Ухвала суду № 1976577, 10.06.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Справа № 22-а-4746/08                               

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2008 рік                                                                             місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:                                  Шаптала Н.К.

            суддів апеляційного суду:                      Колеснік Г.А., Ляшенко Д.В.

при секретарі судового засідання:          Білоук К.І.

З участю сторін:  представників позивача Борозенцева С.В., Горгуль О.А., представника відповідача Педпнко Л.П.;

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції в місті Краматорську Донецької областіна постановуГосподарського суду Донецької областівід 19 лютого 2008 року (в повному обсязі постанову виготовлено 25 лютого 2008 року)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пента»                

до

Державної податкової інспекції в місті Краматорську Донецької області

про

Визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.08.2003 року № 0001932341/0/33199 та № 0001942341/0/33200 та від 19.09.2003 року № 0001932341/1/38497 та № 0001942341/1/38496;

ВСТАНОВИЛА:

         Постановою  господарського суду  Донецької області від 19 лютого 2008 року було задоволено позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю „Пента" доДержавної     податкової     інспекції            в     м.     Краматорську  Донецької обл. провизнання недійсними податковихповідомлень-рішень від 14.08.2003р. №0001932341/0/33199 та № 0001942341/0/33200 та повідомлень-рішень від 19.09.2003 року № 0001932341/1/38497 та № 0001942341/1/38496.

Та були визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Краматорську  від 14.08.2003р. № 0001932341/0/33199, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2693 грн. 40 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 1086 грн. 33 коп.,  у загальній сумі 3779 грн. 73 коп.,

Податкове повідомлення рішення № 0001942341/0/33200, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25136 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 12127 грн.,  у загальній сумі 37263 грн.; та податкові-повідомлення рішення  від 19.09.2003 р.: № 0001932341/1/38497, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2693 грн. 40 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 1086 грн. 33 коп.,  у загальній сумі 3779 грн. 73 коп., та податкове-повідомлення рішення № 0001942341/1/38496, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25136 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 12127 грн. у загальній сумі 37263 грн.

А також, було стягнуто з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пента"  витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн., та було стягнуто за рахунок коштів державного бюджету України на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83102, м. Донецьк, вул. Ліванка, б. 4) вартість сплати витрат по проведенню судово-бухгалтерської експертизи (висновок експертизи № 56/23 від 28.02.05р.) у сумі 7496 грн. 45 коп. включаючи ПДВ у сумі 1249 грн. 41 коп.

З даною постановою не погодився відповідач та просив колегію постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі оскільки як позовні вимоги так і  рішення суду першої інстанції не ґрунтуються на законі, і винесено з порушенням норм матеріального та процесуального закону.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Пента" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.08.2003р.: № 0001932341/0/33199, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2693 грн. 40 коп. та були застосовані фінансові санкції у сумі 1086 грн. 33 коп., тобто на загальну суму 3779 грн. 73 коп., та № 0001942341/0/33200, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25136 грн. та були застосовані фінансові санкції у сумі 12127 грн., тобто на загальну суму 37263 грн.

Заявою від 10.09.2007 р. позивач доповнив позовні вимоги та просив також визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 19.09.2003 р. № 0001932341/1/38497 та № 0001942341/1/38496 на такі самі суми податку та фінансових санкцій, які були прийнятті за наслідками оскарження наведених рішень в адміністративному порядку.

Позивач обґрунтовував  позовні вимоги тим, що під час прийняття спірних рішень ДПІ були порушені норми матеріального права та не враховані фактичні обставини здійснення господарської діяльності.

Позивач вважає що правомірно, відповідно до вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", ним була віднесена до складу валових витрат передплата у сумі 78020 грн. перераховану на користь ВАТ „КЗВВ". Номенклатура товарів узгоджувалась листами, які були представлені ДПІ під час перевірки.

Також, правомірним позивач вважає віднесення до складу валових витрат і витрати на відрядження до Росії працівників позивача для укладення додаткових угод до діючого зовнішньоекономічного контракту на стажування.

Позивач, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", мав право включити до складу податкового кредиту ПДВ по отриманим від ВАТ „КЗВВ" та ДП"ВТФ" ВАТ „КЗВВ" податковим накладним на передплату за товари.

Також, позивачем у червні 2002 р. у ТОВ „Кристина ЛТД" була придбана для використання у господарській діяльності електрична пила. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2003 р. був визнаний недійсним статут ТОВ „Кристина ЛТД". ДПІ вважає, що ПДВ по даній операції також не підлягає віднесенню до складу податкового кредиту. Податкова накладна по якій ПДВ по цій операцій був включений до податкового кредиту була видана до набрання чинності наведеного рішення суду та у той час коли це підприємство було включено до реєстру платників ПДВ, відповідно позивач мав право на включення даної суми до податкового кредиту.

Позивач також зазначав, що він погоджується з висновками судово-бухгалтерської експертизи.

ДПІ проти позову заперечувало  посилаючись на те, що під час перевірки були встановлені порушення податкового законодавства в наслідок яких було занижено податки.

Між позивачем та ВАТ „КЗВВ" було укладено договір постачання, перелік продукції визначено у специфікації. 29.01.2002 р. позивачем здійснено передплату за товари, при цьому лише перерахування 2247 грн. пов'язано із господарською діяльністю. Позивачем до складу валових витрат було віднесено витрати працівників позивача у відрядження до м. Курська (Росія) однак, до перевірки не надано документів, які підтверджують зв'язок цього відрядження з господарською діяльністю позивача. Крім цього позивачем до валових витрат було віднесено витрати на відрядження працівників до м. Шарья (Росія) на стажування. Контракт на навчання з підприємством, до якого направлялися працівники, не укладався. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.97 р. № 1461, витрати на професійну підготовку, перепідготовку працівників включаються до валових витрат у розмірі, що не перевищує 2 відсотків фонду оплати праці звітного періоду. Таким чином, позивачем зайво включено до валових витрат 8236 грн.

Позивачем, на думку відповідача,  у супереч вимогам Закону України „Про податок на додану вартість" включено до податкового кредиту ПДВ по податковим накладним у яких відсутні обов'язкові реквізити. Крім цього, позивачем до податкового кредиту включений ПДВ по податковій накладній, яка видана ТОВ „Кристина ЛТД", установчі документи якого рішенням суду визнані недійсними.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ здійснила планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача за наслідками якої було складено Акт "Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Пента" ЄДРПОУ 13532276 за період з 01.07.2001 р. по 31.03.2003 р." від 12.08.2003 р. № 1049/23-211-3-13532276.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ, прийняла податкові повідомлення-рішення від 14.08.2003р.:

№ 0001932341/0/33199, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2693 грн. 40 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 1086 грн. 33 коп. у загальній сумі 3779 грн. 73 коп. та

№ 0001942341/0/33200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25136 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 12127 грн. у загальній сумі 37263 грн.

 Які були оскаржені і за наслідками оскарження наведених рішень в адміністративному порядку ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.09.2003 р. № 0001932341/1/38497 та № 0001942341/1/38496 на такі саме суми податку та фінансових санкцій.

В зв’язку з тим, що під час розгляду справи, позивач послався на те, що ДПІ були припущені арифметичні помилки, які вплинули на визначену спірними рішеннями суми податкового зобов'язання, у зв'язку з чим, судом було проведено судово-бухгалтерську експертизи, Донецьким  науково-дослідним інститутом судових експертиз,  якою було встановлено що податкові повідомлення-рішення від 14.08.2003р. № 0001942341/0/33200 та від 19.09.2003 р. № 0001942341/1/38496, якими позивачу  було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25 136 грн. та  були застосовані фінансові санкції у сумі 12 127 грн. у загальній сумі 37 263 грн., - не можуть вважатися обґрунтованими та законними та підлягають визнанню недійсними, відповідно, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги у даній частині позову, також підлягають задоволенню.

Крім того, за результатами експертного дослідження було встановлено, що податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 693 грн. 40 коп., яке було визначено спірним повідомленням-рішенням не відповідає висновкам, викладеним в акті перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з експертного заключення вбачається, що ДШ під час визначення податкового зобов'язання були припущені арифметичні помилки, а також не були  враховані помилки позивача, які призвели до завищення позивачем об'єкту оподаткування.

Припущені позивачем порушення щодо завищення амортизаційних відрахувань з урахуванням інших висновків експертизи не тягне визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за наслідками перевірки та за таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що акт перевірки не може вважатися належним доказом порушень позивачем податкового законодавства.

За таких обставин, визначення податкового зобов'язання у сумі 2693 грн. 40 коп. та застосування фінансових санкцій у сумі 1086 грн. 33 коп. податковими повідомленнями-рішеннями від 14.08.2003 р. № 0001932341/0/33199 та від 19.09.2003 р. № 0001932341/1/38497 не можуть вважатися обґрунтованими та законними та підлягають визнанню недійсними, відповідно до чого, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній частині позову з огляду на що,  їх задовольнив.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в ході слухання справи були правильно встановлені фактичні обставини справи та відповідні до них правовідносини і суд прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог,  з огляду на що,  задовольнив їх в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 17.06.2008 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, ч.1 п.1 ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів.

УХВАЛИЛА :

         Апеляційну скаргуДержавної     податкової     інспекції в  м.Краматорську  Донецької області  - залишити без задоволення.

         Постанову   господарського суду  Донецької області від 19 лютого 2008 року якою було задоволено позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю „Пента" доДержавної     податкової     інспекції в  м.Краматорську  Донецької обл. провизнання недійсними      податкових       повідомлень-рішень   від 14.08.2003р. №0001932341/0/33199, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2693 грн. 40 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 1086 грн. 33 коп.,  у загальній сумі 3779 грн. 73 коп.,

Податкове повідомлення рішення № 0001942341/0/33200, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25136 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 12127 грн.,  у загальній сумі 37263 грн.; та податкові-повідомлення рішення  від 19.09.2003 р.: № 0001932341/1/38497, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2693 грн. 40 коп. та застосовані фінансові санкції у сумі 1086 грн. 33 коп.,  у загальній сумі 3779 грн. 73 коп., та податкове-повідомлення рішення № 0001942341/1/38496, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25136 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 12127 грн. у загальній сумі 37263 грн. – залишити без змін.

          Дана ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду безпосередньо протягом місяця з моменту виготовлення ухвали в повному обсязі.

Колегія суддів: