Ухвала суду № 19784738, 10.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 р.Справа № 2-а-2544/09/1470 Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єщенко О.В.

суддів Димерлій О.О.

Зуєва Л.Є.

за участю секретаря Тулба О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року у справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про скасування податкового повідомленні-рішення, суд -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2009 року, приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Роднічок» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про скасування податкового повідомленні-рішення № 0000412301/0 від 01 червня 2009 року, прийнятого за наслідками позапланової перевірки приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2009 року по 28 лютого 2009 року.

За твердженням позивача, перенесення значення рядку 24 податкової декларації сільськогосподарських підприємств за грудень 2008 року до стр. 8.4 повної декларації з ПДВ, що є єдиною декларацією з ПДВ, яку подає підприємство після набуття чинності ЗУ № 639, цілком відповідає нормам діючого законодавства і є правомірним.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Надав письмові заперечення, згідно з якими позивачем було порушено пп 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 ЗУ «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податкові зобовязання за січень 2009 року на суму 1.144.109.00 грн. та завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2009 року у сумі 946.567,00 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2009 року на загальну суму 197.542,00 грн.

На думку Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області така позиція підтверджена листом ДПА України № 9193/7/16-1517 від 30 квітня 2009 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі Миколаївської області про донарахування ПСП «Агрофірма «Роднічок»податку на додану вартість сумі 197.542,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 98.771,00 грн.

На вищезазначену постанову Державна податкова інспекція в Жовтневому районі Миколаївської області подала апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апелянта в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Як вбачається з матеріалів, в період з 22 квітня 2009 року по 15 травня 2009 року, працівниками Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області, було здійснено позапланову перевірку приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2009 року по 28 лютого 2009 року.

За наслідками проведеної перевірки було складено Акт № 530/23-19292651 від 19 травня 2009 року, яким було встановлено порушення ПСП «Агрофірма «Роднічок»п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст.3 ЗУ «Про податок на додану вартість», а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на суму 83.952,00 грн.; завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за січень 2009 року на суму 946.567,00 грн.; занижено податок на додану вартість за січень 2009 року на загальну суму 197.542,00 грн.; завищено залишок відємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2009 року на суму 862.615,00 грн.

Згідно з копією довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 12) Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Роднічок»було зареєстровано 08 лютого 2000 року. Основними видами діяльності підприємства є вирощування зернових та технічних культур; овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників; розведення великої рогатої худоби; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Як сільськогосподарський товаровиробник, позивач користувався спеціальним режимом сплати ПДВ, встановленим п.п. 11.29 ст. 11 ЗУ «Про податок на додану вартість»та Постановою КМ України № 271 від 26 лютого 1999 року «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини».

Відповідно до цього спеціального статусу, позивач вів подвійний облік господарської діяльності за критерієм відношення операцій до сільськогосподарського виробництва. Позивач заповнював та подавав до податкового органу дві декларації з ПДВ: «загальну»та «скорочену». В «загальній»декларації з ПДВ позивачем відображалися податкові зобов'язання та кредит, що сформувалися за рахунок операцій не пов'язаних з сільськогосподарською діяльністю, а в «скороченій»- які утворилися у зв'язку з веденням сільськогосподарської діяльності.

За 2008 рік позивач, відповідно до «скороченої»декларації, накопичив в рядку 24 суму ПДВ, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку в розмірі 1.144.109,00 гривень (а.с. 8).

З 1 січня 2009 року, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»спеціальний режим оподаткування було змінено. Спеціальний режим, передбачений п.п.11.29 ст.11 Закону «Про податок на додану вартість»скасовано, а замість нього запроваджено інший спеціальний режим, передбачений ст.81 Закону № 168. Позивач не відповідав вимогам, які висувалися ст. 81 Закону №168 і з 01 січня 2009 він перейшов на загальну систему сплати ПДВ.

20 лютого 2009 року, позивачем було подано до ДПІ у Жовтневому районі податкову декларацію з ПДВ («загальну») за січень 2009 року, в якій у розділі «Податкові зобов'язання»рядку 8.4 «Інші випадки»зазначено суму «-1.144.109 гривень», яку перенесено з рядка 24 «скороченої» декларації з ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 99).

Перевіркою, проведеною ДПІ у Жовтневому районі зазначені дії позивача по перенесенню 1.144.109,00 грн. з рядка 24 «скороченої» декларації за грудень 2008 р. в рядок 8.4 «загальної»декларації за січень 2009 р., кваліфіковано як порушення п.п. 3.1.1, п.3.1 ст. ЗУ «Про податок на додану вартість».

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, правильно виходив з того, що відмінність спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств, відповідно до пп. 11.29 ст. 11 ЗУ «Про податок на додану вартість»від загальної системи полягає лише в тому, що сільськогосподарські підприємства не перераховують до бюджету позитивну різницю між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту, а акумулюють її на власному спеціальному банківському рахунку. В інших питаннях, порядок нарахування та сплати ПДВ для сільськогосподарських підприємств на спеціальному режимі був такий самий, як і для інших підприємств.

Згідно з пп. 5.13.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, врегульовано питання переходу підприємства зі спеціального режиму сплати ПДВ, згідно з яким суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону), сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період в умовах дії Закону, чинного до внесення змін Законом N 639, уключаються із знаком "-" до рядка 8.4 "інші випадки" податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом N 639.

Відповідно до ч. 3 пп. 7.7.1 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», при відємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що перенесення позивачем 1.144.109,00 грн. з рядка 24 «скороченої»декларації за грудень 2008 року в рядок 8.4. «загальної»декларації за січень 2009 року не суперечить вимогам ч. 3 пп. 7.7.1 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року у справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про скасування податкового повідомленні-рішення залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Єщенко О.В.

суддя Димерлій О.О.

суддяЗуєва Л.Є.