Постанова № 19848098, 05.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

05 грудня 2011 р. № 2-а- 13287/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Старосєльцевої О.В.

за участю

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.

позивача - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2;

представника відповідача - Баранова Б.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Харківське бюро технічної інвентаризації" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1,звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив :

- визнати протиправною відмову Комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації”(код ЄДРПОУ 03355057) зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літера “Б-1” загальною площею 13,5 квадратних метрів, що розташована за адресою АДРЕСА_1;

- зобов'язати Комунальне підприємство “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” (код ЄДРПОУ 03355057) зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літера “Б-1” загальною площею 13,5 квадратних метрів, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

23 листопада 1992 року ОСОБА_1 по договору купівлі-продажу було придбане нежитлове приміщення майстерні № 58, розташоване за адресою АДРЕСА_1. 06 жовтня 2009 року Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» було складено технічний паспорт на нежитлову будівлю літера «Б-1», що знаходиться по АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 58074). Вказаний паспорт було перевірено 06 липня 2011 року. Позивач звернувся до відповідача з замовленням № 2330550 від 28 серпня 2011 року з проханням здійснити державну реєстрацію належної йому нежитлової будівлі. Зазначене замовлення було залишено відповідачем без задоволення через те, що наданий позивачем оригінал Договору купівлі-продажу не відповідає вимогам чинного законодавства України про форму правочину, так як вказаний договір нотаріально не посвідчений. Вказану відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно позивач вважає неправомірною та такою, що порушує права позивача і не відповідає вимогам законодавства України. В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, зазначив, що оригінал договору купівлі-продажу від 23.11.1992р нежитлового приміщення майстерні № 58, площею 12,0 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає вимогам цивільного законодавства України про форму правочину, вказаний договір нотаріально не посвідчений, а тому не входить до переліку правовстановлюваних документів, крім того, позивачем не оформлений землевідвід на земельну ділянку, на якій знаходиться вказаний об'єкт нерухомого майна. Також зазначив, що відповідачем не приймалося рішення про відмову в державної реєстрації права власності на вказане нежитлове приміщення.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»відповідно до норм діючого законодавства України, а саме: на підставі Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно»(затверджено Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 N 1692/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445; далі за текстом - Тимчасове положення №7/5) та Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

При цьому, суд відзначає, що за загальним правилом при реалізації владної управлінської функції суб'єкт владних повноважень повинен застосовувати саме ту норму права, котра є діючою на момент прийняття відповідного управлінського рішення чи вчинення відповідної управлінської дії.

Відповідно до Тимчасового положення №7/5 визначено порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пунктом 1.3 вищеназваного Тимчасового положення №7/5 передбачений перелік повноважень реєстратор БТІ, відповідно до якого останній самостійно: 1) приймає на розгляд заяви про державну реєстрацію прав та, у випадках, встановлених Положенням, зупиняє їх розгляд; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації; 3) присвоює реєстраційний номер об'єкту, права щодо якого підлягають державній реєстрації; 4) видає витяги про державну реєстрацію прав; 5) робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав на правовстановлювальних документах (у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно); 6) відкриває і закриває розділи Реєстру прав; 7) відкриває, веде та закриває реєстраційні справи; 8) надає інформацію з Реєстру прав у формі витягу та інформаційної довідки або відмовляє у її наданні; 9) здійснює інші повноваження, передбачені Положенням.

Відповідно до вимог п.2.1 Тимчасового положення №7/5 для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1 та перелік документів. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2 Тимчасового положення), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

В силу положень до п.3.1 Тимчасового положення №7/5 реєстратор БТІ повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, встановлених законом.

З наявних у справі документів вбачається, що 23 листопада 1992 року між позивачем, ОСОБА_1 (в якості покупця) та адміністрацією фабрики «Ремобувь»в особі директора ОСОБА_4 (в якості продавця) було складено договір б/н купівлі-продажу приміщення та обладнання майстерні № 58 (а.с.6), предметом якого є продаж нежитлового приміщення майстерні № 58, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

23.08.2011 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про здійснення державної реєстрації належної йому нежитлової будівлі літера «Б-1» майстерні № 58, що розташована за адресою АДРЕСА_1, та поновлення інвентаризаційної справи. До заяви позивачем були надані документи, а саме: копія паспорта, копія ідентифікаційного коду, оригінал технічного паспорта, витяг Єдиного реєстру заборон, відчуження об"єктів нерухомого майна, дозвіл на розміщення та відкриття об"єктів торгівлі громадянського харчування та побутового обслуговування, договір купівлі-продажу від 23 листопада 1992 року (а.с. 39).

Відповідач, КП "Харківське міське БТІ" листом № 23-30550 від 23.08.2011р. у відповідь на подане ОСОБА_1 замовлення розяснив, що наданий оригінал договору купівлі-продажу від 23.11.1992р. об'єкту нерухомості не відповідає вимогам цивільного законодавства України (чинного на момент здійснення суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з питання реєстрації права власності) стосовно форми правочину, оскільки вказаний договір нотаріально не посвідчений. Щодо оформлення свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, відповідач повідомив, що згідно з розпорядженням Харківського міського голови № 954 від 23.04.2007р. встановлений порядок оформлення свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна. Для оформлення свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна власник або уповноважена ним особа звертається з заявами до міського голови та КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", до яких долучає відповідні документи. Проте, ОСОБА_1 до заяви про видачу свідоцтва про право власності на майстерню (на підтвердження звернення до міського голови) не додана копія вказаної заяви. У матеріалах інвентарної справи відсутні дані про права на земельну ділянку, інформація щодо введення вказаного об'єкту нерухомого майна в експлуатацію, відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Згідно з п.8.1 розділу VIII Тимчасового положення №7/5 позивачу рекомендовано надати перелічені вище документи. Після надання необхідних документів питання щодо реєстрації права власності на нежитлові приміщення майстерні № 58, площею 12,0 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, буде вирішено остаточно (а.с.15).

Суд зазначає, що згідно з вимогами п. 3.6. Тимчасового положення №7/5 рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в ній оформлюється на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 7, посвідчується підписом реєстратора БТІ та скріплюється печаткою БТІ. Рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в ній може бути оскаржено відповідно до законодавства.

За матеріалами справи судом встановлено, відповідного рішення про відмову ОСОБА_1 в державній реєстрації відповідачем не приймалося.

Статтею 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішення, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушень її права, свободи або інтереси.

Виходячи із системного аналізу наведених норм КАС України, суд доходить до висновку, що особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом має довести наявність порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень саме її прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Дослідивши зміст долученого до заяви про реєстрацію права власності договору, суд відзначає, що даний договір нотаріально не посвідчений.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивач належних документів для державної реєстрації права власності, зокрема, правочину, який би відповідач вимогам чинного на момент звернення до КП законодавства, до заяви про реєстрацію права власності не долучив. Рішення про відмову в державної реєстрації права власності відповідачем у спірних правовідносинах не приймалось.

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що під час розгляду справи не встановлено порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 з боку відповідача, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 8-14, 51, 71, 94, 158, 159,160- 163, 167, 181, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Харківське бюро технічної інвентаризації"про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12.12.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.