Ухвала суду № 19777402, 08.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року справа №2а-4354/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Стахановської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-4354/11/1270 за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановська швейна фабрика» до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Стахановська швейна фабрика» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що Стахановською ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.09 року по 30.09.09 року, за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.10 року по 28.02.10 року, за листопад 2010 року, грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.10 року по 31.12.10 року. За результатами проведення вищевказаної перевірки було складено Акт перевірки від 21 березня 2011 року № 90/23-00308726 (далі - Акт перевірки). 21 березня 2011 року Стахановською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022302/0, яким встановлено порушення п.п.7.2.4 п.2, п.п.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4., п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1. п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» з боку ВАТ «СТАХАНОВСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» та йому визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язання сплатити суму податку у розмірі 6094 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1524 грн. Позивач вважає, що висновки про наявність порушень, зазначені в акті перевірки податкового органу, ґрунтуються лише на припущеннях, зроблені без з'ясування всіх обставин справи, без врахування результатів попередніх перевірок, про що свідчать відповідні довідки Стахановської ОДПІ, без належного аналізу та надання належної оцінки первинним бухгалтерським документам, що засвідчують факти господарських операцій, та мають на меті лише визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Крім того на думку позивача, при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки суперечать чинному законодавству і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте з грубим порушенням норм діючого законодавства України та порушенням прав і законних інтересів позивача, що є підставою для його скасування.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року позовні вимоги задоволені, суд першої інстанції визнав протиправним податкове повідомлення-рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 21.03.2001 року №0000022302/0, стягнув з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Стахановська швейна фабрика» судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи та невірного застосування норм матеріального права, та порушення норм процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що на запит Стахановської ОДПІ №291/23 від 13.01.09 року від Ленінської ОДПІ 20.01.10року була отримана відповідь про стан платника - TOB «Діггерстрой-ХХІ» - контрагента позивача. Дане підприємство у періоді з 31.07.09 року по 04.11.09 року не був платником ПДВ. Свідоцтво платника ПДВ №17331360 було анульовано 31.07.09 року, згідно акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, щодо встановлення факту виписки податкових накладних, по яким не задекларовано податкові зобов'язання. Нове свідоцтво видане платнику 04.11.09 року, згідно заяви платника. Законом про ПДВ не передбачено поновлення свідоцтва платника ПДВ. Пунктом 2 Наказу ДПАУ від 30.05.1997 р. № 165 (наказ № 165) «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Тобто на думку відповідача після анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість 31.07.09 року TOB «Діггерстрой-ХХІ», не мало права виписувати та надавати податкові накладні на підставі чого на думку відповідача усі накладні виписані після авалювання вражаються недійсними вважаються недійсними. ВАТ «Стахановська швейна фабрика» включила суму ПДВ згідно податкових накладних від 09.09.09 року №9091 на суму 45000 грн. (у т.ч. ПДВ 7500 грн.) та від 23.09.09 року №9097 на суму 77138 грн. (у т.ч. ПДВ 12856,33 грн.), які були виписані TOB «Діггерстрой - XXI», у періоді коли підприємство не було платником ПДВ до податкового кредиту вересня 2009 року, що призвело до заниження суми податкового кредиту на загальну суму ПДВ - 20356,33 грн. відповідачем зазначено, що законом про ПДВ не передбачено поновлення свідоцтва платника ПДВ. TOB «Діггерстрой - XXI» було вдруге зареєстровано платником ПДВ 04.11.09 року. На підставі зазначеного відповідач вважає, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за податковими накладними, виданими TOB «Діггерстрой - XXI».

Від позивача до початку розгляду справи надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивача ВАТ «Стахановська швейна фабрика» зареєстровано 30.06.1994 року виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 00308726), перебуває на обліку в Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області, зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №16190221 від 28.02.2006 року.(а.с.30-33)

Позивач на виконання п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» були подані податкові декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, березень, листопад, грудень 2010 року до відповідача Стахановської обєднаної державної податкової інспекції для вирішення питання про бюджетне відшкодування.

Відповідачем 21.03.2011 року відповідно до наказу Стахановської ОДПІ від 18.03.2011 року №340 та на підставі п. 78.2 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період жовтень 2009 року, березень, листопад, грудень 2010 року.

За результатами перевірки складений акт від 21.03.2011 року за № 90/23-00308726. Згідно акту перевірки від 21.03.2011 року № 104/23-616/19077318 в ході її проведення встановлено порушення п.п. 7.2.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненням), а саме: завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у загальній сумі 35792 грн. Згідно акту перевірки заявлену до відшкодування суму ПДВ в повному обсязі неможливо підтвердити за жовтень 2009 року, оскільки свідоцтво ТОВ «Діггерстрой-ХХІ» - контрагента по господарській операції, як платника ПДВ було анульовано 31.07.09, а нове видане платнику 04.11.09, а за березень, листопад, грудень 2010 року - у зв'язку з не підтвердженням даних по ланцюгам постачання.

Відповідачем на підставі акту невиїзної документальної перевірки від 21.03.2011 року за № 90/23-00308726 за порушення позивачкм п.п. 7.2.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення рішення № 0000022302 від 21.03.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за декларацією за жовтень 2009 року, березень, листопад, грудень 2010 року всього на загальну суму 6094 грн. (а.с.60).

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що аргументом відповідача для задоволення апеляційної скарги є посилання на відсутність у контрагента позивача ТОВ «Діггерстрой-ХХІ» статусу платника податку з 31.07.09 року по 04.11.09 року, на підставі чого податкові накладні яки були виписані за цей період ТОВ «Діггерстрой-ХХІ» на думку позивача є недійсними. Стосовно вищезазначеного твердження відповідача колегія суддів зазначає наступне.

31 липня 2009 року Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой-ХХІ». Товариство з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой-ХХІ» не погодившись з рішенням Ленінської МДПІ у м. Луганську подало адміністративний позов до Луганського окружного адміністративного суду про зобовязання відновити реєстрацію.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року по справі №2а-25138/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діггерстрой-ХХІ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську позов задоволений, відновлена реєстрація платника податку ПДВ та зобов'язано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у місті Луганську відновити реєстрацію ТОВ «ДІГГЄРСТРОЙ-ХХІ» як платника податку ПДВ, а сем судом першої інстанції в резолютивній частині постанови зобовязав Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську відновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ДІГГЄРСТРОЙ-ХХІ» (код ЄДРПОУ 34202254) як платника податку на додану вартість з 31.07.2009 року. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.12.2009 року по справі № 2а-25138/09/1270 апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Луганську на Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року залишена без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вищевикладеного реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ДІГГЄРСТРОЙ-ХХІ» як платника податку на додану вартість відновлено з 31.07.2009 року за рішенням суду, тобто реєстрація ТОВ«ДІГГЄРСТРОЙ-ХХІ» відновлена з моменту анулювання, а саме з 31.07.2009 року.

Таким чином, TOB «ДІГГЄРСТРОЙ-ХХІ», після відновлення свого порушеного права у судовому порядку, є платником податку ПДВ з моменту його первісної реєстрації і по теперішній час.

Відповідно до ч. 2 ст.. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до припису ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Зазначені рішення набрали законної сили та в встановленому законом порядку не оскаржені.

На підставі вищезазначених вимог норм КАС України та рішення суду від 07.10.2009 року колегія суддів приходить до висновку про правомірність виписаних накладних позивачу контрагентом ТОВ«ДІГГЄРСТРОЙ-ХХІ» за період з 31.07.09 року по 04.11.09 року на який посилається відповідач.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на те що законом про ПДВ не передбачено поновлення свідоцтва платника ПДВ, оскільки в даному випадку йдеться мова про рішення суду стосовно скасування рішення про анулювання та внесення відповідного запису до реєстру з відновленням свідоцтва платника ПДВ з дня такого скасування.

Окрім того колегія суддів зазначає, що згідно довідки №68/23-00308726 від 22.01.2010 року вказано, що у ході перевірки правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в жовтні 2009 року порушень не встановлено (п.п.3.2.3 п.3.2 Довідки), а рішення щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 20356 грн. задекларованого платником в жовтні 2009 року будуть визначені по кінцевому результату розгляду справи в суді по контрагенту ТОВ «Діггерстрой-ХХІ».

Згідно довідки №715/23-00308726 від 11.08.2010 року зазначено, у ході перевірки правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в березні 2010 року порушень не встановлено (п.п.3.2.3 п.3.2 Довідки).

В п.п.3.2.2 п.3.2 Довідки №55/23-00308726 від 11.02.2011 року зазначено, що під час перевірки правильності визначення податкового кредиту за листопад 2010 року порушень не встановлено.

В п.п.3.2.3. п.3.2. вищевказаної Довідки порушень правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в листопаді 2010 року не встановлено.

В п.п.3.3.2 п.3.3 Довідки №55/23-00308726 від 11.02.2011 року зазначено, що під час перевірки правильності визначення податкового кредиту за грудень 2010 року перевіркою порушень не встановлено.

В п.п.3.3.3. п.3.3. вищевказаної Довідки вказано, що перевіркою не встановлено порушень правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в грудні 2010 року.

В матеріалах справи містяться вся первинна документація, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит за вищевказані періоди 2009-2010 років.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Колегія суддів зазначає, що наявність у платника податку податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. Крім того відповідач не ставить під сумнів реальність здійснених фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «Діггерстрой-ХХІ».

При цьому колегія суддів зазначає, що інші обґрунтовані посилання відповідача на порушення позивачем чинного законодавства в апеляційній скарзі відсутні.

Колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Стахановської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-4354/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-4354/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва