Ухвала суду № 1980496, 07.07.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

07 липня 2008 року                                                                                                    м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Пліша М.А. та Заверухи О.Б.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача -        Собецької Г.В., довіреність № 4 від 01.03.2008р.,

пред-ків відповідача -   Біляк Н.П., довіреність № 16245/9/10 від 23.05.2008р.,

                                   Созанської І.В., довіреність № 16246/9/10 від 23.05.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову господарського суду Хмельницької обл. від 07.08.2007р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства /ЗАТ/ «Інтерлит» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

08.12.2005р. позивач ЗАТ «Інтерлит»звернувся до господарського суду з адміністративним позовом (Т.1, а.с.5-9), в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог (Т.2, а.с.26), просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому № 0000702303/0/0/5473 від 31.08.2004р., № 0000702303/1/5788 від 20.09.2004р. та № 0000702303/3/647 від 17.02.2005р.

Постановою господарського суду Хмельницької обл. від 07.08.2007р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому № 0000702303/0/0/5473 від 31.08.2004р., № 0000702303/1/5788 від 20.09.2004р. та № 0000702303/3/647 від 17.02.2005р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03 грн. 40 коп. судового збору (Т.17, а.с.29-31).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ДПІ у м.Хмельницькому, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову господарського суду скасувати та винести нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити.

Вказує, що в результаті проведених перевірок контрагентів позивача - ТзОВ «Укрвекор» і ТзОВ «Техпромресурс» податковим органом були встановлені порушення вимог пп.7.2.4. п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі чого відповідачем винесені спірні податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 1938409 грн. 99 коп., нараховані штрафні санкції в розмірі 969205 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1724090 грн. і нараховані штрафні санкції в сумі 862045 грн.

Господарським судом при вирішенні спору не прийняті до уваги рішення інших судів, оскільки такі є обов'язковим для суду щодо фактів, які встановлені судами і мають значення для вирішення спору. Вказаними судовими рішеннями з’ясовано, що реєстрація ТОВ «Укрвекор» та ТОВ «Техпромресурс» була здійснена з порушенням приписів Закону України «Про підприємства в Україні» та Закону України «Про підприємництво», що дало можливість невстановленим особам займатися незаконною підприємницькою діяльністю без відображення її в бухгалтерському та податковому обліку з метою ухилення від сплати податків до бюджету; первинні бухгалтерські документи не відповідають вимогам діючих законів, оскільки складені і підписані особами, що не мають відношення до діяльності вказаних підприємств.

Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” платники податку несуть відповідальність за достовірність та своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України. При цьому визначальним в даному випадку є не наявність саме податкової накладної, а те, що податкова накладна має бути складена з дотриманням вимог діючого законодавства, належним чином зареєстрованим суб'єктом господарювання (Т.17, а.с.33-34).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників відповідача на підтримання апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 26.04.2004р. ДПІ у м.Хмельницькому проведено позапланову документальну перевірку ЗАТ «Поділля-Вторкольормет», правонаступником якого є позивач (Т.1, а.с.67-76), з питань правомірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість /ПДВ/ за період з 01.12.2002р. по 30.09.2003р., результати якої оформлені Актом перевірки № 2202/23-308-22777924 від 26.08.2004р. (Т.1, а.с.10-25).

            На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000702303/0/0/5473 від 31.08.2004р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 2907614 грн. 99 коп., з них: 1938409 грн. 99 коп. – основний платіж та 969205 грн. – штрафні (фінансові) санкції (Т.1, а.с.26).

            Рішенням начальника ДПІ у м.Хмельницькому скарга позивача (Т.1, а.с.30-32) залишена без задоволення (Т.1, а.с.33-34) і прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000702303/1/5788 від 20.09.2004р. на аналогічну суму податкових зобов’язань (Т.1, а.с.28).

Протягом 08.11.-19.11.2004р. ревізорами ДПІ в м.Хмельницькому проведено переперевірку ЗАТ «Поділля-Вторкольормет» з питань правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ за період з 01.12.2002р. по 30.09.2003р., за результатами якої складено Акт перевірки № 2825/23-308-227777924 від 19.11.2004р. (Т.1, а.с.49-62).

Рішеннями ДПА в Хмельницькій області (Т.1, ас.38-41) та ДПА України (Т.1, а.с.45-48) спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а за результатами їх оскарження прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000702303/3/647 від 17.02.2005р. на суму 5493749 грн. 99 коп., з них: 3662499 грн. 99 коп. - основний платіж та 1631250 грн. - штрафні санкції (Т.2, а.с.23).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що в ході проведеної податковим органом перевірки, результати якої оформлені Актом перевірки № 2202/23-308-22777924 від 26.08.2004р. (Т.1, а.с.10-25), встановлена наявність податкових накладних, виданих ТзОВ «Укрвекор» та ТзОВ «Техпромресурс» в рамках виконання господарських зобов’язань згідно укладених господарських договорів (Т.16, а.с.15-23, 24-26, 27-43, 44-60, 61-66).

Відповідність даних податкових накладних вимогам, що ставляться до заповнення податкової накладної, передбачених Порядком заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., підтверджено експертним висновком № 920 від 19.03.2007р.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Згідно з пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Крім того, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що підставами для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є:

1) здійснення операції з придбання товарів;

2) наявність належним чином оформленої накладної, виданої платником ПДВ;

3) сплата платником податку відповідних сум податку у даному звітному періоді.

Правомірно враховано господарським судом й те, що правовідносини між позивачем та ТзОВ «Укрвекор» існували в період з 03.02.2003р. по 30.09.2003р., на підставі договорів купівлі-продажу № 0505/1 від 05.05.2003р., № 0502/2 від 05.02.2003р., № 0302/1 від 03.02.2003р. За цей період ТзОВ «Укрвекор» видало покупцю ТзОВ «Поділля-Вторкольормет» податкові накладні із зазначенням ПДВ на загальну суму 3137833 грн. 32 грн., на підставі чого ЗАТ «Поділля-Вторкольормет» мало необхідні підстави для відображення в складі податкового кредиту за період з лютого до вересня 2003 року ПДВ на загальну суму 3137833 грн. 32 коп., що підтверджується експертним висновком № 920 від 19.03.07р. (Т.16, а.с.132-143).

            Правовідносини між позивачем та ТзОВ «Техпромресурс» існували в період з 01.07.2003р. до 30.10.2003р. на підставі договору купівлі-продажу № 0307/2 від 03.07.2003р. За цей період ТзОВ «Техпромресурс» видало позивачу податкові накладні із зазначенням ПДВ на загальну суму 639750 грн., що підтверджується експертним висновком № 920 від 19.03.07р. (Т.16, а.с.132-143).

В період існування зазначених правовідносин ТзОВ «Укрвекор» і ТзОВ «Техпромресурс» були у встановленому законом порядку зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності - юридичні особи та внесені до ЄДРПОУ, що підтверджується листами Головного управління статистики в м.Києві, були зареєстровані як платники податків, та згідно свідоцтв про реєстрацію платника ПДВ являлися платниками ПДВ (Т.1, а.с.63-66).

При цьому колегія суддів враховує вимоги ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно якої якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Покликання податкового органу про заниження позивачем в період з лютого по жовтень 2003р. суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із включенням до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкових накладних, виданих ТзОВ «Укрвекор» і ТзОВ «Техпромресурс», з мотивів визнання недійсними з моменту їх реєстрації в судовому порядку установчих документів цих підприємств та їх свідоцтв платників ПДВ, правильно не прийняті до уваги судом, оскільки визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих нею за господарськими операціями податкових накладних.

Крім того, покупець (ЗАТ «Інтерлит») не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої, а сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

            Також чинним законодавством не передбачено обов’язку платника податків перевіряти достовірність даних, які вказуються його договірним контрагентом у первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов’язкових платежах.

            Оскільки судові рішення про визнання недійсними установчих документів і свідоцтв платника ПДВ прийняті після укладення господарських договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей та оформлення податкових накладних, на момент укладення таких ТзОВ «Укрвекор» і ТзОВ «Техпромресурс»перебували в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтво платника ПДВ, то доводи апелянта є безпідставними та відхиляються колегією суддів.

За таких обставин позовні вимоги ЗАТ «Інтерлит» щодо визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову господарського суду Хмельницької обл. від 07.08.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                            Пліш М.А.

Заверуха О.Б.