Постанова № 19775942, 05.12.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

05.12.2011 Справа № 2а/2570/5415/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р. Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріЗавяловійЮ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а/2570/5415/2011

за позовомУправління капітального будівництва Чернігівської міської ради

доКонтрольно-ревізійного управління в Чернігівській області в особі Контрольно-ревізійного відділу в м.Чернігові

провизнання протиправними та скасування п.3 та п.4 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м.Чернігові від23.09.2011 №22-17/1415, -

В С Т А Н О В И В :

25.10.2011 Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради (даліУКБ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області (даліКРУ в Чернігівській області) в особі Контрольно-ревізійного відділу в м.Чернігові (даліКРВ в м.Чернігові) про визнання протиправними та скасування п.3 та п.4 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м.Чернігові від23.09.2011 №22-17/1415.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що твердження відповідача про порушення ст.13 Закону України від24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» та п.2.3 постанови Кабінету Міністрів України від09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» є безпідставними, оскільки ст.13 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

При цьому, на думку позивача, п.3 вимоги КРВ в м.Чернігові підлягає скасуванню, оскільки законодавством і колективним договором між адміністрацією і профспілковим комітетом Управління капітального будівництва міської ради м.Чернігова на 2009-2011роки чітко визначено, що водії зайняті обслуговуванням органів місцевого самоврядування мають ненормований робочий день, фактично відпрацьовані години водієм проставляються в табелі обліку робочого часу і підтвердження іншими документами не вимагається. У даному випадку відповідачем не врахований п.1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від10.10.1997 №7, в яких визначено, що робота понад нормальну тривалість робочого часу не вважається надурочною. Також, позивач зазначив, що відповідно до колективного договору водіїв віднесено до працівників з ненормованим робочим днем, а фактично відпрацьованим водієм часом вважаються години проставлені в табелі обліку робочого часу, і тому згідно розпорядження Чернігівської міської ради від03.10.2005 №191-рос, від01.02.2010 №17-рос та від26.02.2010 №30-рос, при прийнятті на роботу водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їм була встановлена надбавка за ненормований робочий день, яка нараховується за відпрацьований час.

Наголосивши на тому, що п.4 вимоги КРВ в м.Чернігові також підлягає скасуванню, позивач зазначив, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. Позивач звернув увагу на те, що відповідно до колективного договору адміністрація та профспілковий комітет домовилися надавати матеріальну допомогу та виділяти транспорт працівникам управління в разі нещасного випадку, тяжкої хвороби або смерті їх чи близьких родичів (це стосується і працівників управління, які вийшли на пенсію за рахунок економії відповідних статей кошторису управління). Відповідно на виконання колективного договору працівникам управління на протязі 2009-2011років була виплачена допомога на поховання в розмірі 2760,00грн. У даному випадку, як стверджує позивач, КРВ в м.Чернігові не враховано п.3.2 Положення про управління капітального будівництва Чернігівської міської ради, згідно з яким управління утримується за рахунок коштів, передбачених у вартості будівництва на утримання служби замовника, незалежно від джерела фінансування об'єктів, відрахувань від оренди та коштів від виконання робіт по прямих договорах, які зараховуються до доходів спеціального фонду міського бюджету як власні надходження. Тому, на думку позивача, оскільки УКБ не фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, встановлення додаткових гарантій щодо надання матеріальної допомоги не суперечить законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові, додатково надавши в судовому засіданні пояснення в обґрунтування безпідставності та протиправності спірних пунктів вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що спірні пункти вимоги повністю відповідають вимогам чинного законодавства, при цьому зазначивши, що ревізією встановлено, що в порушення п.1 наказу Міністерства праці України від02.10.1996 №77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» водіям УКБ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виплачено надбавку за ненормований робочий день, за відсутності підтверджуючих документів про відпрацювання часу понад норму на суму 1318,47грн. та, відповідно, зайво сплачено внесків до державних цільових фондів в сумі 478,60грн. (п.3 вимоги). Крім того, відповідно до наказів начальника УКБ у порушення ст.13 Закону України «Про оплату праці» та п.2.3 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» працівникам УКБ надано матеріальну допомогу на поховання, яка не передбачена вищезазначеними нормативними документами, що призвело до зайвої виплати фізичним особам матеріальної допомоги на суму 2760,00грн. та, відповідно, до зайвої сплати внесків до державних цільових фондів у сумі 1001,88грн. (п.4 вимоги). При цьому, відповідач вважає, що норми вищезазначеного законодавства ним застосовано вірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради (кодЄДРПОУ05517729) має статус юридичної особи комунальної форми власності, є самостійним структурним підрозділом, виконавчим органом міської ради та здійснює свою діяльність у відповідності до Положення про управління капітального будівництва Чернігівської міської ради, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від31.03.2011 (а.с.9-15).

Види діяльності Управління капітального будівництва (УКБ) за КВЕД:

75.11.4 Управління на рівні районів, міст, районів у містах

74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу

Відповідно до п.1.2.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи КРВ в м.Чернігові на ІIIквартал 2011року та на підставі направлень на проведення ревізії, посадовими особами КРВ в м.Чернігові проведено ревізію фінансово-господарської діяльності УКБ за період з 01.01.2009 по завершений звітний період 2011року, а саме 30.06.2011.

Ревізію проведено з18.07.2011 по29.08.2011 у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома начальника УКБ Маляренка О.І. та начальника фінансово-економічного відділу Медвідь М.В.

В ході ревізії було встановлено ряд порушень фінансово-господарської діяльності УКБ, які були викладені в Акті від29.08.2011 №22-25/019 (а.с.52-79).

При цьому, 14.09.2011 УКБ направило заперечення №428 на Акт ревізії, в яких викладена правова позиція позивача, які КРВ в м.Чернігові не були взяті до уваги (лист від21.09.2011 №22-18/1402 з висновками, а.с.29-31).

З матеріалів справи вбачається, що суцільною ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам сум посадових окладів, тарифних ставок, надбавок та доплат встановлено порушення вимог п.1 наказу Міністерства праці України від02.10.1996 №77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі-наказ Міністерства праці України від02.10.1996 №77), в результаті чого водіям УКБ ОСОБА_2 (за січень, березень 2009року, липень-вересень 2010року, лютий, червень 2011року) та ОСОБА_3 (за серпень 2010року) виплачено надбавку за ненормований робочий день, тоді коли в табелі робочого часу було зазначено про фактичне відпрацювання по 8год., а інші підтверджуючі документи про відпрацювання часу понад норму (подорожні листи та ін.) відсутні. Дане порушення, на думку КРВ в м.Чернігові, призвело до зайвої виплати фізичним особам протягом 2009року надбавки за ненормований робочий день на суму 306,00грн., протягом 2010року 537,22грн., протягом 2011року 475,25грн., та відповідно, до зайвої сплати внесків до державних цільових фондів протягом 2009року в сумі 111,08грн., протягом 2010року 195,01грн., протягом 2011року 172,52грн.

Щодо п.3 вимоги в Акті ревізії зазначено: «операції по нарахуванню надбавки за ненормований робочий день відображено в меморіальних ордерах №5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати» за відповідні місяці 2009, 2010 та 2011років, за дебетом субрахунку 811«Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги» та кредитом субрахунку 661«Розрахунки із заробітної плати». Внаслідок допущеного порушення УКБ завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 1797,07грн. В ході ревізії порушення не усунуто.».

Крім цього, суцільною ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомог, премій та інших заохочувальних та компенсаційних виплат встановлено порушення вимог ст.13 Закону України «Про оплату праці» від24.03.1995 №108/95-ВР (даліЗакон України «Про оплату праці») та п.2.3 постанови Кабінету Міністрів України від09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі-постанова Кабінету Міністрів України від09.03.2006 №268), в результаті чого працівникам УКБ надано матеріальну допомогу на поховання, яка не передбачена вищезазначеними нормативними документами, що призвело до зайвої виплати фізичним особам протягом 2009року матеріальної допомоги на суму 1800,00грн., протягом 2011року 960,00грн., та, відповідно, до зайвої сплати внесків до державних цільових фондів у сумі 653,40грн., протягом 2011року 348,48грн.

Щодо п.4 вимоги в Акті ревізії зазначено: «операції по нарахуванню матеріальної допомоги на поховання відображено в меморіальних ордерах №5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати» за відповідні місяці 2009 та 2011років, за дебетом субрахунку 811«Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги» та кредитом субрахунку 661«Розрахунки із заробітної плати». Внаслідок допущеного порушення УКБ завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 3761,88грн. В ході ревізії порушення не усунуто.».

На вказаний висновок 14.09.2011 УКБ надало свої заперечення за №428 (а.с.28), в яких вказало на не врахування ревізорами того, що надбавка (доплата) встановлюється за відпрацьований час і підтверджуючих документів окрім табеля не потребує, а розяснень щодо неприпустимості застосування доплати без подорожніх листів чинним законодавством України не передбачено. Також, додатково УКБ зазначило, що нормативно-правові акти, на які посилається КРВ в м.Чернігові в Акті ревізії, не місять вичерпного переліку виплат, крім того, вказавши, що виплата матеріальної допомоги на поховання за рахунок економії фонду заробітної плати є обовязковою відповідно до укладеного та зареєстрованого згідно чинного законодавства колективного договору.

Розглянувши вказані заперечення, КРВ в м.Чернігові направило УКБ лист від21.09.2011 №22-18/1402 з висновками, в яких вказало, що заперечення не прийняті (а.с.29-31).

Так, на підставі Акту ревізії від29.08.2011 №22-25/019 керуючись п.7 ст.10 Закону України від26.01.1993 №2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» УКБ предявлено вимогу від23.09.2011 №22-17/1415 щодо усунення порушень, виявлених ревізією (а.с.26-27).

Щодо порушення, викладеного в п.3 спірної вимоги, судом встановлено.

Оплата праці посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Пунктом2 додатку3 наказу Міністерства праці України від02.10.1996 №77 передбачено, що водіям легкових автомобілів, автобусів, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів, установлюється доплата за ненормований робочий день у розмірі25відсотків тарифної ставки за відпрацьований час.

При цьому, згідно п.1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від10.10.1997 №7, ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням). А в силу вимог п.4 Рекомендацій на працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу.

Крім того, відповідно до п.7 Рекомендацій список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором.

Перевіряючи дані спірні правовідносини, суд враховує, що між адміністрацією і профспілковим комітетом Управління капітального будівництва міської ради м.Чернігова укладено Колективний договір на 2009-2011роки, який 23.11.2009 (протокол №7) прийнято загальними зборами трудового колективу УКБ (а.с.19-25).

Спростовуючи посилання КРВ в м.Чернігові в Акті ревізії на незаконне нарахування надбавок водіям, суд зазначає, що відповідно до розпоряджень Чернігівської міської ради від03.10.2005 №191-рос, від01.02.2010 №17-рос та від26.02.2010 №30-рос, водіям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при прийнятті на роботу була встановлена доплата за ненормований робочий день, яка нараховується за відпрацьований час.

Згідно ст.10, 11 Кодексу законів про працю від10.12.1971 №322-VIII колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.

Крім того, ст.13 Кодексу передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема з яких:

нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);

встановлення гарантій, компенсацій, пільг.

Тому, у відповідності до зазначених вище правових норм, п.3.1.1 Колективного договору затверджено, що адміністрація зобовязується забезпечити нормальну тривалість робочого часу не більше 40годин на тиждень у відповідності зі ст.50 Кодексу законів про працю, початок роботи з 8-00 до17-00, перерва на обід з13-00 до14-00, вихідні субота та неділя. Для працівників встановлений пятиденний робочий тиждень (п.3.2.1 Колективного договору).

Пунктом 3.2.5 Колективного договору визначено, що водіїв віднесено до працівників з ненормованим робочим днем. А згідно п.4.9 Колективного договору оплата праці робітників та водіїв, зайнятих обслуговуванням управління, здійснюється на підставі наказу Міністерства праці України від02.10.1996 №77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів». Заробітна плата робітників та водіїв складається з посадових окладів, доплат, надбавок і виплачується в межах фонду оплати праці.

Тобто, суд погоджується із обґрунтуванням позивача про те, що фактично відпрацьованим водієм часом вважаються години проставлені в табелі обліку робочого часу. Якщо водій у робочий час не виїжджав, але був на роботі, йому проводиться оплата за години проставлені в табелі обліку робочого часу.

Спростовуючи помилкові висновки перевіряючих, суд зазначає: відповідно до п.4.9.2 Колективного договору водіям за складність, напруженість у роботі можуть встановлюватись надбавки в розмірі до 50% посадового окладу, за класність встановлюється щомісячні надбавки в розмірі 25% посадового окладу водіям Iкласу та 10% - водіям IIкласу. Водіям за ненормований робочий день можуть встановлюватись доплати в розмірі до 25% посадового окладу (п.4.9.3 Колективного договору).

Враховуючи вищевикладене, чинним законодавством і Колективним договором чітко визначено, що водії, зайняті обслуговуванням органів місцевого самоврядування, мають ненормований робочий день, фактично відпрацьовані години водієм проставляються в табелі обліку робочого часу і підтвердження іншими документами не вимагається.

Тобто дії позивача щодо нарахування та виплати водіям доплати у розмірі 25% до посадового окладу не суперечать постанові Кабінету Міністрів України від09.03.2006 №268 та відповідають Кодексу законів про працю, Закону України «Про оплату праці», наказу Міністерства праці України від02.10.1996 №77 і п.4.9.3 Колективного договору УКБ.

Відповідно висновок перевіряючих про те, що «водіям виплачено надбавку за ненормований робочий день, за відсутності підтверджуючих документів про відпрацювання часу понад норму (подорожні листи та ін.) - є протиправним.

Щодо порушення, викладеного в п.4 спірної вимоги, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.13 Кодексу законів про працю - колективний договір може передбачати додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії, соціально-побутові пільги.

Згідно ст.18 Кодексу законів про працю - положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Суд враховує, що п.4.23 Колективного договору передбачено надання матеріальної допомоги та виділення транспорту працівникам УКБ в разі нещасного випадку, тяжкої хвороби або смерті їх чи близьких родичів. Це стосується і працівників управління, які вийшли на пенсію за рахунок економії відповідних статей кошторису управління.

При цьому встановлено, що на виконання Колективного договору працівникам УКБ на протязі 2009-2011років була виплачена допомога на поховання в розмірі 2760,00грн.

Так, згідно ст.13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

У відповідності із вищезазначеною нормою ст.13, у п.3.2 Положення про управління капітального будівництва Чернігівської міської ради, що затверджено рішенням Чернігівської міської ради 31.03.2011 (а.с.9-15), вказано: УКБ утримується за рахунок коштів, передбачених у вартості будівництва на утримання служби замовника, незалежно від джерела фінансування обєктів, відрахувань від оренди та коштів від виконання робіт по прямих договорах, які зараховуються до доходів спеціального фонду міського бюджету як власні надходження.

Розмір коштів, що передбачається у вартості будівництва на забезпечення управління служби замовника, визначається згідно з нормативами, що встановлюються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Тому, оскільки УКБ не фінансується за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету, встановлення додаткових гарантій щодо надання матеріальної допомоги не суперечить чинному законодавству, оскільки така виплата проводилась в межах бюджетних асигнувань.

Вирішуючи спір, суд погоджується із обґрунтуванням позивача про те, що висновки КРВ в м.Чернігові, викладені в спірних пунктах вимоги - є безпідставними, оскільки позиція позивача повністю підтверджується штатним розписом на 2009, 2010, 2011роки, де вказані нараховані доплати за ненормований робочий день водіям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за 2009-2011роки, та даними про суми нарахованих та виплачених матеріальних допомог на поховання працівникам за період з01.01.2009 по30.06.2011, наказів про матеріальну допомогу від11.05.2011 №21/в, від09.11.2009 №66/в, від14.08.2009 №55/в та від02.06.2009 №36/в, що проводились в межах бюджетних асигнувань. (знаходяться в матеріалах справи).

З урахуванням досліджених Положення про управління капітального будівництва Чернігівської міської ради та Колективного договору, факт права керівника управління обирати та встановлювати відповідні доплати та виділяти кошти на матеріальну допомогу відповідач не спростував. За правомірних підстав винесення наказів, нарахування керівником доплат за ненормований робочий день та виділення коштів на матеріальну допомогу на поховання, суд визнає законним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно враховуючи ст.19 Конституції України, ст.ст.71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування п.3 та п.4 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м.Чернігові від23.09.2011 №22-17/1415 підтверджені належними та допустимими доказами і є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати п.3 та п.4 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м.Чернігові від23.09.2011 №22-17/1415.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛ.О.Житняк