Ухвала суду № 19776521, 05.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2011 року справа №2а/0570/2155/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Арабей Т. Г.

суддів Геращенка І.В. , Губської Л.В.

при секретарі: Варчук О.М.

за участю:

представника позивача Біличенко В.О.

представників відповідача Коростильова С.В., Булиги В.П.

розглянувши у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Краматорська Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року по справі № 2а/0570/2155/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Сервіс" до Державної податкової інспекції м. Краматорська Донецької області про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень №0001122302/0/28063 від 12.07.2010р., №0001112302/028062 від 12.07.2010р., №0001122302/1/34534 від 30.08.2010р., №0001112302/1/34535 від 30.08.2010 р., №0001122302/3/52771 від 29.12.2010р., №0001112302/3/52770 від 29.12.2010 р., -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Сервіс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції м. Краматорська Донецької області про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень №0001122302/0/28063 від 12.07.2010р., №0001112302/028062 від 12.07.2010р., №0001122302/1/34534 від 30.08.2010р., №0001112302/1/34535 від 30.08.2010 р., №0001122302/3/52771 від 29.12.2010р., №0001112302/3/52770 від 29.12.2010 р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність донарахування податковим органом податкових зобовязань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0001122302/0/28063 від 12.07.2010 р., та податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № 0001112302/028062 від 12.07.2010 р. Вказані рішення прийняті на підставі акту перевірки від 11.06.2010 року № 1271/23-2-20344658. Даний акт складено за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Метал-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. Перевіркою було встановлено, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат суму 5553373,82 грн., та податкового кредиту 1110714 грн. витрати понесені позивачем з придбання продукції у ВАТ «Армапром», а також витрати з надання послуг за договорами укладеними з контрагентами ТОВ «Багатопрофільна фірма Луганськпромстрой», ПП «Д-Винс», ТОВ «ВС-Лугспецстрой» в результаті чого відбулося завищення податку на прибуток на загальну суму 1388344 грн., а відповідно податку на додану вартість у сумі 1110714 грн. Позивач вважає, що такі висновки податкового органу є хибними, оскільки всі спірні операції відображені в бухгалтерському обліку позивача з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Окрім цього, позивач посилається на те, що усі витрати по виконанню зазначених угод підтверджуються первинними документами. Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте вони були залишені без змін. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати незаконними податкові повідомлення-рішення № 0001122302/0/28063 від 12.07.2010 р., № 0001112302/0/28062 від 12.07.2010 р., № 0001122302/1/34534 від 30.08.2010 р., № 0001112302/1/34535 від 30.08.2010 р., № 0001122302/3/52771 від 29.12.2010 р., № 0001112302/3/52770 від 29.12.2010 р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року по справі № 2а/0570/2155/2011 позовні вимоги задоволені повністю, внаслідок чого визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0001122302/0/28063 від 12.07.2010 р., № 0001112302/028062 від 12.07.2010 р., № 0001122302/1/34534 від 30.08.2010 р., № 0001112302/1/34535 від 30.08.2010 р., № 0001122302/3/52771 від 29.12.2010 р., № 0001112302/3/52770 від 29.12.2010 р.

Не погодившись з винесеною постановою, відповідач оскаржив її до Донецького апеляційного адміністративного суду, посилаючись незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача,дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ДПІ в м. Краматорську 12.07.2010 р. було прийнято повідомлення-рішення № 0001122302/0/28063 , яким донараховано податку на додану вартість у сумі 1666071,00 грн., у тому числі за основним платежем 1110714 грн., за штрафними санкціями 555357 грн. та № 0001112302/028062 від 12.07.2010 р, яким донараховано податок на прибуток у сумі 2600846,60 грн. у тому числі основний платіж 1388344,00 грн., штрафні санкції 1212502,60 грн.

Повідомлення-рішення № 0001122302/0/28063 від 12.07.2010 р. прийнято за результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Метал-Сервіс» з питань здійснення вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складено Акт № 1271/23-2-20344658 від 11.06.2010 року, яким встановлені порушення ТОВ «Метал-Сервіс» п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі - 1388344 грн., п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1110714 грн.

За наслідками адміністративного оскарження були прийнятті податкові повідомлення-рішення № 0001122302/1/34534 від 30.08.2010 р., № 0001112302/1/34535 від 30.08.2010 р., № 0001122302/3/52771 від 29.12.2010 р., № 0001112302/3/52770 від 29.12.2010 р. згідно з якими податкові повідомлення-рішення № 0001122302/0/28063, № 0001112302/028062 від 12.07.2010 р. залишені без змін, а скарги позивача без задоволення. З оскаржуваного податкового повідомлення - рішення вбачається, що позивачем порядок формування податкового кредиту, який визначено п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" порушено не було; підставою для нарахування податку та застосування штрафних (фінансових) санкцій явилося порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону.

Як зазначає апелянт на дату закінчення перевірки позивачем не було надано до перевірки сертифікату якості на товар, згідно з умовами договору укладеного з ТОВ «Армапром» з огляду на що, в акті перевірки висновки податкового органу базуються на тому, що первинними документами не підтверджено валови витрати ТОВ «Метал-Сервіс» на суму - 5553373,82 грн. та податкового кредиту на суму 1110714 грн., а також, не підтверджені первинними документами витрати понесенні позивачем за договорами про надання послуг, укладеними з ТОВ «Багатопрофільна фірма Луганськпромстрой», ПП «Д-Винс», ТОВ «ВС-Лугспецстрой» оскільки до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні на підтвердження поставки продукції, щодо якої позивач надавав послуги з ремонту та обробки.

Згідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2.6 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.6, п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Абзацом 1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, абз. 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України “Про податок на додану вартість” передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, між ТОВ «Метал-Сервіс» (Заказник) та ВАТ «Армапром» (Виконавець) було укладено договір від 12 червня 2009 року № СБ-14/14-09, відповідно до якого виконавець зобовязаний виготовити, а Замовник прийняті та оплатити продукцію згідно специфікацій. п. 6.5 договору передбачено приймання продукції по кількості на складі Виконавця. Приймання продукції по якості здійснюється відповідно до технічних вимог креслень, а також по супровідним документам, підтверджуючих якість постачаємо продукції (сертифікат, висновок ЦЗЛ по результатам іспитів, специфікацій до договору та інші). Оскільки до перевірки не було надано сертифікатів якості заводу виробника на придбану продукцію (шківи), та її технічну характеристику, податковий орган вважав безпідставним віднесення до податкового кредиту витрати повязані з виконанням договорів укладених позивачем з ВАТ «Армапром».

В суді позивачем доведено, що у виробника ВАТ «Армапром» мається сертифікат якості, окрім того, відсутність такого сертифікату не може впливати на податкові відносини, оскільки господарська операція та її виконання підтверджено первинними документами, а саме: договором № СБ-14/14-09 від 12 червня 2009 року (т.1 а.с.79-82), специфікаціями (т.1а.с.83-85), видатковими накладними (т.1а.с.86-95), податковими накладними (т.1 а.с. 96-110),рахунок-фактурою № 144 від 18.06.2009 року, які складено у відповідності до вимог податкового законодавства.

Що стосується доводів апелянта по господарських взаємовідносинах позивача з ТОВ «Багатопрофільна фірма Луганськпромстрой», ПП «Д-Винс», ТОВ «ВС-Лугспецстрой», колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки в судовому засіданні витрати понесені позивачем за господарськими операціями з відповідними підприємствами повністю підтвердилися первинними документами, а саме: договором № 08/10-2009/4 від 8 жовтня 2009 року з ТОВ «Лугавтотранс - Євросервіс» ,договором № 1/08-2008 від 1 серпня 2008 року з «Луганським охороно - сискним агентством» про надання транспортно-експедиційних послуг(т.1 а.с111-112), актами приймання-передачі виконаних робіт по транспортуванню продукції (т.1 а.с.113-120), договорами № 23/11 від 1 листопада 2007 року ТОВ «ВС-Лугспецстрой» (т. а.с.121), специфікаціями до договору,актами приймання виконаних робіт, податковими накладними( т.1 а.с.124-129), договором № 03/2-08/09 від 03 серпня 2009 року з ТОВ «Багатопрофільна фірма Луганськпромстрой», спеціфикаціями до нього, актами приймання виконаних робіт,податковими накладними ( т.1 а.с.131-142), договором № 011009/02 від 1 жовтня 2009 року, договором № 15/06-09-01 від 15 червня 2009 рок ПП «Д-Винс», специфікаціями до нього, актами приймання виконаних робіт,податковими накладними ( т.1 а.с.143-153), виписками з банку про проведення оплати за товари та послуг( т.1 а.с.239-250). Отже не надання під час перевірки товаро - транспортних документів при наявності доказів виконання таких послуг , не є підставою для визнання не правильності формування податкового кредиту.

Всі вищезазначені документи суд приймає у якості належних та допустимих доказів, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Так, згідно вказаногоЗаконупідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Всі ці вимоги позивачем дотримані.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Краматорська ,Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року по справі № 2а/0570/2155/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Сервіс" до Державної податкової інспекції м. Краматорська Донецької області про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень №0001122302/0/28063 від 12.07.2010р., №0001112302/028062 від 12.07.2010р., №0001122302/1/34534 від 30.08.2010р., №0001112302/1/34535 від 30.08.2010 р., №0001122302/3/52771 від 29.12.2010р., №0001112302/3/52770 від 29.12.2010 р. - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 серпня 2011 року. Ухвала в повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 05 серпня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Т.Г. Арабей

Судді І.В. Геращенко

Л.В.Губська