніким не визнана недійсною.

Звернувшись до господарського суду АР Крим з позовною заявою про внесення змін до договору, позивач посилається на те, що додаткова угода від 30.03.2010 року підписана, проте не зареєстрована відповідно до вимог земельного законодавства, та обовязок реєстрації якої покладено саме на орендаря земельної ділянки, в даному випадку відповідача у справі, тоді як, згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В той же час, відповідно до п. 162 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини) власник чи набувач права або уповноважена ними особа подають до відповідного територіального органу Держземагентства заяву і такі документи:

1) копія документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копія документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб;

2) документація із землеустрою, яка включає план земельної ділянки і містить відомості про координати поворотних точок меж частини земельної ділянки та обмінний файл - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки;

3) договір оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договір суборенди земельної ділянки (її частини) (кількість примірників договору повинна бути на один примірник більша, ніж кількість сторін договору);

4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи;

5) документи про внесення плати за надання послуг із:

здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди частини земельної ділянки;

перевірки обмінного файла - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки.

Таким чином, обовязковою умовою належного виконання сторонами договору оренди земельної ділянки своїх прав та обовязків є необхідність здійснення державної реєстрації цього договору, при цьому така реєстрація здійснюється набувачем права Орендарем.

Проте, згідно обставин справи, відповідачем ігноруються вимоги законодавства щодо державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Статтею 652 ЦК передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За змістом статті 654 ЦК зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки відповідно до статті 20 Закону "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни, які вносяться шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.

Разом з тим, слід враховувати, що відповідно до частини 3 статті 173 ГК сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання.

Відповідно до статті 188 ГК зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при недосягненні згоди між сторонами щодо змін договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Аналогічне положення містить стаття 30 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно абз. 5 пункту «в» Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, повязаних із земельними правовідносинами від 01.01.2010 року Вищого господарського суду України, у вирішенні спору про внесення змін до договору зацікавлена сторона або прокурор в її інтересах повинні ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни. Оскільки відповідно до частини 1 статті 626 ЦК договір є домовленістю двох або більше сторін, зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни позбавлено правового сенсу і не сприяє реальному захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Окремо у згаданому Узагальненні викладена позиція щодо категорії спорів, пов'язаних з внесенням змін до договору оренди землі в частині зміни розміру орендної плати, та за якою взято до відома приписи статті 144 Конституції України, згідно з якою, органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому в разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, які застосовуються в розрахунку орендної плати за земельні ділянки, ці обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Судом встановлено, що рішення №1345 від 26.01.2008 року, №1698 від 29.08.2008 року, №1842 від 28.11.2008 року, ніким не скасовані та на день ухвалення рішення є діючими.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, проте не в повному обсязі, з врахуванням наступних підстав.

Оскільки правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з недосягненням згоди щодо внесення змін до договору, вони повинні регулюватися положеннями глави 53 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України щодо укладення, виконання та розірвання договорів.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі», форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін в договорі оренди. Аналогічний порядок передбачений статтею 19 Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміни умов договору оренди землі здійснюються за взаємною згодою сторін.

Згідно з частиною 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі згідно зі статтею 15 Закону України «Про оренду землі» є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частиною 1 статті 2 та статтею 13 Закону України «Про плату за землю» плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджувався Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 23 вказаного Закону).

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що рішеннями Феодосійської міської Ради № 1698 від 29 серпня 2008 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель в місті Феодосії» та № 1842 від 28 листопада 2008 року «Про ведення ставок орендної плати за землю» затверджено коефіцієнти, використовувані для розрахунку орендної плати за земельні ділянці, відповідно з економічно-планувальними зонами по грошовій оцінці земель у м. Феодосія в новій редакції.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших обєктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно з приписами статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Так, пунктом 13 спірного договору оренди визначено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до частин 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

З врахуванням вказаних норм права, умов договору та встановлених обставин справи, суд вбачає достатньо правових підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 23.05.2003р., реєстраційний номер 565.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги в частині викладення п.4.1. договору в редакції: «Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2008 року по 31.12.2008, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 11233,52грн. (Одинадцять тисяч двісті тридцять три гривні 52 коп.) за рік, з 01.01.2009 по 31.12.2009, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 40787,60грн. (Сорок тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 60 коп.) за рік, з 01.01.2010, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 43194,07грн. (Сорок три тисячі сто девяносто чотири гривні 07 коп.) за рік та пункту 1.3. в редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить:

з 01.01.2008 по 31.12.2008 374450,81 гривень,

з 01.01.2009 по 31.12.2009 1359586,58 гривень,

з 01.01.2010 1439802,19 гривень» такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

На підставі викладеного суд вважає що пункт 4.4. договору оренди земельної ділянки повинен бути викладений у наступній редакції: «Нормативно грошова оцінка земельної ділянки з дня набрання судовим рішенням законної сили становить: 1439802,19 гривень.».

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 12 травня 2011 року у справі № 5020-2/100-3/126.

В іншу чергу, пункт 4.1. договору повинен бути в наступні редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем з дня набрання судовим рішенням від 24 листопада 2011р. у справі №5002-26/4437-2011 законної сили у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 43194,07грн. (Сорок три тисячі сто девяносто чотири гривні 07 коп.) за рік».

Інші зміни до договору є обґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 24 листопада 2011 року. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Змінити умови договору оренди землі від 23.05.2003 року, реєстраційний номер 565, укладений між Феодосійською міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодорія» виклавши пункти договору у наступній редакції:

п.1.1. слова: «зона «Промислово складська» №81» читати: « з 01.01.2009 економіко планувальна зона №19»

п. 4.1. читати у наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем з дня набрання судовим рішенням від 24 листопада 2011р. у справі №5002-26/4437-2011 законної сили у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 43194,07грн. (Сорок три тисячі сто девяносто чотири гривні 07 коп.) за рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством»

п. 4.2. абзац 2 читати у наступній редакції: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення.»

п. 4.3. читати у наступні редакції: «розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.»

п. 4.4. читати у наступній редакції: «Нормативно грошова оцінка земельної ділянки з дня набрання судовим рішенням законної сили становить: 1439802,19 гривень.»

п. 5.2. читати у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невідємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду»

Доповнити пунктом 6.3. у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом.».

3.У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодорія» (Україна, 98105, АР Крим, м. Феодосія, вул. Керченське шосе, 46, ЄДРПОУ 19450527) на користь Феодосійської міської Ради (м. Феодосія, вул. Земська, 4, р/р 31513921700024 місцевий бюджет м. Феодосії, код доходів 24062100 ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740709) 85грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.

Повний текст рішення підписаний 28 листопада 2011 року.