Ухвала суду № 19784413, 16.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 р.Справа № 2-а/1570/179/2011 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Харченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Імені Івана Вазова» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Імені Івана Вазова»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2011 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСББ «Імені Івана Вазова»про стягнення заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 170 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що за результатами проведеної податковою інспекцією перевірки з питань своєчасності подання податкової звітності встановлено порушення ОСББ «Імені Івана Вазова»п.22.13 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і, як наслідок, прийнято податкове повідомлення-рішення №0007081501/0 від 16.02.2009р. на суму 170 грн. ДПІ у Приморському районі м.Одеси були вжиті заходи для погашення відповідачем заборгованості, однак останній вказану суму боргу не сплатив, податкове повідомлення-рішення не оскаржив, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСББ «Імені Івана Вазова»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ДПІ у Приморському районі м.Одеси відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСББ «Імені Івана Вазова»31.08.2007р. зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради року та з 14.09.2007р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м.Одеси.

11.02.2009р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси було проведено невиїзну документальну перевірку платника податку на прибуток ОСББ «Імені Івана Вазова»з питань своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено Акт перевірки №2635/15-01/35404247 від 12.02.2009р. В матеріалах перевірки вказується на порушення відповідачем п.22.13 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема, не подано декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року.

На підставі акту перевірки 16.02.2009р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0007081501/0, яким ОСББ «Імені Івана Вазова»визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 170 грн.

Задовольняючи позов ДПІ у Приморському районі м.Одеси та стягуючи 170 грн. заборгованості по податку на прибуток підприємств суд першої інстанції прийшов до висновку, що незважаючи на те, що податковою інспекцією на адресу відповідача були надіслані перша та друга податкові вимоги №1/2460 від 02.07.2009р. та №2/3279 від 08.09.2009р. відповідно, які особисто вручені боржнику, сума боргу залишається непогашеною, тому вона підлягає стягненню в примусовому порядку. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків визнається юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку. Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання (ст.4 Закону).

Згідно з абз. "є" пп.7.11.1 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єднання співвласників багатоквартирних будинків створені у визначеному Законом порядку, включаються до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці "є" пп. 7.11.1 вказаного пункту Закону, отримані у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності, та у вигляді пасивних доходів (абз.4 пп.7.11.7 п.7.11 ст.7 Закону).

Основна діяльність об'єднання співвласників багатоквартирних будинків згідно із Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Основна діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків не передбачає одержання прибутку.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Підпунктом 4.2.2 Закону передбачено, що у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

Відповідно п.п. 17.1.1 п.17.1 ст.17 вказаного Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Як встановлено матеріалами справи податкове повідомлення-рішення щодо визначеної контролюючим органом суми зобов'язання отримане відповідачем, в адміністративному порядку та до суду, у встановлені законодавством України строки, не оскаржено, а тому сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги ДПІ у Приморському районі м.Одеси є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Імені Івана Вазова»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 17.11.2011р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.