Рішення № 19852897, 25.06.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-1026/11

РІШЕННЯ

іменем України

"25" червня 2011 р.

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: представника Вознесенської міжрайпрокуратури Мазуренко Н.А., відповідачки ОСОБА_2, представника третіх осіб без самостійних вимог: Артьомової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, служба у справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2011 року Вознесенський міжрайпрокурор звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що відповідачка є матірю неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Місце знаходження батька дитини невідоме.

ОСОБА_4 проживає та навчається у Вознесенській загальноосвітній школі-інтернат І-ІІ ступенів.

Відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків, а саме: за час перебування дитини в навчальному закладі її практично не відвідувала, не підтримувала родинних звязків іншим чином, не піклувалася про стан здоровя, фізичний, духовний та моральний розвиток неповнолітньої, не займалася вихованням ОСОБА_4, не утримувала її матеріально.

Враховуючи вказані обставини та особисте звернення ОСОБА_4 з цього питання до прокуратури, прокурор просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої, залишивши останню на опікуванні адміністрації навчального закладу, а також стягнути з відповідачки аліменти в розмірі 1/4 частини її заробітку.

В судовому засіданні представник Вознесенської міжрайпрокуратури - Мазуренко Н.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав визнала повністю, проте заперечувала проти вимог про стягнення з неї аліментів, посилаючись на тяжке матеріальне становище.

Представник третіх осіб без самостійних вимог - Артьомова О.А. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала, вважаючи, що їх обґрунтованими, висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав підтримала.

Заслухавши пояснення представника Вознесенської міжрайпрокуратури, відповідачки, представника третіх осіб, заслухавши думку опитаної в присутності та за участю педагога неповнолітньої ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд з врахуванням по частині вимог положень ст. 174 ЦПК України прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що відповідачка є матірю неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Місце знаходження батька дитини невідоме.

В той же час ОСОБА_4 до закінчення навчання проживала та навчалася у Вознесенській загальноосвітній школі-інтернат І-ІІ ступенів.

Відповідачка є дієздатною особою, має задовільний стан здоровя, проте не працює, маючи лише тимчасові заробітки, за місцем проживання характеризується посередньо.

Разом з тим ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків, а саме: належні житлово-побутові умови для проживання, догляду та виховання дитини не створила, за час перебування дитини в навчальному закладі її практично не відвідувала, не підтримувала родинних звязків іншим чином, не піклувалася про стан здоровя, фізичний, духовний та моральний розвиток неповнолітньої, не займалася вихованням ОСОБА_4, не утримувала її матеріально.

Встановлені та підтверджені письмовими доказами обставини повністю узгоджуються з поясненнями опитаної в судовому засіданні неповнолітньої ОСОБА_4, яка оцінила таке ставлення з боку матері до себе негативно та вважала, що позов необхідно задовольнити.

Не надала ОСОБА_2 суду й переконливих доказів, що свідчать про її бажання виконувати батьківські обовязки щодо своєї дитини в майбутньому.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 180 СК України батьки зобовязані виховувати дітей, піклуватися про здоровя дітей, фізичний, духовний та моральний розвиток останніх, що є найважливішими обовязками матері і батька, а також повинні матеріально утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дітей, піклуватися про їх здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дітей.

За таких обставин, враховуючи думку неповнолітньої ОСОБА_4, а також приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_4

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 167 СК України в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід та іншим родичі.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Тому, оскільки ОСОБА_4 не може бути передана іншому з батьків, не має інших близьких родичів, які б виявили бажання виконувати функції піклувальника, вона підлягає передачі органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

Разом з тим, згідно ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Положення ч. 2 ст. 166 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.

Тому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Ст.ст. 181 та 183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її матері або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) матері, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність в останнього інших осіб на утриманні, тощо (ч. 1 ст.182 СК України).

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, зокрема стан здоровя та матеріальне становище дитини, задовільний стан здоровя ОСОБА_2, її матеріальне становище, відсутність на її утриманні інших осіб, суд прийшов до висновку, що відповідачка має можливість сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позову до суду і до її повноліття.

При цьому згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

З врахуванням положень ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідачки також підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, служба у справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 передати органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області для подальшого влаштування.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Зоряне Віньковецького району Хмельницької області на користь органів опіки та піклування, державних установ та інших осіб під піклуванням яких буде знаходитись дитина кошти (аліменти) на утримання її неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 травня 2011 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 59 (пятдесят девять) гривень 50 копійок судового збору на користь місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007).

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: