Ухвала суду № 19786471, 24.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2011 р.Справа № 2-а-4112/11/1470 Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі Ексузяні М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 червня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «СП Укрсоя»до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «СП Укрсоя»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 травня 2011 року № 0006122330.

Свої позовні вимоги ТОВ Агропромислова компанія «СП Укрсоя»обґрунтувало незаконністю спірного рішення відповідача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 червня 2011 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо дотримання ним вимог діючого законодавства за січень 2011 року, результати якої відображено в акті від 22 квітня 2011 року № 512/23-300/32184015 /а.с. 25-58/.

У вищенаведеному акті здійснено висновок про порушення позивачем ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, наслідком чого стало заниження позивачем суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму у 189193, 69 гривень. Зміст порушень полягав у збільшенні податкового кредиту на вищенаведену суму ПДВ, яка була сплачена позивачем своїм контрагентам (ТОВ «Юні Трейд Компані», ТОВ «Шер К»та ТОВ «Агромарін-М») за безтоварними господарськими операціями з придбання сої.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 12 травня 2011 року № 0006122330 про збільшення позивачу грошового зобовязання з ПДВ на 189193,69 гривень основного платежу та 1 гривню штрафних санкцій /а.с. 20/.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для висновків вищенаведеної перевірки позивача стали виключно акти перевірок його вищенаведених контрагентів /а.с. 98-122/.

Інших доказів здійснення позивачем безтоварних господарських операцій не існує взагалі.

Як вбачається з актів перевірки позивача та його контрагента ТОВ «Юні Трейд Компані» (зареєстровано ВК Миколаївської міської ради), ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було направлено зазначеному контрагенту позивача запит щодо формування ним податкового кредиту за 2010-2011 роки на адресу, яка зазначена в базі даних податкового органу (м. Херсон, пр. Ушакова, 30/1, кв. 113). Згідно відомостей пошти Товариство не знаходиться за адресою вказаною податковим органом, внаслідок чого йому не було вручено наведений запит. Зазначена обставина стала підставою для висновку про ненадання ТОВ «Юні Трейд Компані»будь-яких документів до перевірки. Згідно записки відділу податкової міліції господарські операції товариства мають ознаки безтоварних. ТОВ «Юні Трейд Компані»у січні 2011 року не декларувало податкового кредиту. Товариство не має ресурсів для здійснення операцій зі зберігання, перевантаження та перевезення товарів своїми власними силами /а.с. 25-58, 98-103/.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені обставини просто декларативно наведені в актах перевірок без жодного зазначення того, яким саме чином вони унеможливлюють здійснення реальних господарських операцій саме між позивачем та ТОВ «Юні Трейд Компані».

Інших обставин для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Юні Трейд Компані»відповідачем наведено не було.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Таким чином, запит на отримання документів податковий орган повинен надсилати за адресою зазначеною Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а не у власній базі даних.

Окрім того, колегії суддів незрозуміло з яких причин орган ДПС м. Миколаєва надсилав запити до м. Херсона підприємству, яке зареєстровано органом місцевого самоврядування м. Миколаєва та знаходиться на основному обліку в м. Миколаєві.

Пунктом 42.3 ст. 42 ПК України передбачено (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин), що якщо платник податків протягом чотирьох днів з дня надсилання йому контролюючим органом відповідного документа не повідомив такий контролюючий орган про зміну податкової адреси, повернення документів, як таких, що не знайшли адресата, не звільняє платника податку від їх виконання.

Таким чином, неналежним чином вручені запити податкового органу не створюють для платника податку обовязку їх виконання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо не надання до перевірки ТОВ «Юні Трейд Компані»жодного документу.

Діючим законодавством України не передбачено доведення органами податкової міліції фактів здійснення фіктивної підприємницької діяльності записками.

Відсутність декларування ТОВ «Юні Трейд Компані»у січні 2011 року податкового кредиту свідчить виключно про те, що воно не здійснювало закупівлю товарів саме у січні 2011 року, а не про відсутність запасів у даний період часу, які воно реалізувало позивачу (ТОВ Агропромислова компанія «СП Укрсоя»).

Окрім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ТОВ «Юні Трейд Компані»не має ресурсів для здійснення операцій зі зберігання, перевантаження та перевезення товарів своїми власними силами, так як зазначена обставина жодним чином не перешкоджає робити такі операції зазначеному товариству силами іншого субєкта підприємницької діяльності за плату.

На думку колегії суддів наведені обставини не дають жодних підстав для висновку про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Юні Трейд Компані».

В акті перевірки позивача, який ґрунтується виключно на актах перевірки контрагентів позивача, зокрема ТОВ «Шер К», зазначено, що до «ЄДР»внесено запис про відсутність за місцезнаходженням контрагента позивача ТОВ «Шер К». Податкова декларація зазначеного товариства за січень 2011 року визнана, як недійсна. Перевіркою ТОВ «Шер К»встановлено відсутність отримання зазначеним Товариством товарів від усіх своїх контрагентів у січні 2011 року і як наслідок цього здійснено висновок про не можливість здійснення реальних товарних операцій з продажу зазначеним Товариством будь-яких товарів позивачу /а.с. 25-58, 104-109/.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені обставини просто декларативно наведені в актах перевірок без жодного зазначення того, яким саме чином вони унеможливлюють здійснення реальних господарських операцій саме між позивачем та ТОВ «Шер К».

Інших обставин для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Шер К»відповідачем наведено не було.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищенаведені обставини, наведені в акті перевірки позивача, не були встановлені перевіркою його контрагента ТОВ «Шер К», тобто є надуманими відповідачем.

Так, в акті перевірки ТОВ «Шер К»зазначено, що вона проводилася з відома директора, Товариство у січні 2011 року придбавало у 11 субєктів господарської діяльності товари (ПДВ по зазначеним угодам 522021 гривень), а також те, що податкова декларація Товариства за січень 2011 року визнана недійсною /а.с. 104, 105 зворотній бік/.

Отже, факти не отримання ТОВ «Шер К»у січні 2011 року товарів від усіх своїх контрагентів та відсутності Товариства за своїм місцезнаходженням не встановлені його перевіркою.

Окрім того, діючим законодавством не передбачено визнання податкових декларацій недійсними. Проте, навіть визнання не поданою податкової декларації автоматично не робить усі господарські операції, що повязані з такою декларацією, безтоварними або нікчемними.

На думку колегії суддів у вищенаведених актах перевірки позивача та його контрагента ТОВ «Шер К»не міститься відомостей, що дають підстав для достовірного висновку про безтоварність саме їх господарських операцій.

Як вбачається з актів перевірки позивача та ТОВ «Агромарин-М», зазначений контрагент позивача не має ресурсів для здійснення операцій зі зберігання, перевантаження та перевезення товарів своїми власними силами. «Щодо основного контрагента товариства направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, на обліку в Бориспільській ОДПІ». Згідно записки відділу податкової міліції господарські операції товариства мають ознаки безтоварних, так як не вдалося можливим встановити фактичний рух товарів в адресу Товариства /а.с. 25-58, 110-122/.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені обставини просто декларативно наведені в актах перевірок без жодного зазначення того, яким саме чином вони унеможливлюють здійснення реальних господарських операцій саме між позивачем та ТОВ «Агромарин-М».

Інших обставин для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агромарин-М»відповідачем наведено не було.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ТОВ «Агромарин-М»не має ресурсів для здійснення операцій зі зберігання, перевантаження та перевезення товарів своїми власними силами, так як зазначена обставина жодним чином не перешкоджає робити такі операції зазначеному Товариству силами іншого субєкта підприємницької діяльності за плату.

Доказову силу «Записки»податкової міліції вже було оцінено вище колегією суддів.

Окрім того, колегії суддів незрозуміла вказівка податкового органу(який проводив перевірку контрагента)у свєму акті фрази «Щодо основного контрагента товариства направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, на обліку в Бориспільській ОДПІ».

Отже, і вданому випадку жодних підстав для висновку про безтоварність господарських операцій позивача з наведеним контрагентом не мається.

Таким чином, усі докази у даній справі, як кожний окремо так і у їх сукупності або у різних комбінаціях не дають жодних підстав для висновку про безтоварність будь-яких господарських операцій позивача або про нікчемність укладених ним правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 ст. 145 ГК України передбачено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Таким чином, безтоварна операція не викликає реальних змін майнового стану платника податку.

Частиною 6 ст. 145 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів.

Таким чином, безтоварність операцій доводиться актами інвентаризацій з відомостями про відсутність реальних змін майнового стану платника податку.

В межах перевірок позивача та його контрагентів інвентаризації, всупереч вимогам діючого законодавства, не проводилися взагалі.

З урахуванням недоведеності податковим органом безтоварності господарських операцій позивача з вищенаведеними контрагентами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірного рішення відповідача.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 червня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «СП Укрсоя»до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 травня 2011 року № 0006122330 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 28 листопада 2011 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/