Ухвала суду № 19786014, 10.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 р.Справа № 2-а-10921/10/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І.

судді - Яковлева Ю.В.

судді - Запорожана Д.В.

при секретаріПилипчук М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2010 року №0000921520/0 на суму податкового зобов'язання 292714,23, -

встановиЛА:

15 листопада 2010 року, позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2010 року №0000921520/0 на суму податкового зобов'язання 292714,23, мотивуючи його тим, що 02.08.2010 року Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі СДПІ) було проведено документальну невиїзну перевірку декларації ПАТ з ПДВ за травень 2010 року. За результатами цієї перевірки був складений акт №491/15-2/01385479/184 від 02.08.2010 року, в якому встановлено порушення ПАТ п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року на суму 225164,79 грн. та заниження ПДВ до сплати до бюджету в цьому ж розмірі. На підставі цього акту, відповідно до пп. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закон №2181), СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000921520/0 від 11 08.2010 року, яким ПАТ було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 292714,23 грн., у тому числі за основним платежем - 225164,79 грн., та штрафними санкціями - 67549,44 грн.. Позивач вважає неправомірними викладені в акті перевірки висновки СДПІ щодо наявності порушень, та прийняте на підставі цього акту спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам та не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні першої інстанції підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд першої інстанції своєю постановою від 06 квітня 2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»задовольнив. Скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 11.08.2010 року №0000921520/0 про донарахування Публічному акціонерному товариству «Чорномортехфлот»податкового зобов'язання з ПДВ на суму 292714,23грн.

СДПІ не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги СДПІ посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи, в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ зареєстровано виконкомом Одеської міськради 22.06.1994 року, перереєстровано 30.09.2010 року, та перебуває на обліку як платник податків в СДПІ.

02.08.2010 року СДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку декларації ПАТ з ПДВ за травень 2010 року. За результатами цієї перевірки був складений акт №491/15-2/01385479/184 від 02.08.2010 року в якому встановлено порушення ПАТ п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року на суму 225164,79 грн. та заниження ПДВ до сплати до бюджету в цьому ж розмірі.

Такий висновок обґрунтований тим, що позивачем до податкового кредиту у податковій декларації за травень 2010 року був включений ПДВ в сумі 225164,79 грн. по взаємовідносинам з ПП «Сенсус», яке цей ПДВ не включило до своїх податкових зобов'язань, не сплатило цей податок і взагалі не подало до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 року, зв'язку з чим і позивач не мав право включати цю суму до свого податкового кредиту.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000921520/0 від 11.08.2010 року, яким ПАТ було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 292714,23 грн., у тому числі за основним платежем - 225164,79 грн., та штрафними санкціями - 67549,44 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суд першої інстанції, що викладені у акті перевірки висновки СДПІ про наявність зазначених порушень податкового законодавства ПАТ є необґрунтованими з наступних підстав.

01.08.2009 року між позивачем та ПП «Сенсус»був укладений договір відповідального зберігання №8/9, відповідно до якого останній прийняв на себе обов'язок і надати ПАТ послуги зберігання, а позивач зобов'язався оплатити ці послуги.

Крім цього, 01.07.2009 року між позивачем та ПП «Сенсус»був укладений договір наданню послуг по судноремонту, відповідно до якого останній прийняв на себе обов'язок надати ПАТ ремонтні послуги, а позивач зобов'язався оплатити ці послуги.

За наслідками цих господарських операцій ПП «Сенсус»видало на ім'я позивача відповідні податкові накладні від 01.05.2010 року та суму ПДВ 25164,79 грн. та від 31.05.2010 року на суму ПДВ 200000 грн.

При цьому факт виконання цих договорів підтверджується актами виконаних робіт, кошторисом ремонту, та не оспорювався в судовому засіданні представником відповідача.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими є позивач та його контрагент ПП «Сенсус», що не оспорював в судовому засіданні першої інстанції представник СДПІ.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону №168/97, податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до зазначених норм, з моменту отримання ПАТ податкових накладних від ПП «Сенсус»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту.

Таким чином висновки СДПІ, викладені в акті перевірки №491/15-2/01385479/184 від 02.08.2010 року, про порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону є необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні першої інстанції було встановлено, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту ПДВ по операціям з контрагентом ПП «Сенсус».

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000921520/0 від 11.08.2010 року, яким ПАТ було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 292714,23 грн., у тому числі за основним платежем - 225164,79 грн., та штрафними санкціями - 67549,44 грн., відповідач діяв не на підставі закону, необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення, у зв'язку з чим позов ПАТ підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом скасування цього податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2010 року №0000921520/0 на суму податкового зобов'язання 292714,23, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

ГоловуючийсуддяС.І. Жук

суддяЮ.В. Яковлев

суддяД.В. Запорожан