Ухвала суду № 19786527, 17.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 р.Справа № 2-а-6809/09/1470 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Косцової І.П.

суддів Турецької І.О.

Стас Л.В.

за участю секретаря Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 року у справіза адміністративним позовомТОВ "ОСД"до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва№ 0000612301/0 від 03.06.2009 року та № 0001132301/2 від 23.09.2009 року, якими ТОВ «ОСД»донараховано податок на прибуток, та визнати неправомірними дії відповідача по зменшенню відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2008 рік у сумі 2287363 грн., по зменшенню значення рядку 26 в деклараціях з податку на додану вартість за листопад - грудень 2007 року в розмірі 1699 891 грн., за січень - грудень 2008 року в розмірі 17354696 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач безпідставно зменшив відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток та зменшив значення рядку 26 декларацій з ПДВ, адже висновок податкового органу про нікчемність угод, укладених Товариством з ПП «ШЕВ», ТОВ «Стройтех-Ком»та ТОВ «Експрес-Техком»є помилковим.

Оскільки витрати Товариства у вигляді сум, сплачених за договором підряду на користь ПП «ШЕВ»та ТОВ «Стройтех-Ком»та сум, сплачених за будівельні матеріали на користь ТОВ «Експрес-Техком»підтверджені всіма первинними документами, включення їх до податкового кредиту, на думку позивача, є правомірним. Також позивач вважає помилковим висновок відповідача про відсутність у товариства балансової вартості основних фондів у звязку з перебуванням товариством на спрощеній системі оподаткування, оскільки перехід на зазначену систему не тягне за собою зменшення балансової вартості основних фондів, що знаходились на обліку товариства з моменту його реєстрації як платника ПДВ. Щодо податкового повідомлення рішення № 0001132301/2 від 23.09.2009 року позивач зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства відповідач не має права збільшувати податкові зобовязання за результатами адміністративного оскарження.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним та скасовані оскаржувані повідомлення-рішення. В задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт №2006/23-300/32332526 від 25.05.2009 року.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги ст.ст.203,215,216,228 ЦК України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальнее настання правових наслідків, п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп.8.1.4 п.8.1,пп.8.3.1 п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження та несплати податку на прибуток в сумі 64 569 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 96 854 грн., у т.ч. основний платіж 64 569 грн. та штрафні (фінансові) санкції 32 285 грн.

За наслідками апеляційного оскарження рішенням відповідача від 29.09.2009 сума штрафної санкції, застосованої при донарахуванні податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств, збільшена на 154 260 грн.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Установлення додаткових обмежень, згідно п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем укладено договори підряду на реконструкцію та будівництво нежитлових приміщень по вул. Космонавтів,81/24 в м. Миколаєві із ТОВ «Стройтех-Ком»на загальну суму 4516736 грн. та з ПП «ШЕВ»на загальну суму 4700000 грн., а також придбано будівельни матеріали без договору у ТОВ «Експрес-Техком»на загальну суму 195425 грн.

За результатами укладених договорів та первинних документів (акти виконаних робіт форми № КБ-2в та № КБ-3, товарної накладної) у складі валових витрат ТОВ «ОСД»було відображено витрати на поліпшення основних фондів 1 групи (реконструкція нежитлових приміщень) в межах ліміту 10% від сукупної балансової вартості на початок звітного року у загальній сумі 872656 грн., збільшено амортизаційні відрахування у загальній сумі 33545 грн., та збільшено залишок відємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за рахунок включення до складу податкового кредиту ПДВ на суму 1568 694 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з того, що підрядні роботи та будівельні матеріали, які були предметом договорів із ТОВ «Стройтех-Ком», ПП «ШЕВ»та ТОВ «Експрес-Техком», отримані позивачем, факт їх поставки та виконання продавцем та підрядниками, отримання і сплати їх вартості покупцем (замовником) сторонами не заперечується, крім цього підтверджується видатковими та податковими накладними, іншими первинними документами, придбаний позивачем товар призначений для використання в межах господарської діяльності, а реальне виконання підрядних робіт підтверджено рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.08.08 року, яким визнано право власності на самочинну забудову по вул. Космонавтів,81/24 в м. Миколаєві.

Відповідач вважає, що угоди, укладені ТОВ «ОСД»з ТОВ «Стройтех-Ком», ПП «ШЕВ»та ТОВ «Експрес-Техком»мають протиправний характер. Таки правочини, внаслідок яких неправомірно сформовано валові витрати ТОВ «ОСД», по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, протирічять інтересам держави і суспільства, а тому є такими, що порушують публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 ст.228 ЦК України є нікчемними.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що укладені позивачем з контрагентами договори є нікчемними.

На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстровані в ЄДРПОУ, були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, були платниками податку на додану вартість. Отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт на підставі вищезазначених договорів та проведення їх оплати документально підтверджено.

Скасування державної реєстрації субєкта господарювання та його свідоцтва платника податку на додану вартість не тягне автоматичного визнання недійсними всіх правочинів, укладених цим субєктом до моменту такого скасування.

Докази порушення кримінальних справвідносно посадових осіб підприємств контрагентів позивача в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись: ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч1 ст. 205, ст.ст.206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Суддя: І.О. Турецька

Суддя: Л.В. Стас.