Ухвала суду № 1980500, 24.06.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД_

      Головуючий в 1-й інстанції Васьковський О.В.                                                        Справа № 22а-1273/08

      Господарський суд Закарпатської області                                                                 Ряд. стат.звіту №35

      Справа №16/229                                                                                                           Доповідач: В.З. Улицький

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    24 червня 2008 року                                                                              м. Львів

     Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

     головуючого:                                          Улицького В.З.

     суддів:                                                     Багрія В.М., Онишкевича Т.В.

     секретаря:                                                 Неміш О.П.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ужгородської МДПІ на постанову господарського суду Закарпатської області від 02.08.2007 року у справі за позовом ЗАТ «Єврокар» до Ужгородської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановила:

       У липні 2007 року  ЗАТ «Єврокар» звернулося з позовом до Ужгородської МДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ у Закарпатській області №197/23-0/30913130/7376 від 23.05.2007 року та визнання нечинним рішення Ужгородської МДПІ в Закарпатській області «Про результати розгляду первинної скарги» №8823/10/10 від 26.06.2007 року. Згідно із отриманим ППР підприємству було нараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 277412,00 грн. та 107629,60 грн. – штрафних санкцій.

     Не погоджуючись із винесеним рішенням про донарахування податку на прибуток та застосуванням штрафних (фінансових) санкцій ЗАТ «Єврокар» 08.06.2007 року подало скаргу на податкове повідомлення-рішення №197/23-0/30913130/7376 від 23.05.2007 року.

    04.07.2007 року було отримане рішення Ужгородської МДПІ в Закарпатській області «Про результати розгляду первинної скарги» №8823/10/10 від 26.06.2007 року, яким скарга ЗАТ «Єврокар» була залишена без задоволення, а рішення Ужгородської МДПІ – без змін.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду.

            Постановою господарського суду Закарпатської області від 02.08.2007 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №197/23-0/30913130/7376 від 23.05.2007 року, яким ЗАТ «Єврокар» визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в сумі 385041,60 грн., в тому числі 277412,00 грн. основного платежу та 107629.60 грн. штрафних (фінансових) санкцій та від 02.07.2007 року №197/1/23-0/30913130/7376 яким ЗАТ «Єврокар» визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в сумі 385041,60 грн., в тому числі 277412,00 грн. основного платежу та 107629.60 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

                Постанову суду оскаржила Ужгородська МДПІ. Вважає, що постанова суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, з неповним з’ясуванням всіх обстави, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційних скаргах.     

   Перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Ужгородської МДПІ слід залишити без задоволення з наступних підстав :

Судом встановлено, що 14.05.2007 року за результатами проведення документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Єврокар» Ужгородською МДПІ складено акт №50/23-0/30913130, у зв’язку із порушенням позивачем пп. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Закону України №283/97-ВР. 23.05.07 року Ужгородською МДПІ внесено зміни до акту №50/23-0/30913130.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №197/1/23-0/30913130/7376 від 02.07.2007 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 385041,60 грн., в тому числі 277412,00 грн. основного платежу та 107629,60 грн. штрафних санкцій.

Судом першої інстанції було визначено, що у ЗАТ «Єврокар» відсутні доходи в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, підприємство для розрахунків з постачальниками придбуває валюту на міжбанківській валютній біржі.

Тому підприємство ЗАТ «Єврокар» на підставі пп.7.3.4. статті 7, відобразило витрати, понесені (нараховані) в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, у сумі, що дорівнює балансовій вартості придбаної іноземної валюти.

Отже при здійсненні передоплати купівля іноземної валюти за гривні не змінює ні валові доходи ні валові втрати платника податку, оскільки купівля іноземної валюти не є підставою для віднесення на валові затрати підприємства.

       Згідно з пп. 11.2.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: датою збільшення   валових витрат платника податку при  здійсненні ним операцій  з особами, які єнерезидентами єдати оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати .

Підприємство ЗАТ «Єврокар»керуючись пп. 11.2.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при отриманні від нерезидентів імпортованого товару здійснило оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) та збільшило валові витрати тільки в момент їх оприбуткування.

 Першою подією було отримання товару (не було здійснено оплату нерезиденту тобто балансова вартість валюти на момент оприбуткування товарів (робіт, послуг) була невідома) сума валових витрат визначається по курсу НБУ, вказаному у ВМД. Уподальшому, при перерахуванні коштів в оплату за отримані товари (роботи, послуги), стає відома балансова вартість сплаченої постачальнику валюти. ЗАТ «Єврокар» розраховувало різницю між балансовою вартістю валюти сплаченої постачальнику та сумою, попередньо віднесеною до складу валових витрат на дату оприбуткування товарів, (робіт і послуг). На визначену різницю залежно від знака у той чи інший бік підприємство відображало коригування раніше відображених валових витрат.

Такими коригуваннями ЗАТ «Єврокар» не порушувало норми пп.. 7.3.2 статті 7. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що забороняє перераховувати валові витрати « у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом  звітного періоду». Коригування проводилися у зв'язку з тим що стала достовірно відома величина, що впливає на розмір валових витрат (тобто стала відома балансова вартість валюти, яка визначається згідно пп .7.3.4.).

По тим замовленням, по яким помилково не було проведено перерахунок або допущено арифметичні помилки при визначенні валових витрат, підприємство проводило виправлення у складі показників рядку 05.2 „самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів"декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2006р. та в уточнюючих розрахункахза 3 квартали 2006 р. та 2006 рік.

Отже, уточнення валових витрат по імпорту товарів, у зв'язку із зміною курсу НБУ на дату оплати, підприємство відображало шляхом коригування рядку 04.1 „витрати на придбання товарів (робіт, послуг) декларації і в деяких випадках (арифметичні помилки, помилково не проведено перерахунок) виправлення проводилось по рядку 05.2 „самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" або через уточнюючі розрахунки.

Таким чином, визначення валових витрат по імпортним товарам здійснювалося ЗАТ «Єврокар» у чіткій відповідності до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який передбачає обов'язок підприємства відображати валові витрати по оприбуткування імпортних товарів (робіт, послуг) на момент їх одержання, відповідно до пп. 11.2.3 ст.11 (без врахування правила першої події визначення витрат, встановленого законом для інших платників податку), але в сумі, яка дорівнює балансовій вартості валюти відповідно до пп.7.3.2 ст.7 цього закону, де встановлено, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначається у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти,

   З вищенаведеного випливає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними  і необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним.

  Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

              Апеляційну скаргу Ужгородської МДПІ залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 02.08.2007 року – без змін .

             Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

             На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

      Головуючий:                                                                    В. Улицький

      Судді:                                                                               Т. Онишкевич

                                                                                                В. Багрій