Ухвала суду № 19783407, 25.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 р. Справа № 35061/10 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОлендера І.Я.,

суддівУлицького В.З., Каралюса В.М.,

з участю секретаряКорчинської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року в справі за адміністративним позовом Підприємства споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат» Корецької райспоживспілки до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Підприємство споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат» Корецької райспоживспілки звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0004162350/0 від 31.12.2009 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 року заявлений позов задоволено частково, а саме податкове повідомлення-рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції № 0004162350/0 від 31.12.2009 року визнано протиправним та скасовано в частині визначення Підприємству споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат» Корецької райспоживспілки податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 21018,00 грн., в тому числі 14012,00 грн. - за основним платежем та 7006,00 грн. - за штрафними санкціями.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція у Рівненській області, представник якої покликаючись на порушення судом норм матеріального права та неправильне встановлення обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні заявленого позову відмовити повністю.

Представник відповідача Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції у Рівненській області в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.

Представник позивача Підприємства споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат» Корецької райспоживспілки в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку відхилити.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання і т.д.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час судового розгляду доведено правомірність списання основного виробничого фонду, а саме продовольчого складу, відтак ним не було порушено вимог п. 4.9 ст. 4 та пп..7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи що з 27 листопада по 17 грудня 2009 року Гощанською МДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ПСК «Корецький хлібокомбінат» за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, її результати оформлені актом № 457/23-50/00913048 від 22.12.2009 року (а.с.5-20).

Перевіркою встановлено порушення:

п. 4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, яке полягало у тому, що підприємство, при самостійній ліквідації основних засобів не нарахувало податок на додану вартість на залишкову вартість основних фондів, яка обліковувалася на момент такої ліквідації. Ліквідація основних засобів проводилась в серпні 2008 року і оформлялася постановою районної спілки споживчих товариств № 26 від 02.09.2008 року. Балансова вартість об'єкта за мінусом зносу становила 70061 грн. і ПСК «Корецький хлібокомбінат» не надано документів про неможливість подальшої експлуатації об'єкта. Відтак, податковим органом зроблено висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ на залишкову вартість основних фондів в розмірі 14012 грн.;

пп.7.3.1. п.7.3. та пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, яке полягало у тому, що відповідно до даних бухгалтерського обліку податкове зобов'язання з ПДВ за вересень становить 51363,78 грн., а в декларації з податку на додану вартість за цей період позивачем визначено суму податкового зобов'язання на рівні 47665 грн. Відповідно, різниця в розмірі 3699 грн., кваліфікована, як сума заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ. Дане порушення виявлене при перевірці оборотної відомості по рахунку 641.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004162350/0 від 31.12.2009 року, яким ПСК «Корецький хлібокомбінат» визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 26566,50 грн., в тому числі 17711,00 грн. за основним платежем та 8855,50 грн. за штрафними санкціями, в тому числі 21018,00 грн. податкового зобов'язання: 14012,00 грн. - основного платежу і 7006,00 грн. - штрафної санкції, нараховано за порушення п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, і 5548,50 грн. податкового зобов'язання: 3699,00 грн. - основного платежу і 1849,50 грн. - штрафної санкції, - за порушення пп.7.3.1. п.7.3. та пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок н? додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (а.с.21).

Судом першої інстанції не надано належної правої оцінки обставинам справи, а саме, що за даними бухгалтерського обліку ПСК «Корецький хлібокомбінат» (проводка 33) відповідно до постанови районної спілки споживчих товариств № 26 від 02.09.2008 року списано продовольчий склад, який відноситься до неподільного майна первісною вартістю 76278 грн. зі зносом 6217 грн., що знаходиться по вул. Радянська, 50 в м. Корець. На суму балансової вартості - 70061 грн. підприємство не нарахувало ПДВ.

Під час перевірки податковому органу не було надано документів, які б підтвердили, знищення, розібрання або перетворення такого основного фонду, внаслідок чого такий засіб не може використовуватись за первісним призначенням, що зафіксовано в акті на арк.14.

Як встановлено судом апеляційної інстанції документи, на які посилається суд при винесенні постанови, під час проведення перевірки працівникам податкового органу не надавалися, на що наявні відповідні посилання в акті перевірки.

Відтак на час прийняття спірного податкового-повідомлення рішення в цій частині відповідач діяв правомірно, оскільки ні під час проведення перевірки ні після проведення такої до прийняття відповідачем такого рішення, позивачем документально не було доведено, що списання основного фонду без нарахування ПДВ проведено у відповідності до податкового законодавства.

Крім того необхідно суду першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме абзац 2 п. 4.9 Закону № 168/97-ВР, який передбачає, що правила цього пункту не застосовуються у випадках, коли:

основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили;

в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі у випадку викрадення основних фондів;

платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду, внаслідок чого основний фонд не може використовуватись у майбутньому за первісним призначенням.

Так суд прийшов до суперечливого висновку, оскільки вказав на звільнення вказаної даної операції від оподаткування ПДВ оскільки вважав, що у ПСК «Корецький хлібокомбінат» не було і немає будь-яких правових підстав для володіння і користування будівлею продовольчого складу, що знаходиться по вул. Радянська,50 в м. Корець та вказуючи на той факт, що експлуатація позивачем зазначеного приміщення, яке обліковувалося у нього як основний засіб, неможлива і одночасно стверджуючи, що ліквідація відбулася не за його волею.

Так, у разі неможливості використання даного об'єкту платник податку мав би надати податковому органу відповідні документи щодо неможливості використання даного об'єкту, однак, як зазначалось вище ні при проведенні перевірки, ні при поданні відповідної декларації, які подаються до органу державної податкової служби з метою підтвердження правомірності використання абзацу 2 п. 4.9 ст. 4 Закону № 168/97-ВР щодо виключення з об'єкта оподаткування ПДВ операцій із знищення, розібрання або перетворення основного фонду, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися в майбутньому за первісним призначенням, оскільки такі мали подаватися разом із податковою декларацією за період, у якому відбулася така операція і, відповідно, не нараховувалися податкові зобов'язання з ПДВ, за період в якому відбулося вибуття основних фондів, позивачем надані не були.

Відтак правильними є покликання відповідача на помилковість висновків суду першої інстанції щодо зазначення декількох підстав для звільнення від оподаткування, та на те, що жодної з вимог передбачених абзацом 2 п. 4.9 Закону № 168/97-ВР стосовно дотримання порядку звільнення від оподаткування в даному випадку позивачем не дотримано внаслідок чого дана операція підлягала оподаткуванню згідно із нормами Закону № 168/97-ВР податком на додану вартість.

Таким чином обґрунтованими є доводи апеляційної скарги на порушення судом норм матеріального права, а саме п. 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, та процесуального права - ст. 11, ст. 86, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні спору у даній справі в частині скасування податкового повідомлення-рішення.

Щодо висновків Гощанської МДПІ про порушення ПСК «Корецький хлібокомбінат» пп.7.3.1. п.7.3. та пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, то такі є правильними, що також було правильно встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, і в цій частині в апеляційному порядку не оскаржуються.

З огляду на вищевикладене постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції у Рівненській області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року в справі № 2а-569/10/1770 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Підприємства споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат» Корецької райспоживспілки - відмовити.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення. На постанову апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: В.З.Улицький

В.М. Каралюс

Постанова в повному обсязі складена 28.10.2011 року.