Ухвала суду № 19779676, 22.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року справа №41/124а/5014 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яманко В.Г.

суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєва І. А.

при секретарі судового засідання Гудковій К. І.

за участю представників від:

позивача ОСОБА_2 за дов. від 01.07.2011 р.,

відповідача ОСОБА_3 за дов. № 10819/10/10-013 від 25.06.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька

на постанову господарського суду Донецької області

від 18 липня 2011 року

по адміністративній справі № 41/124а/5014 (суддя Гончаров С. А.)

за позовом Донецького дочірнього підприємства «Градо-Сервіс» ВАТ «Облпаливо»

до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

15 червня 2006 року Донецьке дочірнє підприємство «Градо-Сервіс» ВАТ «Облпаливо» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом (т. 1 арк. спр. 7-9) до державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000202330/0 від 19 квітня 2006 року про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 46095 грн., з якого основного платежу - 30730 грн. та штрафних санкцій - 15365 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що згідно з первинними документами у нього відсутнє заниження податкових зобовязань з податку на прибуток, оскільки при перевірці податковим органом не враховані отримані позивачем збитки минулих років у сумі 94,5 тис. грн. Провадження у справі зупинялося на проведення судової економічної експертизи.

Постановою господарського суду Донецької області від 18 липня 2011 року (т. 2 арк. спр. 12-15) були частково задоволені позовні вимоги Донецького дочірнього підприємства «Градо-Сервіс» ВАТ «Облпаливо», а саме: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька від 19 квітня 2006 року №0000202330/0 в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 34695 грн., з якої основного платежу - 23130 грн., штрафних санкцій - 11565 грн., у задоволенні позовних вимог в іншій частині було відмовлено. Суд першої інстанції обґрунтував прийняте судове рішення тим, що за наявності збитків минулих періодів, які підлягають врахуванню при розрахунку бази оподаткування податком на прибуток, визначення додаткових податкових зобовязань податковим органом є безпідставним.

В апеляційній скарзі (т. 2 арк. спр. 23-25) відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог. В скарзі відповідач послався на те, що перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено факт їх завищення, що мало наслідком донарахування зобовязань з податку на прибуток. Проведення документальної перевірки позивача за період з 2000-2001 року, під час якої не були встановлені порушення з податку на прибуток, позбавляло податковий орган права коригувати склад валових витрат вказаного періоду.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Донецьке дочірнє підприємство «Градо-Сервіс» ВАТ «Облпаливо» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за № 30685330 та взято на облік платників податків в ДПІ в Пролетарському районі м. Донецька 24 лютого 2000 року (т. 1 арк. спр. 35-43).

З 6 березня 2006 року по 3 квітня 2006 року посадовими особами Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 січня 2003 року по 1 січня 2006 року. За наслідками перевірки було складено акт № 34/23-6/30685330 від 12 квітня 2006 року (т. 1 арк. спр. 11-31).

В висновках акту перевірки, серед іншого, було зазначено, що в порушення вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпунктів 11.3.1, 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем був занижений податок на прибуток на загальну суму 30730 грн., з якої за 4 квартал 2003 року 5280 грн., 2004 рік 25450 грн., у тому числі за: 1 квартал 2825 грн., 3 квартал 7075 грн., 4 квартал 15550 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000202330/0 від 19 квітня 2006 року про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 46095 грн., з якого основного платежу - 30730 грн. та штрафних санкцій - 15365 грн. (арк. спр. 10).

Справа була направлена господарським судом Донецької області судовому експерту для проведення судової економічної експертизи, за висновком якого від 3 січня 2007 року № 139/24 (т. 1 арк. спр. 58-72) була підтверджена наявність збитків минулих років у сумі 98,4 тис. грн., які повинні бути відображені у деклараціях з податку на прибуток, та які були враховані експертом при розрахунку суми податку на прибуток, що підлягала донарахуванню у періодах, які перевірялися податковим органом. Судовим експертом було зазначено, що висновки акту перевірки № 34/23-6/30685330 від 12 квітня 2006 року щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2003 рік у сумі 5280 грн. не підтверджуються, висновки щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2004 рік у сумі 25450 грн. підтверджуються частково у сумі 7600 грн.

Колегія суддів враховує, що судовий експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до статті 384 Кримінального кодексу України, тому приймає висновок судової економічної експертизи як доказ у даній справі.

Відповідачем в поясненнях по справі зазначав про те, що позивач не мав права на наступне зменшення податкового зобовязання з податку на прибуток, оскільки у 2002 році у декларації з цього податку не вказав суму відємного значення бази оподаткування за цим податком, та відсутність заповненого рядка у декларації з податку на прибуток про наявність відємного значення минулих періодів є підставою вважати наступне зменшення сум податку незаконним. Відповідач визначив в акті перевірки порушення розрахунковим шляхом без посилання на конкретні первинні документи.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року в редакції станом на час існування спірних правовідносин (далі Закон про прибуток), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. За пунктом 6.2 цієї ж статті податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 11 розділу II Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"» від 24 грудня 2002 року N 349-IV (який діяв під час існування спірних правовідносин), якщо платник податку задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування (балансові збитки) за наслідками податкового періоду, що передує податковому періоду, з якого починають застосовуватися норми цього Закону, таке від'ємне значення об'єкта оподаткування для цілей оподаткування обліковується окремо, не включається до складу валових витрат та враховується таким платником податку у зменшенні об'єкта оподаткування наступних податкових періодів протягом 12 календарних кварталів з моменту виникнення такого від'ємного значення. Якщо зазначений строк у 12 кварталів минув до набрання чинності цим Законом, то останнім кварталом такого строку вважається квартал, з якого починають застосовуватися норми цього Закону. Якщо зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування не погашається протягом такого строку, непогашена сума в подальшому для цілей оподаткування не враховується у зменшенні об'єкта оподаткування та не підлягає включенню до складу валових витрат такого платника податку.

Наявність у позивача збитків минулих періодів у розмірі 98,4 тис. грн. підтверджена ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька в розділі 2.4 акту № 44/23-114/3068533 від 25 лютого 2003 року складеного за наслідками комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДДП «Градо-Сервіс» ВАТ «Облпаливо» за період з 1 квітня 2000 року по 1 жовтня 2002 року (т. 1 арк. спр. 110-127).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини щодо наявності збитків минулих періодів позивача, які підлягали врахуванню при розрахунку бази оподаткування податком на прибуток та при визначенні податкових зобовязань з цього податку, були наявними та відомими сторонам на момент проведення спірної перевірки та прийняття спірного рішення.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року, яким керувався податковий орган, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальної перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, зазначених у податкових деклараціях. Тобто, при здійсненні перевірки податковим органом повинні враховуватися всі аспекти та результати фінансово-господарської діяльності платника податків.

З урахуванням приписів статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відємне значення обєкту оподаткування в загальному розмірі 98,4 тис. грн., в тому числі: за 1 квартал 2000 року в сумі 15,5 тис. грн., за 4 квартал 2000 року в сумі 82,9 тис. грн., за 1 квартал 2001 року в сумі 38 тис. грн., за 1 півріччя 2001 року в сумі 1,2 тис. грн., за 3 квартал 2001 року в сумі 0,4 тис. грн. було не компенсовано прибутками позивача до 1 січня 2003 року, тому це відємне значення повинно бути враховано при визначенні обєкту оподаткування в період з 4 кварталу 2000 року в сумі 82,9 тис. грн. до 4 кварталу 2003 року, з 1 кварталу 2001 року в сумі 38 тис. грн. до 1 кварталу 2004 року, з 1 півріччя 2001 року в сумі 1,2 тис. грн. до 1 півріччя 2004 року, з 3 кварталу 2001 року в сумі 0,4 тис. грн. до 3 кварталу 2004 року. Перелічені балансові збитки податковий орган повинен був врахувати при визначенні обєкту оподаткування позивача, а тому донарахування податкових зобовязань за наведені періоди, в яких було наявне відємне значення обєктів оподаткування, було безпідставним.

Також, в ході проведення дослідження судовим експертом було проведено інвентаризацію балансових збитків, отриманих за результатами минулих періодів, які не компенсовані прибутками станом на 1 січня 2004 року та підлягають врахуванню при визначенні обєкту оподаткування не пізніше податкових періодів, відповідно, за 1 квартал 2001 року в сумі 34,0 тис. грн. 1 квартал 2004 року, за 1 півріччя 2001 року в сумі 1,2 тис. грн. 1 півріччя 2004 року, за 3 квартал 2001 року в сумі 0,4 тис. грн. 3 квартал 2004 року. За результатами господарської діяльності позивача у 2 кварталі 2003 року утворились балансові збитки в сумі 45,2 тис. грн. Експертним дослідженням встановлено, що ці збитки некомпенсовані прибутками станом на 1 січня 2004 року, а тому підлягають включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу 2004 року, тобто відображенню у рядку 04.9 декларації за 1 квартал 2004 року «відємне значення обєкту оподаткування попереднього податкового року». Тобто, з урахуванням зазначених відємних значень обєкта оподаткування некомпенсованого прибутками судовим експертом було встановлено завищення податкового зобовязання за 1 квартал 2004 року в сумі 2,6 тис. грн., за 1 півріччя 2004 року в сумі 1,8 тис. грн., за 9 місяців 2004 року - в сумі 4,3 тис. грн.

Таким чином, враховуючи дані валових доходів та витрат позивача, не враховане у складі скоригованих валових витрат відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року, має місце завищення податкового зобовязання, тому сума податкового зобовязання позивача визначена під час перевірки склала 14,8 тис. грн., донарахування ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька податку на прибуток в сумі 23130 грн. було безпідставним, що обумовило часткове задоволення позовних вимог. Безпідставність визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток в цій частині обумовлює безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в частині 11565 грн. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що податковим органом не доведено порушення судом першої інстанції вимог матеріального права при прийнятті судового рішення, що обумовлює залишення постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 18 липня 2011 року по адміністративній справі № 41/124а/5014 залишити без задоволення. Постанову господарського суду Донецької області від 18 липня 2011 року по адміністративній справі № 41/124а/5014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 23 вересня 2011 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва