Ухвала суду № 19787207, 24.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/10174/11 Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Голоти Л.О., Залімського І.Г. <Довідник >

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Апеляційного суду Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Хмельницької області про стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 в серпні 2011 року звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Хмельницької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Апеляційного суду Хмельницької області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_2 компенсацію за роботу в умовах режимних обмежень та недоплаті у зв'язку з цим грошового утримання в період з лютого 2006 року по квітень 2011 року включно. Зобов'язано Апеляційний суд Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, з урахуванням вже виплачених коштів, надбавку за роботу з секретною інформацією форми № 2 за період з лютого 2006 року по квітень 2011 року включно у розмірі 15% від посадового окладу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом І інстанції допущено порушення матеріальних та процесуальних норм. Зокрема, Законами України "Про оплату праці", "Про державну таємницю", постановою Кабінету Міністрів України "Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці" № 414 від 15.06.1994 року, визначена компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, яка надається громадянам, які за умовами своєї професії постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю. Натомість ОСОБА_2 не постійно працював з інформацією що становить державну таємницю, а тому наказами голови Апеляційного суду Хмельницької області позивачу встановлювались надбавки за місяці, в яких останній фактично працював з носіями, що мають ступінь секретності "таємно". Відповідно до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України № 414 від 15.06.1994 року розмір надбавки для позивача має становити 10 %, а не 15%, як це помилково встановлено судом І інстанції.

Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заперечення на апеляційну скаргу, в який зазначає про її безпідставність та необґрунтованість. Також позивач просить апеляційний суд здійснювати розгляд справи без його участі. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлено завчасно і належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вказавши в апеляційній скарзі, що просить здійснювати апеляційний розгляд за відсутності представника відповідача. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлено завчасно і належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції обставини справи полягають у наступному.

ОСОБА_2 з 12.02.2003 року по теперішній час працює суддею Апеляційного суду Хмельницької області.

На підставі висновку УСБУ в Хмельницькій області від 13.01.2006 року, наказом голови Апеляційного суду Хмельницької області ОСОБА_2 - судді Апеляційного суду Хмельницької області надано доступ до державної таємниці по формі № 2 та доступ до секретної інформації в обсязі, необхідному для своєчасного і якісного виконання службових обов'язків.

На підставі наказу голови Апеляційного суду Хмельницької області № 18дск від 24.11.2010 року ОСОБА_2 за червень і вересень 2010 року встановлено надбавку в розмірі 10% посадового окладу за роботу з таємною інформацією.

Відповідно до витягу з розпорядження начальника Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області від 18.05.2011 року ОСОБА_2 скасовано допуск до державної таємниці за формою 2, у зв'язку з припиненням діяльності, пов'язаної з державною таємницею.

Частково задовольняючи позов, суд І інстанції виходив з того, що позивач має право на компенсацію за роботу в умовах режимних обмежень за весь період, впродовж якого йому було надано допуск та доступ до секретної інформації, а саме з лютого 2006 року по квітень 2011 року. Разом з тим позов задоволено частково, оскільки визначена позивачем сума стягнення - 51002 грн. є результатом особистих розрахунків позивача, а не уповноваженого на такі дії суб'єкта.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом І інстанції, позивач працюючи суддею Апеляційного суду Хмельницької області в період з лютого 2006 року по квітень 2011 року отримав допуск та доступ до державної таємниці по формі № 2.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну таємницю", допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації; доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

Згідно з ст. 28 зазначеного Закону, громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний: не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків; не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом; не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України; виконувати вимоги режиму секретності; повідомляти посадових осіб, які надали йому допуск до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також про свій виїзд з України; додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.

Відповідно до ст. 29 вищевказаного Закону, громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці у порядку, встановленому законодавством, і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на п'ять років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею. На громадянина також поширюються обмеження свободи інформаційної діяльності, що випливають з цього Закону.

З системного аналізу норм Закону України "Про державну таємницю" встановлено, що на громадянина, який отримав допуск та доступ до секретної інформації покладаються певні обов'язки та обмеження, яких він має дотримуватись. При цьому виконання цих обов'язків та застосування обмежень носить постійний характер та не обмежується часом фактичної роботи з секретною інформацією.

Разом з цим, ст. 30 Закону України "Про державну таємницю" визначає, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 414 від 15.06.1994 року, особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну таємницю", форма 2 допуску до державної таємниці встановлена для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно".

Таким чином позивач мав доступ та допуск до секретної інформації форми 2 з степенем секретності "цілком таємно" та "таємно". У свою чергу, Положення № 414 встановлює розмір надбавки за кожен ступень секретності інформації. Тому особа, яка має доступ до двох і більше ступенів секретної інформації може отримувати лише одну надбавку. Враховуючи те, що позивач мав доступ до секретної інформації із ступенем секретності "цілком таємно" та "таємно", розмір надбавки що належить йому сплатити має становити 15%.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача про те, що надбавку належить сплачувати позивачу за час фактичної роботи з секретною інформацією. Зазначені доводи відповідача не відповідають нормам Закону України "Про державну таємницю", з аналізу норм якого видно, що громадянин, якому надано допуск до державної таємниці виконує певні обов'язки, зазнає обмежень. Зазначені обмеження стосуються періоду отримання допуску, періоду роботи з секретною інформацією, періоду володіння інформацією, а також періоду після припинення такої діяльності. Окрім того, такий громадянин зазнає інших обмежень, зокрема права безперешкодного виїзду за межі України та інших. Більш того, за невиконання вищевказаних обов'язків та порушення законодавства про державну таємницю особи, що володіють секретною інформацією несуть дисциплінарну, адміністративну, а також кримінальну відповідальність згідно із законом.

Вірним є висновок суду І інстанції стосовно відсутності підстав для стягнення з відповідача коштів в сумі 51002 грн., оскільки позивач самостійно визначив розмір даного стягнення, що не підтверджено належними розрахунками.

Враховуючи викладене, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Апеляційного суду Хмельницької області, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий <Список >Мельник-Томенко Ж. М.

Судді< Список >Голота Л. О.

< Список >Залімський І. Г.

<Список >

<Список >