Постанова № 19784465, 26.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-5183/09/1470 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Жука С.І та Кравця О.О.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом комунального підприємства Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009 року КП Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій щодо накладення на позивача штрафних санкцій у сумі 15350 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2009 року № 0000892301/0 в частині визначення штрафу в сумі 15350 грн..

В обґрунтування позову зазначалося, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням КП Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва визначено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість в сумі 5183 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 17941 грн. 50 коп.. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки № 3353/23-600/03331466 від 04 вересня 2009 року, з висновками якого щодо визначення податкового зобовязання за основним платежем позивач згодний. Проте, застосовані до підприємства штрафні санкції розраховано з порушенням п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до завищення суми штрафу на 15350 грн..

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року позовні вимоги КП Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 0000902301/0 від 17 вересня 2009 року в частині визначення штрафних санкцій в сумі 15350 грн..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом не повно зясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, судом при вирішенні справи порушено норми матеріального права. Так, судом невірно визначено порядок нарахування штрафних санкцій, встановлений п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідачем нараховано штрафні санкції позивачу на суму податку на додану вартість, яку позивач занизив у перевіряємий період, а не на податкове зобовязання, визначене в податковому повідомленні-рішенні. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом встановлено, що 04 вересня 2009 року посадовими особами ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва складено акт за № 3353/23-600/03331466 про результати планової виїзної перевірки КП Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. п. 7.3.1, п. п. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження суми податку на додану вартість в розмірі 39795 грн. та завищення суми податку на додану вартість на 34612 грн..

На підставі акта перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2009 року № 0000892301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5183 грн. та штрафні санкції в сумі 17941 грн. 50 коп..

КП Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва не оспорює суму донарахованого податку на додану вартість, однак вважає неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 17941 грн. 50 коп. замість 2591 грн. 50 коп..

Задовольняючи позовні вимоги КП Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва, суд першої інстанції виходив з того, що сума штрафних санкцій податковим органом повинна нараховуватись виходячи з суми податкового зобовязання за основним платежем, визначеної в податковому повідомленні-рішенні.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.

Так, відповідно до п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 названого Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 6.1.3 пункту 6.1 ст. 6 чинної на момент виникнення спірних правовідносин Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року № 110 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за № 268/5459) передбачено, що у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Для дотримання вимог щодо максимального (пятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:

1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;

2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;

3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.

З метою практичного застосування цього підпункту періодом, на який припадає недоплата, слід уважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації.

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом встановлено заниження позивачем податку на додану вартість в деклараціях за травень 2006 року, червень 2006 року, грудень 2006 року, вересень 2007 року та квітень 2008 року на загальну суму 39795 грн., у звязку з чим відповідачем визначено позивачу штрафні санкції за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких виявлені заниження (недоплата) податку (а. с. 55).

За таких обставин дії посадових осіб податкового органу по визначенню позивачу штрафних санкцій з податку на додану вартість повністю відповідають наведеним вище положенням п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також п. п. 6.1.3 п. 6.1 ст. 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.

Доводи позивача щодо встановлення податковим органом фактів завищення податкових зобовязань з податку на додану вартість в інших податкових періодах не впливають на правомірність дій податкового органу по визначенню штрафних санкцій з цього податку за кожен з податкових періодів, в яких виявлені факти заниження (недоплати) названого податку.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити комунальному підприємству Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2011 року.

Головуючий:

Судді: