Рішення № 19852898, 21.04.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-667/11

РІШЕННЯ

іменем України

"21" квітня 2011 р.

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: представника Вознесенської міжрайпрокуратури Мазуренко Н.А., представника позивача Карпюк Л.І., відповідачки ОСОБА_3, представника третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу за підтриманим Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовом Рацинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Вознесенського району в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, служба у справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2011 року Рацинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулася до суду з таким позовом в якому вказувала, що відповідачі є батьками неповнолітніх: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Діти за рішенням суду від 06 травня 2003 року були відібрані від батьків без позбавлення останніх батьківських прав, на час розгляду справи перебувають на повному державному забезпеченні, проживаючи та навчаючись в Рацинський спеціальній загальноосвітній школі-інтернат.

Крім цього, за рішенням суду від 11 липня 2008 року з ОСОБА_8 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі Ѕ частини його заробітку.

В той же час відповідачі протягом тривалого часу ухиляються від виконання своїх батьківських обовязків, а саме: за час перебування дітей в навчальному закладі їх не відвідували, не телефонували, не листувалися з ними, не підтримували родинних звязків іншим чином, не піклувалися про стан здоровя, фізичний, духовний та моральний розвиток неповнолітніх, не займалися вихованням дітей, не утримували їх матеріально.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив позбавити ОСОБА_8 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітніх, а також стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь школи-інтернат на утримання дітей аліменти в розмірі Ѕ частини її заробітку.

Ухвалою суду від 20 квітня 2011 року до участі в справі допущено Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області та в якості третьої особи без самостійних вимог залучено орган опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала.

При цьому підтвердила, що з моменту відібрання дітей вона жодних звязків з ними фактично не підтримувала, зокрема за період з 2003 по 2011 роки відвідала їх лише двічі, не цікавилася їхньою долею та обставинами життя неповнолітніх, не утримувала їх матеріально.

Проте просила врахувати наявність поважних причин невиконання нею батьківських обовязків, а саме відсутність належних житлово-побутових умов, необхідних для проживання та побуту дітей, сімейне становище, зокрема наявність на утриманні двох малолітніх дітей, а також тяжке матеріальне становище.

З врахуванням вказаних обставин вважала, що допущена нею бездіяльність щодо виконання батьківських обовязків не є підставою для позбавлення її батьківських прав, як крайнього заходу впливу на батьків та як наслідок, вказувала на відсутність підстав для стягнення з неї аліментів.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не зявився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.

Представник третіх осіб без самостійних вимог - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала, вважаючи, що їх обґрунтованими, висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав підтримала.

Суд вважає за необхідне провести розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_8, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, представника третіх осіб, думку представника Вознесенської міжрайонної прокуратури ОСОБА_1, яка вбачала підстави для задоволення позову, а також думку опитаних в присутності та за участю педагогів Рацинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оглянувши матеріали цивільних справ №2-330/03 за позовом служби у справах неповнолітніх Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_3, ОСОБА_8 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, №2-1263/08 за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах Рацинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Вознесенського району до ОСОБА_8 про стягнення аліментів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що відповідачі є батьками неповнолітніх: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішенням місцевого Вознесенського районного суду Миколаївської області від 06 травня 2003 року діти були відібрані від батьків без позбавлення останніх батьківських прав та передані на опікування органу опіки та піклування відділу освіти Вознесенської райдержадміністрації, а в подальшому - направлені на навчання до Рацинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат та знаходяться на повному державному забезпеченні.

Підставою відібрання дітей суд зазначав неналежне виконання відповідачами своїх батьківських прав.

В подальшому, рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 липня 2008 року з ОСОБА_8 на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі Ѕ частини його заробітку (доходу).

Відповідачі є дієздатними особами, мають задовільний стан здоровя, створивши нові сімї, вони належних житлово-побутових умов для проживання, догляду та виховання дітей не створили, не працюють, маючи лише тимчасові заробітки та отримуючи соціальну допомогу, за місцем проживання характеризуються негативно.

Разом з тим, з моменту відібрання дітей свого відношення до них не змінили, продовжують не виконувати свої батьківські обовязки, а саме: за час перебування дітей в навчальному закладі їх фактично не відвідували, не телефонували, не листувалися з ними, не підтримували родинних звязків іншим чином, не цікавилася їхньою долею та обставинами життя, не піклувалися про стан здоровя, фізичний, духовний та моральний розвиток неповнолітніх, не займалися вихованням дітей, не утримували їх матеріально.

Встановлені обставини повністю узгоджуються з поясненнями опитаних в судовому засіданні неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які пояснили, що за час перебування в інтернаті мати відвідала їх лише двічі: вперше в 2003 році та наступний раз в 2011 році, а саме за декілька днів до розгляду справи в той час, як батько не відвідав їх жодного разу.

Окрім цих випадків жоден з батьків звязків з ними не підтримував.

Оцінили таке ставлення з боку відповідачів до себе негативно та пояснили, що повертатися до батьків не бажають, вважаючи за необхідне залишитися на опікуванні та вихованні в школі-інтернат.

Водночас суд не може прийняти до уваги доводи ОСОБА_3 про неможливість виконання своїх батьківських обовязків, оскільки зазначені нею обставини свідчать лише про певні труднощі щодо матеріального утримання дітей, проте не спростовують байдуже ставлення відповідачки до своїх дітей, відсутність елементарної зацікавленості щодо їхньої долі та обставин їхнього життя.

Не надала ОСОБА_3 суду й переконливих доказів, що свідчать про її бажання виконувати батьківські обовязки щодо своїх дітей в майбутньому.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 180 СК України батьки зобовязані виховувати дітей, піклуватися про здоровя дітей, фізичний, духовний та моральний розвиток останніх, що є найважливішими обовязками матері і батька, а також повинні матеріально утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дітей, піклуватися про їх здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дітей.

За таких обставин, враховуючи думку неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_8 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо їхніх дітей.

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 167 СК України в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід та іншим родичі.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Проте ст. 245 СК України, п. 3.6 «Правил опіки та піклування», затверджених наказом Держкому України в справах сімї та молоді, Міносвіти України, Мінохорони здоровя України, Міністерством праці та соціальної політики України за N 34/166/131/88 від 26 травня 1999 року та зареєстрованих в Мінюсті 17 червня 1999 року за N 387/3680 вказують на те, що якщо над дітьми, які виховуються у навчально-виховних закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, особами, які потребують опіки (піклування) і влаштовані у відповідні лікувальні установи чи установи соціального захисту населення, опікуни (піклувальники) не призначені, то виконання обовязків опікунів і піклувальників від імені держави здійснюють ці установи в особі керівників цих установ.

Тому, оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не мають інших близьких родичів, які б виявили бажання виконувати функції опікуна та піклувальників, знаходяться у школі-інтернаті, яка одночасно здійснює навчання й утримання дітей, а також функції опікуна та піклувальника, а тому враховуючи думку дітей та представника органу опіки та піклування, суд вбачає всі підстави для залишення їх в цьому навчальному закладі з покладенням обовязків опікуна (піклувальника) на адміністрацію цього закладу.

Разом з тим, згідно ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Положення ч. 2 ст. 166, ч. 2 ст. 193 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.

Тому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоровя, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Ст.ст. 181 та 183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її батька або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність в останнього інших осіб на утриманні, тощо (ч. 1 ст.182 СК України).

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, зокрема стан здоровя та матеріальне становище дітей, задовільний стан здоровя ОСОБА_3, її матеріальне становище, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, суд прийшов до висновку, що відповідачка має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дати подачі позову до суду і до їх повноліття.

При цьому згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачів також підлягають стягненню й усі судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Підтримані Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовні вимоги Рацинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Вознесенського району в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, служба у справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно їхніх неповнолітніх дітей сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити на опікуванні за місцем навчання у Рацинській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат Вознесенського району.

Підтримані Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовні вимоги Рацинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Вознесенського району в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, служба у справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Привольне Баштанського району Миколаївської області, на користь Рацинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Вознесенського району (р/р 35423004001562, ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 04590168) на утримання її неповнолітніх дітей сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 кошти (аліменти) в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 16 березня 2011 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_3 55 (пятдесят пять) гривень 25 копійок судового збору на користь місцевого бюджету Дорошівської сільської ради (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31410537700121).

Стягнути з ОСОБА_3 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 101 (сто одна) гривня 50 копійок на користь державного бюджету Вознесенського району: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31212259700113).

Стягнути з ОСОБА_8 04 (чотири) гривні 25 копійок судового збору на користь місцевого бюджету Дорошівської сільської ради (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31410537700121).

Стягнути з ОСОБА_8 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 18 (вісімнадцять) гривень 50 копійок на користь державного бюджету Вознесенського району: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31212259700113).

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: