Ухвала суду № 19778169, 08.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року справа №2а-4064/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

при секретарі Гудковій К.І., за участю представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю №9/6814 від 13.05.2011 року представника відповідача ОСОБА_3, за довіреністю №1097/10/10-013 від 24.01.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-4064/11/1270 за позовом Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року № 0000018011,-

ВСТАНОВИЛА:

18 травня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року № 0000018011.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 19 квітня 2011 року № 0000018011 в частині, зменшення Відкритому акціонерному товариству «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 144810 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» судові витрати зі сплати судового, збору в сумі 1 грн. 70 коп. (одна грн. 70 коп.).

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник позивача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою, постанову суду першої такою що підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» було зареєстровано 05.07.1994 року. У зв'язку зі зміною найменування юридичної особи на ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»(далі ПАТ «РКТК) 28.04.2011 року до ЄДРПОУ внесено запис за № 1 390 105 0011 000048 (а.с.11,12), є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку у відповідача.

На підставі наказу від 07.04.2011 № 163 (т. 2 а.с. 123-124) посадовими особами Стахановської обєднаної державної податкової інспекції було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період: серпень, листопад, грудень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 19.04.2011 року № 302/08-1/01882551 (т.1 а.с. 14-102). Відповідно до акту, встановлені порушення позивачем: 1) п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 5.12.2 п. 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за 702/10982), підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на 145821 грн.; 2) п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, абз. 3 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз. «а» п. 198.1, абз. 1 п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5.7, п.п. 5.9.2 п. 5.9 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, завищене від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року на 145821 грн., за січень 2011 року на 134783 грн.; 3) п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 10 «Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року № 250/2054, занижено обсяг поставки за експортними операціями за грудень 2010 року на 1057959 грн.

Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 року № 0000018011 , яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 145821 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн. (а.с. 13).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до апеляційної скарги висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що податковим органом в ході проведення перевірки проаналізовано господарські відносини між ВАТ «РКТК» та його контрагентами TOB «Лугпромекотех», TOB «Полігон», від яких платником податку сформовано податковий кредит за грудень 2010 року в сумі 145821 грн.

В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що за результатами перевірки ТОВ «Лугпромекотех» з питань взаємовідносин з ВАТ «РКТК» проведеною ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську складено акт від 22.03.2011 року №571/23-217/35937238, згідно якого встановлено завищення ТОВ «Лугпромекотех» у грудні 2010 року та січні 2011 року податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями придбання товару у ПП «Укрпромснаб». За результатами перевірки ПП «Укрпромснаб» з питань нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року складено акт від 17.03.2011 року №11227/23-505 та встановлено відсутність матеріальної бази, працівників, автотранспортних засобів, складських приміщень. ПП «Укгпромснаб» не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акти незнаходження за місцем реєстрації податковою міліцією та направлено до ЄДРПОУ для внесення відповідних змін. У квітні 2011 року рішенням засновників ПП «Укрпромснаб» свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано. Перевірками органів ДПС по ланцюгу постачання товару встановлено відсутність поставок та укладення договорів з ознаками нікчемності, що свідчить про непостачання товару ПП «Укрпромснаб» до ТОВ «Лугпромекотех», яке в свою чергу не могло здійснити постачанню картонно-паперової продукції до ПАТ «РКТК».

Зазначені твердження відповідача колегія суддів не приймає, оскільки виходячи із положень вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, тому тільки у разі не підтвердження на момент перевірки податкового кредиту податковими накладними платник податку може бути притягнутий до відповідальності.

Окрім того за статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до матеріалів справи 30.09.2008 року між позивачем( покупцем) та TOB «Лугпромекотех» (продавець) було укладено договір № 986, згідно якого продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та сплатити макулатуру відповідно до умов договору та згідно специфікації (а.с. 103-105 т. 1).

В підтвердження реальності укладання та виконання договору, оплати та транспортування товарів, правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів господарських операцій з TOB «Лугпромекотех» позивач надав наступні документи:

- сума податкових зобов'язань та податкового кредиту підтверджені реєстром податкових накладних (а.с. 106 т. 1), податковими накладними (а.с. 107-131 т. 1), платіжними дорученнями (а.с. 16-40 т. 2).

- фактична поставка товару від TOB «Лугпромекотех» до ВАТ «РКТК підтверджується накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими актами, актами приймання та зважування макулатури, висновками про якість макулатури.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції відповідно до акту від 22.03.2011 № 571/23-217/35937238, загальна чисельність працівників на TOB «Лугпромекотех» відповідно до даних податкового розрахунку комунального податку складає 6 чоловік, згідно договорів оренди від 18.06.2008 № 16 з урахуванням додаткових угод та договору від 01.12.2009 року б/н з TOB «Фірма «Промекотех», TOB «Лугпромекотех» використовувало у своїй діяльності нежиле приміщення площею 40,3 кв. м, виробниче приміщення площею 107,2 кв. м, приміщення автомобільної вагової площею 22 кв. м, асфальтовий майданчик площею 1,2603 га та автомобільні ваги ЗТВ. Згідно договору оренди від 30.09.2010 № 16 4/20-09 з Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» Кабінету Міністрів України TOB «Лугпромекотех» використовувало у своїй діяльності комплекс горизонтальний пакувальний КГП-35.

Колегія суддів зазначає, що згідно норм діючого на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, наявний договір та складені на його виконання первинні документи, податкові накладні заповнені без порушень вимог діючого законодавства та є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарськими операціями з TOB «Лугпромекотех». До того ж порушення вимог податкового законодавства контрагентом не є свідченням порушення вимог податкового законодавства позивачем, а підставою для прийняття податковими органами заходів щодо розшуку контрагента та притягнення його до відповідальності..

Враховуючи вищевказане, а саме наявність у позивача податкових накладних та доказів сплати за товар позивачем доведена правомірності формування податкового кредиту за проведеними позивачем господарськими операціями. Окрім того, даний факт також встановлений податковим органом в ході проведення перевірки і не спростовувався в ході розгляду справи

Колегія судів зазначає, що доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, а тому може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами. Документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), повязаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обовязковою згідно змісту контракту (договору) (наприклад акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо), реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Таким чином, наявні в справі докази доводять реальність вчинення господарських операцій та невідповідність висновків податкового органу про нікчемність вищенаведеного договору з TOB «Лугпромекотех» фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає доводи апелянта та залишає без змін судове рішення першої інстанції, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-4064/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-4064/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Повний тест складено 12 вересня 2011 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва