Постанова № 1980510, 09.06.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Н.Березяк                                                                                 Справа № 22а-1729/08

Господарський суд Львівської обл. (№3/222А)                                                                 Рядок статзвіту № 39

Доповідач: Шавель Р.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

09 червня 2008 року                                                                                                  м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Олендера І.Я. та Пліша М.А.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача -        Колечко І.В., довіреність № 1-07/206-Б від 10.08.2007р.,

пред-ка відповідача -    Томашівського О.Г., довіреність № 12842/26/10-017 від 02.07.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова на постанову господарського суду Львівської обл. від 29.08.2007р. у справі за позовом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю /СП ТзОВ/ «Бориславська нафтова компанія» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

30.07.2007р. позивач СП ТзОВ «Бориславська нафтова компанія» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 0003262310/3/10127 та № 0000692320/2/10128, винесені 23.05.2007р. (а.с.4-6).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 29.08.2007р. заявлений позов задоволено; визнано нечинними винесені 23.05.2007р. ДПІ у Личаківському районі м.Львова податкове повідомлення-рішення № 0003262310/3/10127 про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем рентна плата за нафту в розмірі 336000 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000692320/2/10128 про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем рентна плата за нафту в розмірі 510 грн. (а.с.64-66).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач ДПІ у Личаківському районі м.Львова, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.70-71).

Апелянт вказує, що позивач, який протягом періоду, охопленого податковою перевіркою, був єдиним нафтогазовидобувним підприємством на Стинавському родовищі на підставі спеціального дозволу (ліцензії) зобов’язаний був подавати до податкового органу по місцю реєстрації розрахунок з рентної плати на нафту, природний газ та газовий конденсат, що видобуваються на родовищах з важковидобувними та виснаженими запасами згідно додатку № 2 до Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затв. постановою КМ України № 256 від 22.03.2001р., та сплачувати до бюджету рентну плату за видобуту нафту в межах базових обсягів.

Наведеними діями платника податків порушені вимоги ст.3 Закону України “Про Державний бюджет на 2004 рік”, п.п.5, 7, 9 постанови КМ України № 256 від 22.03.2001р., в результаті чого занижено рентну плату за нафту у IV кварталі 2004 року на загальну суму 224000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 15.08.2006р. – 19.09.2006р. ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведена планова виїзна документальна перевірка СП ТзОВ «Бориславська нафтова компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.06.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 9/23-031/22402928 від 26.09.2006р. (а.с.9-27).

Вказаним Актом перевірки встановлено серед іншого порушення позивачем вимог ст.3 Закону України “Про Державний бюджет на 2004 рік”, п.п.5, 7, 9 постанови КМ України № 256 від 22.03.2001р. “Про затвердження порядку обчислення та внесення до державного бюджету України рентної плати за нафту і природний газ у 2001 році”, в результаті чого занижено рентну плату за нафту у IV кварталі 2004 року на загальну суму 224000 грн.

На підставі наведеного податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0003262310/0/18680 від 10.10.2006р., яким визначено суду податкового зобов’язання за платежем рентна плата за нафту в розмірі 224000 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 112000 грн.

По результатам апеляційного узгодження наведених податкових зобов’язань податковим органом скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003262310/0/18680 від 10.10.2006р. в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині повідомлення-рішення залишено без змін; прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0003262310/3/10127 від 23.05.2007р. про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем рентна плата за нафту в розмірі 336000 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000692320/2/10128 від 23.05.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн. (а.с.7, 8, 33-37).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.4.7. Ліцензійної угоди, укладеної 10.06.1997р. між Державним комітетом України по геології та використанню надр та СП ТзОВ «Бориславська нафтова компанія», валовий обсяг видобутку нафти та газу підлягає розподілу на базові вуглеводні, які належать українському учаснику ліцензії – ВАТ “Укрнафта” і є його власністю, та вуглеводні ліцензіата (а.с.30-32).

Оскільки позивач не відпускав, а передав базові обсяги нафти по собівартості її власнику – ВАТ “Укрнафта”, сума рентної плати не могла бути визначена нафтовидобувним підприємством і включена в оптову відпускну ціну.

В свою чергу, НГВУ “Бориславнафтогаз” ВАТ “Укрнафта”, як власник базових вуглеводнів, нараховувало та сплачувало рентну плату за передані йому базові обсяги і включало її в оптову відпуску ціну нафти, що не було взято до уваги податковим органом під час проведення перевірки.

Між тим, з такими висновками господарського суду погодитися не можна, з наступних підстав.

Матеріалами справи стверджується, що СП ТзОВ «Бориславська нафтова компанія» є власником спеціального дозволу (ліцензії) на експлуатацію Стинавського нафтового родовища строком на 20 років (реєстраційний номер 1211 від 20.01.1998р.).

Фактично приступивши з 01.01.2001р. до розробки вказаного родовища, позивач не подавав розрахунки з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається на родовищах з важковидобувними та виснаженими запасами у IV кварталі 2004 року, і не сплачував рентну плату.

Згідно Указу Президента України № 433/96 від 17.06.1996р. “Про заходи щодо залучення інвестицій для до розробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами”, постанови КМ України № 1223 від 06.11.1997р. “Про затвердження переліку нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами” Стинавське родовище віднесено до важковидобувних та виснажених, при цьому встановлені базові обсяги видобутку нафти на 1997-2011 роки, в тому числі на 2004 рік – 5,6 тис.тонн.

Статтею 3 Закону України “Про Державний бюджет на 2004 рік” встановлено, що нафтогазовидобувні підприємства вносять до державного бюджету України у Порядку, визначеному КМ України, рентну плату за природний газ і нафту.

Відповідно до п.5 постанови КМ України № 256 від 22.03.2001р. “Про затвердження порядку обчислення та внесення до державного бюджету України рентної плати за нафту і природний газ у 2001 році” платниками рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат (крім видобутку природного газу з морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами) є підприємства, які здійснюють видобуток нафти, природного газу та газового конденсату.

Підприємства, що видобувають нафту, природний газ і газовий конденсат на родовищах, визначених КМ України як такі, що мають, важкодобувні та виснажені запаси, звільняються від рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, видобуті понад базові обсяги.

Після закінчення року вищевказані підприємства одночасно із складанням розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат проводять протягом грудня перерахунок рентної плати з урахуванням фактичних обсягів видобутку за рік у межах базових обсягів.

Згідно п.9 вказаної постанови платники рентної плати, базовий податковий (звітний) період якої дорівнює календарному місяцю, подають відповідним податковим органам за місцем податкової реєстрації розрахунки рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат (окремо за кожним видом продукції) щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, за формою, що затверджується ДПА, а до її затвердження – згідно з додатками №№ 1 і 2.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач, який протягом періоду, охопленого податковою перевіркою, був єдиним нафтогазовидобувним підприємством на Стинавському родовищі на підставі спеціального дозволу (ліцензії), зобов’язаний був подавати до податкового органу по місцю реєстрації розрахунок з рентної плати на нафту, природний газ та газовий конденсат, що видобуваються на родовищах з важковидобувними та виснаженими запасами згідно додатку № 2 до Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затв. постановою КМ України № 256 від 22.03.2001р., та сплачувати до бюджету рентну плату за видобуту нафту в межах базових обсягів.

Фактично СП ТзОВ «Бориславська нафтова компанія» протягом 2004 року було видобуто 19909 тонн нафти, в тому числі в межах базових обсягів – 5600 тонн (а.с.28).

Наведеними діями платника податків порушені вимоги ст.3 Закону України “Про Державний бюджет на 2004 рік”, п.п.5, 7, 9 постанови КМ України № 256 від 22.03.2001р., в результаті чого занижено рентну плату за нафту у IV кварталі 2004 року на загальну суму 224000 грн.

Покликання апелянта на умови Ліцензійної угоди, в рамках якої видобута нафта передавалася (а не відпускалася) ВАТ “Укрнафта”; сплату останньою рентної плати; а також на позицію ДПА України, викладену в листі № 5179/7/11-1317 від 26.03.2004р. “Про окремі питання справляння у 2004 році рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат”, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі спростовуються вищевикладеним.

            Таким чином, оскільки з наданих відповідачем доказів вбачається неправомірність дій позивача щодо неподачі розрахунків з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат, несплати рентної плати; виявлені допущені позивачем порушення податкового законодавства, визначені у вказаному Акті перевірки, тому спірні податкові повідомлення-рішення слід вважати вірними та чинними.

За таких обставин заявлений позов слід вважати безпідставним, тому в його задоволенні слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.195, ч.3 ст.160, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова задоволити.

Постанову господарського суду Львівської обл. від 29.08.2007р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориславська нафтова компанія» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, - відмовити за безпідставністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                            Олендер І.Я.

Пліш М.А.