Ухвала суду № 1980513, 02.06.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Йосипчук О.С.                                                                         Справа № 22а-1815/08

Господарський суд Закарпатської обл. (№ 5/235-А)                                                      Рядок статзвіту № 40

Доповідач: Шавель Р.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

02 червня 2008 року                                                                                                  м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Пліша М.А. та Заверухи О.Б.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка відповідача -    Рущака І.В., довіреність № 19/9/10 від 15.05.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 26.09.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Науково-виробниче підприємство /НВП/ «Грифсканд-Свалява» до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

06.08.2007р. позивач ТзОВ «НВП «Грифсканд-Свалява» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Свалявської МДПІ № 0001452300/0/267-2300/33519248-369 від 15.06.2007р. по Акту перевірки № 36-2300/33519248 від 07.06.2007р. (а.с.2-4).

Предметом спору є зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007р; свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий орган безпідставно і неправомірно зменшив суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку, на 1998 грн. та прийняв повідомлення-рішення з порушенням норм податкового законодавства.

Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 26.09.2007р. заявлений позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Свалявської МДПІ № 0001452300/0/267-2300/33519248-369 від 15.06.2007р., яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1998 грн. за березень 2007 року (а.с.71-73).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач Свалявська МДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.76-78).

Апелянт вказує, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків із постачальниками за придбані товари, а якщо постачальник є нерезидентом – то з бюджетом (в частині податку на додану вартість).

В ході проведеної перевірки платника податків виявлено порушення вимог пп.7.7.2 “а” п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до завищення підприємством суми бюджетного відшкодування за березень 2007 року на 1998 грн., оскільки по даним підприємства у р.2 даного розрахунку відображено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду у сумі 119131 грн., а по даним перевірки ця сума склала 119332 грн. та у р.3 даного розрахунку відображено суму податкового кредиту, фактично сплачену постачальникам в попередньому податковому періоді, у сумі 109845 грн., а по даним перевірки дана сума склала 107847 грн.

Також позивачем не враховані при складанні і подачі податкової звітності порушення, які були виявлені попередньою перевіркою декларації за лютий 2007 року згідно Акту перевірки № 29 від 14.05.2007р. (а.с.76-78).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Протягом 25.05.2007р.-01.06.2007р. відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТзОВ «НВП «Грифсканд-Свалява» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2007 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 36-2300/33519248 від 07.06.2007р. (а.с.8-24).

На підставі вказаного Акта перевірки, в якому зафіксовано порушення вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.5.2 п.7.5, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що полягало в завищенні суми бюджетного відшкодування за березень 2007 року на суму 1998 грн., вимог пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки позивачем завищено суму від’ємого значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень 2007 року на суму 197 грн., прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001452300/0/267-2300/33519248-369 від 15.06.2007р. (а.с.7).

Оскаржуваним повідомленням-рішенням позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2007 року в розмірі 1998 грн. у зв’язку з тим, що сума податку на додану вартість у розмірі 1998 грн. всупереч вимогам пп.7.2.2 “а” п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не була безпосередньо сплачена позивачем по податкових накладних за лютий 2007 року

Відповідно до вимог Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

п.1.8. ст.1 - бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Виходячи з наведеного, судом першої інстанції правильно зазначено про те, що чинним законодавством встановлено пряму залежність права платника податку на отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати податку на додану вартість контрагентам платника в складі ціни товарів, робіт, послуг у податковому періоді, що передує звітному, незалежно від дати чи періоду фактичного отримання товарів, робіт, послуг.

            Згідно матеріалів справи, в тому числі уточнюючого розрахунку, фактично сплачена сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (лютий 2007 року) визначена позивачем у розмірі 109845 грн., в той же час дані перевірки містять висновок про фактичну сплату 107847 грн. (а.с.53-59).

            На підтвердження достовірності уточнюючого розрахунку позивачем подано податкові накладні, виписані постачальниками товарів у січні 2007 року, які отримані згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних у лютому 2007 року (а.с.60-67). Також останнім представлено платіжні доручення на підтвердження факту оплату цим постачальникам вартості товарів, робіт, послуг, в тому числі й суми ПДВ, в лютому 2007 року, які підлягають бюджетному відшкодуванню у наступному звітному періоді.

            За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивачем підтверджена достовірність показників уточнюючого розрахунку фактично сплачених сум ПДВ у лютому 2007 року в розмірі 109845 грн.

            Подані позивачем податкові накладні, виписані в момент виникнення податкових зобов’язань, включались ним до реєстру отриманих та виданих податкових накладних у період їх фактичного отримання - в лютому 2007 року, коли відбувалась також оплата вартості, робіт, послуг, тобто правомірно обліковувалась у лютому 2007 року з огляду на приписи пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с.26-40).

Також чинне податкове законодавство не містить норм, які б у спірних правовідносинах прямо вказували на порушення з боку платника податків формування податкового кредиту та дозволяли зменшувати суму бюджетного відшкодування.

При вирішенні спору колегія суддів також виходить з того, що чинне законодавство не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від звітного періоду та не обмежує суми бюджетного відшкодування звітним періодом, тобто не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли в отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

            Таким чином, ТзОВ «НВП «Грифсканд-Свалява»не порушувало в частині суми 1998 грн. вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”та Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

            В підтвердження наведеного колегія суддів враховує також зміст листа ДПА України №20296/7/16-1417 від 12.10.2005р, згідно якого при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), включаючи й суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг).

            Також колегія суддів виходить з того, що вимоги пп.5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р. із змінами і доповненнями, суперечать вимогам пп..7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

            При розгляді даного спору колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення пп.4.4.2 п.4.4. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами”, згідно якого уразі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

            Таким чином, облік бюджетного відшкодування з ПДВ має накопичувальний характер, тому попереднім податковим періодом для березень 2007 року є всі податкові періоди, що йому передують, і зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2007 року на 1998 грн. є неправомірним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 26.09.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                            Пліш М.А.

Заверуха О.Б.