Ухвала суду № 1976693, 28.08.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                             Суддя- доповідач Ханова Р.Ф.

                                                                                                                                             Суддя І інстанції: Ісаєнко Ю.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2008 року                                                                           справа № 22-а-8673/08

зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Бадахової Т.П.

                                   Старосуда М.І.

при секретарі судового засіданняза участю представників:

від позивача:

Гурін М.В.– за дов. від 27.03.2008р..від відповідача:

від третьої особи:Єфанова Н.В. – за дов. від 20.08.2008р.

Аріфуліна Р.З. – за дов. від 09.01.2008р.

Комаров Д.В. – за дов. від 29.12.2007р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Макіївської об’єднаної державної податкової інспекціїна постанову Донецького окружного адміністративного судувід 17 червня 2008 року по адміністративній справі№ 2-а-11095/08 (суддя Ісаєнко Ю.А.)за позовомЗакритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”

до

про

1)Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції 

2)Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2008 року у справі № 2-а-11095/08 (арк. справи 152-156) частково задоволені позовні вимоги (арк. справи 1-5) Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі інспекції) та Головного управління державного казначейства у Донецькій області (надалі казначейства) внаслідок чого зобов’язано інспекцію надати до казначейства висновок про відшкодування Закритого акціонерного товариству «Макіївський металургійний завод» з державного бюджету України суму бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за червень 2006 року у розмірі 7092212 гривень.  

В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 158-159) просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на помилковість висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що, на думку відповідача, призвело до неправильного вирішення спору.          

Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.         

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод” є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33185989, є  платником податку на додану вартість з 1 жовтня 2004 року, що підтверджується свідоцтвом № 06516378.

Як платник податку на додану вартість позивач подав 19 липня 2006 року до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за червень 2006 року, якими визначені суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку (код рядка 25, 25.1).

Достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за заявлений звітний податковий період, підтверджена актом податкового органу ( арк.15-45,47-56). На підставі висновків даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення–рішення, якими зменшені суми бюджетного відшкодування за заявлений податковий період (арк. справи 46,57), які визнані недійсним рішенням господарського суду Донецької області від 31 січня 2007 року по справі №26/389а (арк. справи 58-67), залишеного без змін Донецьким апеляційним господарським судом 7 серпня 2007 року (арк. справи 68-76).

Колегія суддів зазначає, що зазначеними судовими актами скасовані висновки податкового органу щодо зменшення бюджетного відшкодування, доводи податкового органу, що у подальшому дані судові рішення будуть скасовані у касаційному порядку суд відхиляє як безпідставні.

Факт невідшкодування заявленої до стягнення суми на момент розгляду справи судом першої інстанції та апеляційного провадження  та її розмір не підтверджується представником відповідача та третьої особи під час розгляду справи.  

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, пов’язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив відповідач у справі.  

Як вбачається  з доводів апеляційної скарги, пояснень та акту перевірки підставою не надання висновку на залишок бюджетного відшкодування відповідач вважає неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до виробника.

Колегія судів зазначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Колегія судів погоджує висновки суду першої інстанції щодо особливостей бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в межах непрямого податку і зазначає, що податковий орган бажає пов’язати право на таке відшкодування зі сплатою за певними господарськими операціями.    

Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на Методичні рекомендації щодо порядку адміністрування Державної податкової адміністрації України, затверджені наказом від 18 серпня 2005 року № 350, оскільки він не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, не є нормативно-правовими актами в розумінні статті 117 Конституції, і не може застосовуватися судом з огляду на положення частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, нормами якої запроваджений принцип  законності як один з основних принципів адміністративного судочинства.

Колегія судів зазначає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з  надмірною сплатою”, без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом”. За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.        

Керуючись статтями 24, 112, 184, 194, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2008 року у справі № 2-а-11095/08 - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2008 року у справі № 2-а-11095/08 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 серпня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена 28 серпня 2008 року. 

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                        Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                     Т.П. Бадахова

                                                                                                                 М.І. Старосуд                                                                                                                  

З оригіналом згідно:Суддя                                                            Р.Ф. Ханова