Рішення № 19802961, 05.10.2011, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 2-487/11 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Копаньова О.В.,

помічника прокурора м. Судака Завацької Є.В.,

представника органу опіки та піклування Мазіліної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом прокурора м. Судака в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи служба у справах дітей Судацької міської ради, Республіканський будинок дитини «Ялинка», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Судака в порядку ст. 45 ЦПК України звернувся до суду з позовом на захист інтересів неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи служба у справах дітей Судацької міської ради, Республіканський будинок дитини «Ялинка», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка, маючи малолітню дитину, не забрала її з пологового будинку та з державного дитячого закладу, жодного разу її не провідувала, не надавала матеріальної допомоги на її утримання, не цікавиться її станом здоровя.

Таким чином, на думку прокурора, відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню та утриманню дитини, що є підставою для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав у відношенні її неповнолітнього сина. Крім того, посилаючись на вимоги закону, вказуючи, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обовязку по утриманню дитини, просить стягнути з відповідачки аліменти на користь дитини.

В судовому засіданні прокурор позов, заявлений на захист інтересів неповнолітнього ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав підтримав, з підстав, зазначених у позовній заяві, вважаючи, що у матеріалах справи та під час розгляду справи встановлено достатньо підстав, які вказують на свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обовязками, при цьому вказав, що особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини, тому просить стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання сина у розмірі ј частки всіх видів заробітку, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця до досягнення ним повноліття.

Представник служби у справах дітей Судацької міської ради в судовому засіданні підтримав заявлені прокурором позовні вимоги, вважаючи доцільним позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо її неповнолітньої дитини, у звязку з тим, що відповідачка, ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків: не забрала дитину з пологового будинку, не піклується про неї, не цікавляться її долею, та вважав за необхідне стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини, оскільки остання матеріально сина не підтримує.

Представник Республіканського будинку дитини «Ялинка» у судове засідання не зявився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не зявилася, повідомлялася належним чином за місцем реєстрації відповідно до приписів ст. 76 ЦПК України.

Враховуючи згоду позивача та третьої особи, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочномурозгляді справи, що відповідає положеннямст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матірю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим згідно актового запису № 47.

Після пологів ОСОБА_4 перебувала на лікуванні в Кримській республіканській установі «Клінічна психіатрична лікарня № 1» в період з 09 березня 2011 року по 27 квітня 2011 року з діагнозом: емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип, СОП: Хр.залізодефіцитна нормохромна (післяродова) анемія, міопія обох очей.

Розпорядженням Судацького міського голови № 40-р від 11 березня 2011 року привласнено малолітньому прізвище, власне імя, по-батькові ОСОБА_3.

Рішенням виконавчого комітету Судацької міської ради № 102 від 14 березня 2011 року визначено статус малолітнього ОСОБА_3, як дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано його до Республіканського будинку дитини «Ялинка».

Висновком комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Судацької міської ради № 01/06 від 24 червня 2011 року визнано доцільним позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки після повернення з медичного закладу ОСОБА_4 долею дитини не цікавилась, не надавала синові матеріальної допомоги та батьківського піклування. В поясненні від 15 червня 2011 року, відібраному працівниками служби у справах дітей Судацької міської ради, ОСОБА_4 висловила згоду на позбавлення її батьківських прав у відношенні її сина.

Приписами ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобовязані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обовязку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обовязків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовязками.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобовязані виховувати дітей, піклуватися про їх здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обставини матеріального забезпечення, соціально-побутові умови проживання і особисті якості відповідачки як людини зясовувалися органом опіки та піклування та судом.

Так, з пояснень, відібраних у ОСОБА_4 органом опіки та піклування, вбачається, що відповідачка вихованням дитини не займається, коштів на її утримання не надає, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав, оскільки взагалі її не памятає.

Висновок органу опіки та піклування - служби у справах дітей Судацької міської ради щодо доцільності позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_3 повністю узгоджується з іншими матеріалами справи, в тому числі підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами.

Крім того, суд не може не враховувати, що рішенням Судацького міського суду від 06 квітня 2008 року ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав щодо щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а рішенням Судацького міського суду від 15 липня 2009 року щодо неповнолітнього сина ОСОБА_5.

В матеріалах справи є наявні численні докази винної поведінки відповідачки, які, безперечно, свідчать саме про безпідставне ухилення матері від виконання своїх обов'язків.

Характер поведінки відповідачки, її особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідачки про необхідність зміни її ставлення до виховання дитини; відсутні підстави для надання переваги інтересам матері, а не дитини, яка саме в цей час, з урахуванням віку, потребує захисту своїх прав.

Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи суд вважає захист саме інтересів дитини і стимулювання матері щодо належного виконання своїх обовязків, оскільки позбавлення батьківських прав це насамперед спосіб захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, і водночас санкція за протиправну винну поведінку.

Отже, позбавлення відповідачки батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи негативну характеристику матері і свідоме нехтування нею своїми батьківськими обовязками, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дитині спокійного життя, гармонічного виховання в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, як того вимагає ст. 150 СК України.

На підставі вищевикладеного, враховуючи висновок органу опіки та піклування, відповідноякого доцільно позбавити відповідачку батьківських прав у відношенні сина, оскільки у судовому засіданні встановлено, що відповідачка, маючи можливість виконувати свої обовязки відносно своєї малолітньої дитини, не вчиняє відповідних дій, свідомо ухиляється від виконання обовязків по вихованню дитини, а саме не проявляє до неї ніякої материнської турботи, не займається вихованням, та не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклуються про її фізичний та духовний розвиток, що підтверджує ухилення відповідачки від виконання обовязків щодо ОСОБА_3, суд вважає за необхідне позовні вимоги прокурора в частині позбавлення батьківських прав відповідачки задовольнити у повному обсязі.

Аналіз наявних у матеріалах справи доказів та обставин, які встановлені під час розгляду справи судом, засвідчуючи байдуже ставлення відповідачки до виховання дитини, узгоджується з вищенаведеними доказами.

При цьому застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, вона має право бути поновленою у батьківських правах відносно свого синавідповідно до положень ст. 169 СК України.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.

У звязку з викладеним, розглядаючи позовні вимоги прокурора в частині стягнення аліментів з відповідачки, суд приймає до уваги, положення вищенаведених приписів закону, крім того, вважає за можливе використати надану діючим законодавством можливість вирішити питання про стягнення аліментів на дитину одночасно з позбавленням батьківських прав.

При цьому судом враховується, що відповідачка матеріально дитину не забезпечує, у зв'язку з чим є законні підстави для стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини.

Вирішуючи питання про спосіб стягнення аліментів, суд бере до уваги положення ч. 3 ст. 181 СК України, якою передбачена можливість присудження аліментів, як у твердій грошовій сумі так і в частці від заробітку (доходу) платника аліментів, і вважає, що ініціатива вибору способу визначення аліментів належить особі, яка звертається до суду з відповідними вимогами, у звязку з чим, відповідно до ст. 183 СК України, суд погоджується зі способом визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідачки, обраним прокурором.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до положень ст. 182 СК України, бере до уваги матеріальне становище відповідачки, а також приймає до уваги матеріальне положення дитини, яка на думку суду та в силу загальновідомих обставин, у безумовному порядку потребує матеріальної допомоги.

За таких обставин, суд вважає можливим визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідачки на користь малолітнього ОСОБА_3 у розмірі ј частки її заробітку (доходу) щомісячно, саме такий розмір аліментів буде достатнім для утримання дитини.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 182 ЦПК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає за необхідне присудити стягнення аліментів з дня предявлення позову до суду з 28 липня 2011 року.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячного платежу.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 гривні щодо вимог майнового характеру, а також щодо вимог немайнового характеру у розмірі 08 гривень 50 копійок, крім того, підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 164, 166 ч. 2, 171, 180, 182, 184, 191 ч. 1, 193 ч. 3 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 10, 14, 57, 60, 81, 88, 208, 209, 212-215, 223, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора м. Судака в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи служба у справах дітей Судацької міської ради, Республіканський будинок дитини «Ялинка», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку м. Судака Автономної Республіки Крим, батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Розяснити ОСОБА_4 про право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом перерахування аліментних платежів на користь служби у справах дітей Судацької міської ради, починаючи з 28 липня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 59,50 грн. на розрахунковий рахунок 31417537700031, одержувач: Місцевий бюджет м. Судак, код платежу 22090100, ЄДРПОУ 34740672, банк ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, символ звітності банку 537, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на розрахунковий рахунок 31212259700031, одержувач: Державий бюджет м. Судак, код платежу 22050001, ЄДРПОУ 34740672, банк ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, символ звітності банку 259.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян надіслати до відділу реєстрації актів цивільного стану Судацького міського управління юстиції.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Судацьким міським судом за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення за формою, змістом та в порядку, передбаченими ст.ст. 228, 229 ЦПК України.

Суддя М. Сич