Ухвала суду № 19784863, 17.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 р.Справа № 2-а-5545/10/2170 Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі Ексузяні М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства «Южмормонтаж»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Южмормонтаж»до державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство «Южмормонтаж»звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 травня 2010 року № 0001852301/0, від 07 червня 2010 року № 0001852301/1 та від 10 серпня 2010 року № 0001852301/2.

Свої позовні вимоги ЗАТ «Южмормонтаж»обґрунтувало незаконністю спірних рішень відповідача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року в задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ «Южмормонтаж»просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей правових відносин з платником податків ПП "Електроснабмонтаж" за вересень, жовтень 2008 року, за результатами якої складено акт від 21.08.2010 № 538/23-020/23702294.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого завищено податковий кредит декларацій за вересень, жовтень 2008 року на суму 1833 грн.

Так, у вересні 2008 року позивач отримав від ПП "Електроснабмонтаж" електротовари в асортименті на загальну суму 10645,15 грн., в тому числі ПДВ 1774,19 грн., за податковою накладною № 32 від 12.09.08, у жовтні 2008 року отримав лампи галогенні на суму 355,80 грн., в т.ч. ПДВ 59,30 грн., згідно податкової накладної № 40 від 22.10.08. Постачальником даних товарів приватному підприємству "Електроснабмонтаж" було ТОВ "Н.К.Трейд", яке є "податковою ямою", не мало ніяких трудових ресурсів, основних засобів для виконання поставки товарів. Підтвердити факт сплати податку на додану вартість по постачальнику ТОВ "Н.К.Трейд" неможливо, що було викладено в акті планової виїзної перевірки даного підприємства від 11.01.10 № 010/230-34438867.

За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001852301/0 від 11.05.10 року про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1833 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 917 грн.

Податкові повідомлення рішення № 0001852301/1 від 07.06.10 року, № 0001852301/2 від 10.08.10 року, які не змінили суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість, були прийняті за розглядом скарг платника, поданих в адміністративному порядку.

Актом від 08.02.10 № 439/23-2/35870605 документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Електроснабмонтаж", було виявлено купівлю ПП "Електроснабмонтаж" у ТОВ "Н.К.Трейд" електротоварів у вересні-жовтні 2008 року, зокрема, за податковою накладною № 01/09 від 01.09.08 на загальну суму 18500 грн., в тому числі ПДВ 3083,33 грн., за податковою накладною № 06/10 від 06.10.08 на загальну суму 3700 грн., в тому числі 616 грн. 67 коп. ПДВ, при цьому докази фактичного отримання товару відсутні, операції відображені тільки на папері. ДПІ встановлено, що отримані від ТОВ "Н.К.Трейд" товари, були в подальшому відпущені іншим контрагентам-покупцям, в тому числі позивачу на загальну суму 10645,15 грн. (в т.ч. ПДВ 1774,19 грн.) за податковою накладною № 32 від 12.09.08, на суму 355,80 грн. (в т.ч. ПДВ 59,30 грн.) згідно податкової накладної № 40 від 22.10.08. ДПІ було встановлено, що на підприємстві "Електроснабмонтаж" загальна чисельність працюючих - одна особа, підприємство не має транспортних засобів, земельної ділянки. Документи свідчать, що поставка товарів відбувалась транспортом та за рахунок постачальника, в даному випадку ТОВ "Н.К.Трейд", транспортування товарів не підтверджено документально. Перевіркою визнані нікчемними правочини, укладені у вересні-жовтні 2008 року між ПП "Електроснабмонтаж" та ТОВ "Н.К.Трейд", а також між ПП "Електроснабмонтаж" та позивачем.

Актом ДПІ у м. Нова Каховка № 010/230-34438867 від 11.01.2010 планової виїзної перевірки ТОВ "Н.К.Трейд" взаємовідносини між ТОВ "Н.К.Трейд" та його постачальниками і покупцями також визнано нікчемними. ДПІ у м. Нова Каховка було встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності ТОВ "Н.К.Трейд", а саме: неможливість фактичного здійснення господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; здійснення операцій із товаром, який не придбавався; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, а саме відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, було встановлено відсутність укладання цивільно-правових угод, направлених на здійснення господарських операцій з позивачем. Також, ДПІ у м. Херсоні надало докази порушення податковою міліцією ДПА в АР Крим кримінальної справи відносно звинуваченого громадян ОСОБА_1 по ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 - ч.3 ст.212, ч.2 ст.358 УК України та ОСОБА_2 по ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 - ч.3 ст.212, ч.2 ст.366,ч.3 ст.358 УК України. В ході досудового слідства встановлено, що зазначені особи з метою приховання незаконної діяльності по незаконному формуванню податкового кредиту ПДВ і завищення валових витрат, маючи прямий умисел спрямований на фіктивну підприємницьку діяльність, придбали на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі ТОВ "Н.К.Трейд". Не будучи посадовими особами, зазначені громадяни використовували печатки та бланки цих підприємств для оформлення безтоварних операцій, які відбувались тільки на папері.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог з наступних підстав.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. З огляду на викладене, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Не заперечуючи наявність у позивача таких документів, як накладні, платіжні документи та податкові накладні, на думку суду, наявність цих документів дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Наведені у акті перевірки позивача товари фактично не поставлялися тими постачальниками по ланцюгу, які їх документували. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Факт реальності поставки товариством з обмеженою відповідальністю "Н.К.Трейд" контрагенту позивача є недоведеним, оскільки в ході розгляду справи було з'ясовано, що само товариство не мало умов для такої поставки, для транспортування товарів, походження товарів не відомо, документи та печатки підприємства використовували особи, які не були керівниками або засновниками підприємства, для ухилення від сплати податків. Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. У разі встановлення факту протиправних дій платника податків, невизнання судами недійсними правочинів не є перешкодою для відмови у задоволенні позову.

Твердження позивача про те, що правочини з ПП "Електроснабмонтаж" породжують для його сторін певні права та обов'язки у зв'язку з тим, що його не визнано недійсним, є помилковими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті, є нікчемним. Про необґрунтованість податкової вигоди, яку отримав позивач здійснюючи угоди з ПП "Електроснабмонтаж", свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як-то відсутність у підприємства ПП "Електроснабмонтаж" та його постачальника ТОВ "Н.К.Трейд" майна, інших матеріальних ресурсів, транспортних засобів, земельних ділянок для здійснення операцій продажу товарів, відсутність управлінського та технічного персоналу, здійснення операцій з товаром, який неясно у якого постачальника придбавався, або придбання товарів у осіб, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, які за юридичною адресою не знаходилися, проти засновників яких порушено кримінальні справи.

Про необґрунтованість податкової вигоди свідчить факт відсутності первинних документів, що підтверджують факт отримання та перевезення товарів, а саме: товарно-транспортних накладних, подорожних листів або інших транспортних документів.

Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Виняток із зазначеного правила становлять випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України). У такому разі податковий орган не повинен звертатися з окремими позовом до адміністративного суду про визнання недійсним такого правочину. Натомість орган державної податкової служби має право визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки, вказавши на нікчемність правочину в акті перевірки із посиланням на частину першу статті 207 Господарського кодексу України та статтю 228 Цивільного кодексу України. Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину, а не лише у того, якому на конкретний момент нараховані податкові зобов'язання за результатами податкової перевірки.

Відповідач, приймаючи спірне рішення, виходив з того, що зі змісту угоди і дій сторін угоди вбачається здійснення діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного включення сум ПДВ до податкового кредиту декларацій. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо товари фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит або валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки не доведений факт реальності поставки саме тією юридичною особою, яка зазначена в документах.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Южмормонтаж»залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Южмормонтаж» до державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 травня 2010 року № 0001852301/0, від 07 червня 2010 року № 0001852301/1 та від 10 серпня 2010 року № 0001852301/2 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 21 листопада 2011 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/