Постанова № 19785330, 16.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 р.Справа № 2-а-6207/08/1570 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Крусяна А.В., Ступакової І.Г.,

при секретарі Ханділян Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Білгород-Дністровської Об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом Кооперативного підприємства "Об'єднання громадського харчування Білгород-Дністровського районного споживчого товариства" до Білгород-Дністровської Об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.05.2007р. №0000052301/2 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 14 706,90 грн. з яких: 11 270,5грн. - основний платіж, 3 436,4грн. - штрафні (фінансові) санкції та від 03.05.2007р. № 0000322301/0 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 26,50 грн.- застосованих штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року КП "Об'єднання громадського харчування Білгород-Дністровського районного споживчого товариства" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської Об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 03.05.2007р. №0000052301/2 та від 03.05.2007р. № 0000322301/0.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, у звязку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 5.02.2007р. на підставі направлення № 41/23 від 01.02.2007 року, виданого Білгород - Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією старшим державним податковим ревізором- інспектором сектору документальних перевірок відділу контрольно-перевірочної роботи ОСОБА_1, головним державним податковим ревізор інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ОСОБА_2, старшим державним податковим інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ОСОБА_3, державним податковим інспектором відділу погашення прострочених податкових зобов»язань ОСОБА_4 на підставі п.1 ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями) та відповідно до плану- графіка проведення документальних перевірок суб»єктів господарювання була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання в Об»єднанні громадського харчування Білгород-Дністровського районного споживчого товариства вимог податкового, іншого законодавства та валютного законодавства за період з 01.04.2005 року по 01.10.2006 року товідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки Білгород - Дністровською ОДПІ складений акт №498/2320-01780359 від 15.02.2007р. «Про результати виїзної планової перевірки Кооперативного підприємства «Обєднання громадського харчування Білгород-Дністровського районного споживчого товариства» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 01.10.2006р.».

На підставі складеного акта перевірки №498/2320-01780359 від 15.02.2007р. Білгород - Дністровською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.02.2007р. №0000052301/0 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 14 706,90 грн. з яких: 11 270,5грн. - основний платіж, 3 436,4грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням від 21.02.2007р. №0000052301/0, Кооперативне підприємство «Обєднання громадського харчування Білгород-Дністровського районного споживчого товариства» звернулося до Білгород - Дністровської ОДПІ з первинною скаргою про його скасування.

За результатами розгляду первинної скарги Білгород - Дністровською ОДПІ прийнято рішення від 20.03.2007р. №3665/23-01, яким податкове повідомлення рішення від 21.02.2007р. №0000052301/0 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями, позивач звернувся із повторною скаргою (вхід. ДПА в Одеській області.№349-10 від 04.04.2007р.) до ДПА в Одеській області. За результатами розгляду повторної скарги ДПА в Одеській області прийняла рішення про результати розгляду повторної скарги від 20.04.2007р. №9151/10/25-007, яким податкове повідомлення рішення Білгород - Дністровською ОДПІ від 21.02.2007р. №0000052301/0 залишено без змін, а скаргу без задоволення, та збільшено суму штрафних(фінансових) санкцій на 26,5грн.

У зв'язку з чим, на підставі вищевказаного рішення ДПА в Одеській області від 20.04.2007р. №9151/10/25-007 про результати розгляду повторної скарги, Білгород - Дністровською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення рішення від 03.05.2007р. №0000052301/2 на загальну суму 14706,9грн. (податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 11270,5грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 3436,4грн.), від 03.05.2007р. №0000322301/0, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26,5грн.

Повторна скарга позивачем була скерована також і до Державної податкової адміністрації України, проте з огляду на пропуск законодавчо визначених строків для оскарження була залишена без розгляду.

Також встановлено, що 15 лютого 2007 року посадовими особами Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції проведена виїзна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Об'єднання громадського харчування Білгород-Дністровського районного споживчого товариства за період з 01.04.2005 року по 01.10.2006 року, про що складений акт перевірки про результати виїзної планової перевірки від 15.02.2007 року за № 498/2320-01780359. В результаті вказаної перевірки посадовими особами відповідача було встановлено, що Об'єднанням громадського харчування Білгород-Дністровського районного споживчого товариства порушені п.п. 4.1.1., п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого, на думку податкового органу, позивачем було занижено податок на прибуток у перевіряємому періоді на суму 11270,5 грн.

Як вбачається з акта перевірки №498/2320-01780359 від 15.02.2007р. «Про результати виїзної планової перевірки Кооперативного підприємства «Обєднання громадського харчування Білгород-Дністровського районного споживчого товариства» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 01.10.2006р.», перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп.4.1.6 , п.4.1 ст. 4, пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) скаржником не включено до складу валового доходу у податкову декларацію по податку на прибуток у перевірені періоди суму грошових коштів, отриманих платником податку як додаткові пайові внески на поповнення фінансових ресурсів підприємства, згідно постанови правління засновника Общепиту РайПО №7 від 11.05.2006р. У перевіряємому періоді до каси Об'єднання надійшли пайові внески на формування фінансових ресурсів згідно прибуткових касових ордерів на загальну суму 48711,87 грн. (у т.ч. у 4 кв. 2005р. - 1050грн., у 1 кв. 2006р. - 3750 грн., у 2 кв. 2006р. - 43911,87 грн.). У 1 кв. 2006р. (лютий 2006р.) згідно касових ордерів скаржником було повернено пайових внесків на формування фінансових ресурсів у сумі 3630 грн. Таким чином, у перевіряємому періоді Об'єднанням отримано від пайовиків внески на формування фінансових ресурсів, які не повернуті власникам, на загальну суму 45081,87 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки підпунктом 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено виключення зі складу валових доходів підприємства-позичальника коштів, залучених у позику, то відповідно такі кошти включаються до валового доходу згідно із пунктом 4.1 статті 4 зазначеного Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, як доходи від позареалізаційних операцій.

Проте колегія суддів вважає цей висновок суду першої інстанції помилковим і таким, що не відповідає вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України.

Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 вказаного Закону валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж встановлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України, в тому числі, видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню.

Відповідно до пункту «д» пп.4.4.2 п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.01.2003 № 26 було затверджено Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики).

Відповідно до п.1 Розділу І вказаного Роз'яснення, операція із запозичення коштів оформляється відповідно до вимог Глави 32 "Позика", статті 374 Цивільного Кодексу України згідно з якою, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. При цьому договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей, а зазначена вище операція запозичення коштів вважається операцією фінансового кредиту.

Відповідно до підпункту 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97 (із змінами і доповненнями) фінансовий кредит - це кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством у позику юридичній або фізичній особі на визначений термін, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Відображення в податковому обліку коштів, наданих в позику, здійснюється відповідно до абзаців другого і третього підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Означеним підпунктом встановлено, що не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти, залучені платником податку, зокрема у зв'язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам дебіторам, та залученням платником податку коштів або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів, або на інші строкові чи довірчі рахунки, в тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій, векселів чи інвестиційних сертифікатів, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, та основної суми депозиту (вкладу), у тому числі шляхом погашення (викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів, або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку, у тому числі шляхом погашення облігацій, векселів чи інвестиційних сертифікатів.

Відповідно до п.1 Розділу 2 Узагальнюючого податкового Роз'яснення, затвердженого Наказом ДПА України №26 від 24.01.2003р. з моменту набрання чинності Законом України від 24.12.2002року N 349-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" операції з отримання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) оподатковуються у порядку, встановленому пунктом 1.22 статті 1 та підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону. Зокрема, зазначений порядок передбачає наступне: 1. Поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, які передбачають передання платнику податку у користування на визначений строк суми коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. П. 6 - поворотна фінансова допомога, отримана до 1 січня 2003 року, оподатковується до 1 січня 2004 року за правилами, що діяли на момент її надання, а саме: п.6.1. - Платники податку, які відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997року N 283/97-ВР не включили суми такої допомоги до валових доходів, не включають її при поверненні до складу валових витрат. При цьому, виходячи з пункту 1 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002 N 349-ІV, якщо платник податку - позичальник не включав до валового доходу суми отриманої поворотної фінансової допомоги, зазначене не вважається порушенням податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштам, а згідно пункту 1.28 вказаної статті інвестиція це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Згідно положень п. 1.8 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» корпоративні права - право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Із Статуту позивача вбачається, що останній створений рішенням Білгород-Дністровського районного споживчого товариства Одеської області, як корпоративне підприємство, тобто є підприємством споживчої кооперації, а тому діє на підставі Законів України «Про кооперацію», «Про споживчу кооперацію» та Положення «Про організацію пайового господарства споживчої кооперації України».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживчу кооперацію» споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану, а згідно Закону України «Про кооперацію»одним із джерел формування майна кооперативу являється пайовий фонд що формується із пайових внесків його членів.

Пунктом 1.3 Положення «Про організацію пайового господарства споживчої кооперації України» визначено, що пайовий капітал є сукупністю обов'язкових та додаткових (добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу, - Закон України «Про кооперацію»пайових внесків членів споживчого товариства. Розмір пайового капіталу не є постійною величиною, не зазначається в Статуті споживчого товариства і змінюється відповідно до сплати чи повернення членами споживчих товариств пайових внесків.

В даному Положенні зазначено, що всі члени товариства вносять додаткові пайові внески на поповнення власних обігових коштів безпосередньо в касу товариства.

З огляду на наведені норми законодавства судом першої інстанції безпідставно віднесені внески пайовиків до додаткових пайових внесків.

Колегія суддів зазначає, що зазначені внески, внесені до каси підприємства на підставі прибуткових касових ордерів як поповнення обігових коштів на формування фінансових ресурсів не передбачають права власності на статутний фонд, не змінюють корпоративні права та мають характер поворотної фінансової допомоги.

Посилання позивача на відсутність договорів позики, які передбачають передання платнику податку у користування на невизначений строк суми коштів без нарахування процентів колегія суддів не сприймає з огляду на наступне.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Наявність книжок взаємодопомоги, які видавалися після зарахування внесків, копії прибуткових та видаткових ордерів та строки їх повернення свідчать про наявність зазначених договорів та їх строковість.

Вище визначені правочини є дійсними та не були оскаржені в судовому порядку, таким чином вони є такими, на підставі яких виникли права і обовязки сторін даних угод.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п. 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської Об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року у справі № 2-а-6207/08/1570 скасувати.

Ухвалити у справі № 2-а-6207/08/1570 нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Кооперативного підприємства "Об'єднання громадського харчування Білгород-Дністровського районного споживчого товариства" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання ухвали в повному обсязі 21 листопада 2011 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: І.Г. Ступакова