Рішення № 19803197, 25.11.2011, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 2-303/11 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2011 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Сефлаєвої А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння та земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в квітні 2011 року до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння та земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивує тим, що сторонам у справі на праві спільної часткової власності належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 яке представляє собою житловий будинок та господарські споруди, розташовані на земельній ділянці площею, 0,1000 га., яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просить здійснити поділ земельної ділянки та домоволодіння та виділити в натурі 8/25 частки вказаного нерухомого майна.

В судове засідання позивачка не зявилася, представник позивачки надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує.

Відповідачка у судове засідання не зявилася, була повідомлена за останнім відомим місцем мешкання,в порядку ст. 76 ЦПК України.

З урахуванням змісту заяви представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно зясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 є власником 8/25 частки домоволодіння АДРЕСА_1 що підтверджується копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (арк.справи 7-8).

ОСОБА_2 належить решта вказаного домоволодіння, а саме 17/25.

В цілому домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літер «А», прибудови літер «а», прибудови літер «а1», тамбуру літер «а3», прибудови літер «А1», сараю літер «Б», сараю літер «В», сараю літер «И», сараю літер «Л», літньої кухні літер «М», сараю літер «Н», уборної літер «У», уборної літер «Ф».

Згідно Державного акту на право влансоті на земельну ділянку серії ЯЕ № 064969 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,1000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 видана на підставі рішення 20 сесії 5 скликання Судацької міської ради № 1034/20 від 24 липня 2007 року, з цільовим призначенням індивідуальне житлове будівництво.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що між співвласниками склався певний порядок користування частками домоволодіння із відповідним поділом земельної ділянки, який їх повністю влаштовує.

Згідно ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Суд дійшов висновку, що вимоги закону дозволяють здійснити такий виділ, оскільки спірне домоволодіння не є майном з особливим режимом використовування, при якому використання, розпорядження та володіння встановлюється спеціальним законодавством. Крім того, між власниками вказаного домоволодіння складений порядок користування своєю власністю - домоволодінням.

Вказане майно не є неподільною річчю в розумінні ч. 2 ст. 183 ЦК України, відповідно до якої неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового використання. Об'єкт нерухомості, що знаходиться в загальній частковій власності, можливо розділити без втрати його цільового використовування, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 ЦК України, характеризує об'єкт нерухомого майна в цілому, як річ, що ділиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦК України до подільних відносяться речі, які унаслідок розподілу в натурі не змінюють свого господарського призначення.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 1647 від 10 серпня 2011 року поділ спірного домоволодіння та господарських споруд між співвласниками з технічної точки зору можливий. При цьому, запропонований варіант виділення максимально відповідає інтересам співвласників, не порушує їх право на реалізацію повноважень власника.

З урахуванням встановлених обставин та приписів закону, який регулює спірні правовідносини, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині проведення поділу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за варіантом, зазначеним у додатку до висновку експерта № 1647 від 10 серпня 2011 року.

Відповідно до п. «в» ч. 2 ст. 89 Земельного Кодексу України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 89 Земельного Кодексу України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених фактів, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та здійснити поділ земельної ділянки.

При вирішенні питання про поділ земельної ділянки суд приймає до уваги висновок експерта № 1647 від 10 серпня 2011 року, та вважає за можливе застосувати перший варіант поділу, який не порушує права співвласників.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 51 грн.

Відповідно до змісту ст. 82 ЦПК України судові витрати, якщо вони не були сплачені при зверненні до суду з позовом у повному обсязі, покладаються на сторони після розгляду справи судом, враховуючи положення ст. 88 ЦПК України.

Зважаючи, що позивачкою, вимоги про стягнення судових витрат не заявлялись, а при предявленні позову до суду вона не сплатила в повному обсязі судовий збір, судом, з урахуванням визначеною висновком експерта № 1647 від 10 серпня 2011 року вартості домоволодіння, стягується з позивачки на користь держави несплачений в повному обсязі судовий збір в розмірі 416,23 грн.

На підставі ст. ст. 183, 364, 367 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння та земельної ділянки задовольнити.

Поділити домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Автономна Республіка Крим.

Виділити в натурі, як самостійний об'єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 8/25 частку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Автономна Республіка Крим, а саме в жилому будинку літер «А»: 2-1 кухню площею 4,8 кв.м., 2-2 жилу кімнату площею 7,6 кв.м., 2-3 жилу кімнату площею 9,8 кв.м.; господарські споруди: прибудову літер «а»: V тамбур площею 7,0 кв.м., VІ кладову площею 3,6 кв.м., сарай літер «Б», Ѕ сараю літер «Н», уборну літер «Ф», зазначені у додатку № 4 до висновку експерта № 1647 від 10 серпня 2011 року зеленим кольором.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Автономна Республіка Крим.

Поділити земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Автономна Республіка Крим.

Виділити у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 330,0 кв.м. в тому числі площа, зайнята будівлями, що відповідає ідельним 8/25 часткам, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Автономна Республіка Крим, зазначена у додатку № 6 до висновку експерта № 1647 від 10 серпня 2011 року зеленим кольором.

Встановити відносно ОСОБА_1 постійний земельний сервітут на безперешкодне користування земельною ділянкою, що знаходиться у власності ОСОБА_2та розташована за адресою: АДРЕСА_1 Автономна Республіка Крим, яка зазначена у додатку № 6 до висновку експерта № 1647 від 10 серпня 2011 року, розміром 6,5 кв.м.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Автономна Республіка Крим.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 416,23 грн. на розрахунковий рахунок 31417537700031, одержувач: Місцевий бюджет м. Судак, код платежу 22090100, ЄДРПОУ 34740672, банк ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, символ звітності банку 537.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Судацьким міським судом за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення за формою, змістом та в порядку, передбаченими ст.ст. 228, 229 ЦПК України.

Суддя