Рішення № 19763074, 21.07.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-662/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.2011 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Гриб М.В.,

при секретарі Непокупній Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства "Град" м. Миргорода про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, відшкодування моральної шкоди, видачі належно оформленої трудової книжки,-

в с т а н о в и в :

20.06.2011 року в суд звернувся позивач із зазначеним позовом. В своїй заяві він зазначав, що з 9 серпня 2010 року він працював у відповідача на посаді слюсаря. З листопада 2010 року по червень 2011 року відповідачем йому заборговано 9000 грн заробітної плати. 3 червня він подав відповідачу заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. Але відповідач з роботи його не звільнив, розрахунку по заробітній платі з ним не провів, трудової книжки йому не видав. Тому він просив суд стягнути з відповідача на його користь 9000 грн заборгованої йому заробітної плати, стягнути 1500 грн 00 коп середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, зобов"язати відповідача видати йому належно оформлену трудову книжку з записом про звільнення за власним бажанням з 17 червня 2011 року. Крім цього, позивач, посилаючись на те, що порушення його законних прав призвело до моральних страждань, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, просив у відшкодування завданої йому моральної шкоди стягнути з відповідача на його користь 2000 грн.

В судовому засіданні позивач відмовився від позовних вимог в частині зобов"язання відповідача видати йому належно оформлену трудову книжку із записом про звільнення за власним бажанням, посилаючись на те, що на час розгляду справи в суді йому видана трудова книжка із відповідними записами в ній. Вказана відмова прийнята судом і ухвалою суду в зазначеній частині справа закрита провадженням.

Решту частину своїх позовних вимог позивач підтримував в повному обсязі.

Представник відповідача Буряк М.І. в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що з вини підприємства до 04.07.2011 не було повідомлено позивача про необхідність отримання ним трудової книжки після його звільнення , як це вимагає п.4.2 "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", тому не заперечував проти стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку з 04.06.2011 року по 04.07.2011 року. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 представник відповідача просив відмовити, посилаючись на те, що вся його заробітна плата була виплачена в повному об"ємі і моральної шкоди підприємство позивачу не завдало.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає позов підлягаючим до часткового задоволення. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у Малому приватному підприємстві "Град" з 09.08.2010 року до 06.06.2011 року на посаді слюсаря-сантехніка 4-го розряду. Наказом від 06.06.2011 року він був звільнений з роботи за ст.. 38 п. 1 КЗпП України (а.с.9).

У відповідності до ст.. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган (роботодавець) зобов"язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Позивач ОСОБА_1 у день звільнення 06.06.2011 року не працював, що він сам підтвердив у судовому засіданні. Доказів про пред»явлення ним вимог до відповідача про проведення виплати належних йому сум позивач в судовому засіданні не надав. Тому його вимоги в частині виплати заробітної плати за час затримання розрахунку при звільненні не можуть бути задоволені.

Разом з цим, згідно п. 4.2 "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої Наказом Міністерства праці України , Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Оскільки цей обов"язок відповідачем не було виконано до 04.07.2011 року, про що сторони самі підтверджували в судовому засіданні, то із цих підстав суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача за період з часу звільнення до часу повідомлення про необхідність отримання трудової книжки, тобто з 06.06.2011 року по 04.07.2011 року, його середній заробіток в сумі 425 грн 20 коп на підставі ст. 117 ч. 1 КЗпП України. При визначенні середнього заробітку суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 (із змінами і доповненнями) відповідно якого середньоденна заробітна плата позивача за останні повні два місяці роботи згідно приєднаної до матеріалів справи довідки складає 21,26 грн (із розрахунку 210,94+639,47=850,41:40 = 21,26 грн). У відповідності з п.8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Кількість робочих днів з дня звільнення до дня повідомлення про необхідність отримання трудової книжки складає 20, отже за весь час затримки середній заробіток позивача склав: 21,26 грн х 20 р.д. =425,20 грн, який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки у звязку з несвоєчасним повідомленням про необхідність отримання трудової книжки позивач змушений був докладати додаткові зусилля для організації свого життя, не мав можливості влаштуватися на роботу, не міг належним чином оплачувати витрати своєї сім'ї, в звязку з чим переносив моральні страждання, відповідно до ст. 2371 КЗпП України, вимога про стягнення моральної (немайнової) шкоди підлягає до часткового задоволення.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер та обставини заподіяння такої шкоди, тривалість і наслідки порушення права позивача, характер та тривалість його моральних страждань у звязку із порушенням права та викликаної цим необхідності докладати додаткових зусиль до організації свого життя, а також враховує вимоги розумності і справедливості. З цих підстав суд вважає, що заявлена вимога ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення в сумі 250 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованої заробітної плати, суд вважає необхідним ОСОБА_1 відмовити, оскільки будь яких доказів про таку заборгованість він суду не надав, позовних вимог щодо правильності чи неправильності нарахування йому заробітної плати, він в суді не заявляв, відомостей про форму оплати його праці, про відпрацьований ним час або об»єм виконаної ним роботи у відповідача він суду не надавав і будь-яких клопотань з цього приводу в суді не заявляв.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-8, 10, 11,, 84, 88, 208, 209, 215 ЦПК України, ст.ст.47, 116, 117, 237-1,232 КЗпП України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Град», що знаходиться за адресою: 37600, м. Миргород, вул. Миргородських дивізій, 3, ідентифікаційний код 30131773, на користь ОСОБА_1 425 грн 20 коп середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та 250 грн 00 коп відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 675 (шістсот сімдесят п»ять) грн 20 коп.

В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Град»на користь держави судовий збір в сумі 51 (пятдесят одна) гривня 00 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 коп. на рахунок № 31212259700012, призначення платежу: код 22050000 „оплата витрат за ІТЗ розгляду справ у судах до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області”, одержувач: Державний бюджет м. Миргорода 22050000, код одержувача за ЄДРПОУ 34698720, банк одержувача ГУДК України в Полтавській області, місцезнаходження банку м. Полтава, МФО 831019.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:М. В. Гриб