Ухвала суду № 19777304, 08.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Горпенюк О.А.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року справа №2а-4546/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Лінія захисту» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-4546/11/1270 за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Лінія захисту» про стягнення коштів з рахунків платника податків у розмірі 132507,52 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

01 червня 2011 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Лінія захисту» про стягнення коштів з рахунків платника податків у розмірі 132 507,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Лінія захисту» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку у позивача. У зв'язку з не своєчасною сплатою податкових зобов'язань станом на квітень 2011 року відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у розмірі 132 507,52 грн. Заборгованість утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань, самостійно визначених у податкових деклараціях та нарахованих податковим органом штрафних санкцій. З метою погашення податкового боргу позивачем здійснювались заходи передбачені законодавством, а саме відповідачу 06.01.2011 направлено першу податку вимогу від 05.01.2011 року № 1/40, зазначені заходи не дали результату.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Лінія захисту» на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 132 507,52 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот сім гривень 52 коп.) грн. в доход державного бюджету України.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Лінія захисту» зареєстрований, виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.10.2007 року, ідентифікаційний код 35487428, як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №612621 (а.с. 6), з 30.10.2007 року перебуває на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекцій м. Луганська за №53, як платник податків, згідно свідоцтва довідки від 17.01.2011 року №86 (а.с. 9).

Наявність податкового боргу підтверджена наступним. Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20.12.2010 року №86914 відповідачем самостійно визначена сума ПДВ , яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 40857 грн. (а.с. 21), яку відповідачем 20.12.2010 року частково сплачено у розмірі 25761,39 грн. Відповідно до уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок від 30.12.2010 року відповідачем збільшено суми, які підлягають сплаті до бюджету та визначено суми штрафів, нарахованих платником самостійно у зв'язку з виправленням помилок, а саме: уточнюючий розрахунок №87920 збільшено суму ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 5500 грн., сума штрафу 275 грн. (а.с. 22); уточнюючий розрахунок №87924 збільшено суму ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 55271 грн., сума штрафу 2764 грн. (а.с. 22); уточнюючий розрахунок №87925 збільшено суму ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 14108 грн., сума штрафу 705 грн. (а.с. 23). Відповідачем самостійно визначена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 38210 грн., та нарахована суму штрафу у розмірі 13грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість від 04.02.2011 року №88120. (а.с. 24). Доказів сплати податкових зобовязань відповідач не надав.

На підставі акту перевірки від 25.02.2011 року №18/16/35487428 (а.с. 25 зворотній бік) винесено податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 № 0000511600/0, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 363,02 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 № 0000521600/0 на суму 141,10 грн. (а.с. 25), отримано податкові повідомлення-рішення 25.02.2011 року головним бухгалтером відповідача, що підтверджується особиста підписом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи відповідач вищевказані податкові повідомлення-рішення не оскаржував, доказів оскарження відповідачем не надано. Загальна сума податкового боргу станом на 01.07.2011 року складає 132 507, 52 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.42-56)

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Апеляційним судом встановлено, що податкова вимога позивачем були направлені боржнику на підставі Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який був чинний на момент виникнення зазначеного боргу та яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів) під час виникнення податкового боргу.

Відповідно до ст.. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення- рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську винесено першу податкову вимогу від 05.01.2011 №1/40, яку направлено відповідачу, яка 10.01.2011 року отримана уповноваженою особою відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 12).

Колегія суддів зазначає, що податкова вимога відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржена та є чинною на час розгляду даної справи.

Стягнення коштів за податковим боргом є одним із видів процедур стягнення податкового боргу, що встановлені Податковим кодексом України. Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. При цьому, відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Статтею 60 Податкового кодексу України передбачені умови, за яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними. Так, при самостійному погашенні платником податків або органом стягнення суми податкового боргу податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі. У випадку скасування контролюючим органом раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобовязання або податкової вимоги такі документи вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. При зменшенні контролюючим органом чи за рішенням суду нарахованої суми грошового зобовязання платника, податкова вимога вважається відкликаною, з дня отримання платником податків податкової вимоги на зменшену суму грошового зобовязання або податкового боргу. У разі, коли сума податкового боргу, визначене в податковій вимозі, збільшується, то за таких обставин, раніше надіслана податкова вимога не відкликається та нова вимога не висувається.

Станом на час видання податкових вимог діяв Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року, за підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 якого, у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. З наведених норм пункту 6.3 та з врахуванням вимог пункту 6.4 вказаного закону виникнення нового податкового боргу у підприємства, яке має постійно не погашені своєчасно податкові зобовязання, направлення нової податкової вимоги не потрібно.

Відповідач не надав доказів, що наявна в справі податкова вимога скасована в судовому порядку або відкликанно за наявністю встановлених законодавством підстав.

З врахуванням відсутності доказів відповідача про погашення заявленої суми податкового боргу, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення коштів з рахунків платника на суму податкового боргу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Лінія захисту» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-4546/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-4546/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва