Ухвала суду № 19778235, 21.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 року справа №2а-2625/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Арабей Т. Г.

суддів Геращенка І.В. , Губської Л.В.

при секретарі : Дровніковій К.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3, діючих за довіреностями

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року по справі № 2а-2625/11/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2011 р. № 0001008013/0,-

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2011 р. № 0001008013/0.

Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року по справі № 2а-2625/11/позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2011 р. № 0001008013/0 задоволено повністю, податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 р. № 0001008013/0 скасовано.

Не погодившись з судовим рішенням Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 р. по справі № 2а-2625/11/1270 в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача підтримав рішення суду першої інстанції та просив залишити його без змін.

Прокурор Луганської області у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін,перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 10.01.2007 року №4/29/018, є платником податку на додану вартість з 10.01.2007 року,що підтверджується свідоцтвом від 12.01.2007 року № 100011697.

В період з 18.03.2011 року по 21.03.2011 рік Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» з питання достовірності формування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад грудень 2010 року.

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки було складено Акт № 187/08-3/05441447 від 21.03.2011 року, в якому встановлено порушення п.п.4.5.2 п.4.5 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4., п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7, абз.а) п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за листопад 2010 року у сумі 39092974 грн. та за грудень 2010 року у сумі 10101553 грн. (а.с.9-23 т.I).

На підставі Акту перевірки відповідачем 21.03.2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001008013/0,яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 49194527 грн. (а.с.24 т.I).

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення та відмови в наданні бюджетного відшкодування визначено, що у ході перевірки декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету направлено запити на проведення зустрічних перевірок по наступних контрагентах: TOB «Промислова група «Союз», TOB «ТЕК «Енерготранс», TOB «ЛЕО», ЗАТ «Керамет», TOB «ТД» Дон-Енерджі» та TOB НПП «Степ». Відповідач не отримав належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявлених платником у податковій декларації. Таким чином заявлену до відшкодування суму ПДВ в повному обсязі неможливо підтвердити на думку відповідача, у зв'язку з не підтвердженням даних по направленим запитам. Відповідач стверджував, що вищевказані контрагенти позивача є «ями» та «транзитери».

Первинними документами,зокрема податковими накладними , які відповідають вимогам чинного законодавства,що не заперечувалось апелянтом та зазначено в апеляційній скарзі, позивачем підтверджена правомірність заявленого до відшкодування податку.

Також, позивачем до податкового органу 17.12.2010 року було подано уточнюючий розрахунок, який є підставою для коригування податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку зі зміною ціни одного з контрагентів - ТОВ «Промислова група «Союз», що підтверджується рахунком № С 00000362 від 30.11.2010 року та накладною № 29/664 за договором № 015/7 від 04.01.2010 року (а.с.1-3 т.ІІ).

Судом встановлено, що у позивача відбулась зміна ціни на товар на суму 1944681,00 грн., з них ПДВ склав 324113,50 грн., однак податковим органом з цієї суми лише 251186 грн. було визнано як завищення задекларованих позивачем сум податкового кредиту через не підтвердження контрагентом ТОВ «Промислова група «Союз» свого місцезнаходження.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість ” (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Приймаючи до уваги, що Закон України “Про податок на додану вартість” підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків, твердження відповідача є неправомірними.

Водночас, цей Закон не ставив в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відємного значення суми ПДВ поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 31 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “ВІК” до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобовязання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії”” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року по справі № 2а-2625/11/1270 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 вересня 2011р. Ухвала у повному обсязі складена 23 вересня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Т.Г.Арабей

Судді І.В.Геращенко

Л.В.Губська