Рішення № 19803191, 24.11.2011, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 2-358/11 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Копаньова О.В.,

прокурора м. Судака Кубик Н.В.,

представника органу опіки та піклування Мазіліної Л.В.,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовною заявою прокурора м. Судака в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_8, служба у справах дітей Судацької міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Судака в порядку ст. 45 ЦПК України звернувся до суду з позовом на захист інтересів неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи служба у справах дітей Судацької міської ради, ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, маючи малолітню дитину, вихованням та утриманням неповнолітньої доньки не займається, постійно проживає в Республіці Узбекистан, жодного разу її не провідував, не надає матеріальної допомоги на його утримання, не цікавиться станом її здоровя.

Таким чином, на думку прокурора, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню та утриманню дитини, що є підставою для позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав у відношенні його неповнолітньої доньки. Крім того, посилаючись на вимоги закону, вказуючи, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обовязку по утриманню дитини, просить стягнути з відповідача аліменти на користь дитини.

В судовому засіданні прокурор позов, заявлений на захист інтересів неповнолітньої ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав підтримав, з підстав, зазначених у позовній заяві, вважаючи, що у матеріалах справи та під час розгляду справи встановлено достатньо підстав, які вказують на свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обовязками, при цьому вказав, що особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини, тому просить стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки у розмірі ј частки всіх видів заробітку, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця до досягнення нею повноліття.

Представник служби у справах дітей Судацької міської ради в судовому засіданні підтримав заявлені прокурором позовні вимоги, вважаючи доцільним позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо його неповнолітньої дитини, у звязку з тим, що відповідач, ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків: не піклується про неї, не цікавиться її долею, та вважав за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини, оскільки останній матеріально доньку не підтримує.

ОСОБА_3 у судовому засіданні, яка є рідною бабкою неповнолітньої ОСОБА_4, позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 за результатами направленого судового доручення, позов не визнав, вважав не доцільним позбавляти його батьківських прав.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мати неповнолітньої ОСОБА_4 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Дитина проживає разом з рідними дідом ОСОБА_6 та бабусею ОСОБА_8

Висновком комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Судацької міської ради № 05/03 від 28 березня 2011 року визнано доцільним позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки ОСОБА_5 долею дитини не цікавиться, не надавав доньці матеріальної допомоги та батьківського піклування.

Неповнолітня ОСОБА_4 добровільно надала в судовому засіданні пояснення, в ході яких вважала за необхідне позбавлення її батька батьківських прав, оскільки останній її вихованням та утриманням не займається, постійно проживає в Республіці Узбекистан, жодного разу її не провідував на протязі 14 років, не робив спроб спілкування з нею.

Приписами ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобовязані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обовязку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обовязків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовязками.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобовязані виховувати дітей, піклуватися про їх здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обставини матеріального забезпечення, соціально-побутові умови проживання і особисті якості відповідачки як людини зясовувалися органом опіки та піклування та судом.

Так, судом встановлено, що відповідач вихованням дитини не займається, коштів на її утримання не надає.

Висновок органу опіки та піклування - служби у справах дітей Судацької міської ради щодо доцільності позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_4 повністю узгоджується з іншими матеріалами справи, в тому числі підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами.

В матеріалах справи є наявні чисельні докази винної поведінки відповідача, які, безперечно, свідчать саме про безпідставне ухилення батька від виконання своїх обов'язків.

Характер поведінки відповідача, його особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідача про необхідність зміни його ставлення до виховання дитини; відсутні підстави для надання переваги інтересам батька, а не дитини, яка саме в цей час, з урахуванням віку, потребує захисту своїх прав.

Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи суд вважає захист саме інтересів дитини і стимулювання батька щодо належного виконання своїх обовязків, оскільки позбавлення батьківських прав це насамперед спосіб захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, і водночас санкція за протиправну винну поведінку.

Отже, позбавлення відповідача батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи свідоме нехтування батьком своїми батьківськими обовязками, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дитині спокійного життя, гармонічного виховання в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, як того вимагає ст. 150 СК України.

На підставі вищевикладеного, враховуючи висновок органу опіки та піклування, відповідноякого доцільно позбавити відповідача батьківських прав у відношенні доньки, оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5, маючи можливість виконувати свої обовязки відносно своєї малолітньої дитини, не вчиняє відповідних дій, свідомо ухиляється від виконання обовязків по вихованню дитини, а саме не проявляє до неї ніякої батьківської турботи, не займається вихованням, та не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклуються про її фізичний та духовний розвиток, що підтверджує ухилення відповідача від виконання обовязків щодо ОСОБА_4, суд вважає за необхідне позовні вимоги прокурора в частині позбавлення батьківських прав відповідача задовольнити у повному обсязі.

Аналіз наявних у матеріалах справи доказів та обставин, які встановлені під час розгляду справи судом, засвідчуючи байдуже ставлення відповідача до виховання дитини, узгоджується з вищенаведеними доказами.

При цьому застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав, він має право бути поновленим у батьківських правах відносно своєї донькивідповідно до положень ст. 169 СК України.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.

У звязку з викладеним, розглядаючи позовні вимоги прокурора в частині стягнення аліментів з відповідача, суд бере до уваги, положення вищенаведених приписів закону, крім того, вважає за можливе використати надану діючим законодавством можливість вирішити питання про стягнення аліментів на дитину одночасно з позбавленням батьківських прав.

При цьому судом враховується, що відповідач матеріально дитину не забезпечує, у зв'язку з чим є законні підстави для стягнення з ОСОБА_5аліментів на утримання дитини.

Вирішуючи питання про спосіб стягнення аліментів, суд бере до уваги положення ч. 3 ст. 181 СК України, якою передбачена можливість присудження аліментів, як у твердій грошовій сумі так і в частці від заробітку (доходу) платника аліментів, і вважає, що ініціатива вибору способу визначення аліментів належить особі, яка звертається до суду з відповідними вимогами, у звязку з чим, відповідно до ст. 183 СК України, суд погоджується зі способом визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідачки, обраним прокурором.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до положень ст. 182 СК України, бере до уваги матеріальне становище відповідача, а також приймає до уваги матеріальне положення дитини, яка на думку суду та в силу загальновідомих обставин, у безумовному порядку потребує матеріальної допомоги.

За таких обставин, суд вважає можливим визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на користь малолітньої ОСОБА_4 у розмірі ј частки його заробітку (доходу) щомісячно, саме такий розмір аліментів буде достатнім для утримання дитини.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 182 ЦПК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає за необхідне присудити стягнення аліментів з дня предявлення позову до суду з 12 травня 2011 року.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячного платежу.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 гривні щодо вимог майнового характеру, а також щодо вимог немайнового характеру у розмірі 08 гривень 50 копійок, крім того, підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 164, 166 ч. 2, 171, 180, 182, 184, 191 ч. 1, 193 ч. 3 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 10, 14, 57, 60, 81, 88, 208, 209, 212-215, 223, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора м. Судака в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6 служба у справах дітей Судацької міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Розяснити ОСОБА_5 про право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом перерахування аліментних платежів на користь призначеного опікуна, починаючи з 12 травня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір у розмірі 59,50 грн. на розрахунковий рахунок 31417537700031, одержувач: Місцевий бюджет м. Судак, код платежу 22090100, ЄДРПОУ 34740672, банк ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, символ звітності банку 537, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на розрахунковий рахунок 31212259700031, одержувач: Державий бюджет м. Судак, код платежу 22050001, ЄДРПОУ 34740672, банк ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, символ звітності банку 259.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян надіслати до відділу реєстрації актів цивільного стану Судацького міського управління юстиції.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя