Рішення № 19748320, 13.12.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-417/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

15 вересня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаря Карпенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Плюс Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №482 від 03.03.2008 року в розмірі 17737,75 євро, що в еквіваленті за курсом НБУ на 01.01.2009 року становить 207886 грн. 43 коп., посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 отримав в позивача кредит в розмірі 20000 євро зі сплатою 11% річних, з погашенням кредиту та процентів щомісяця в розмірах визначених додатком №1 до кредитного договору. Внаслідок неналежної сплати відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів та процентів за користування кредитом станом на 01.10.2009 року за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 17737,75 євро, що еквівалентно 207886 грн. 43 коп., в тому числі 14730,78 євро кредит, 2116,97 євро відсотки, 890 пеня, що еквівалентно 172644 грн. 74 коп. - кредит, 24810 грн. 89 коп. - проценти, 10430 грн. 80 коп. пеня. ОСОБА_2, як поручитель згідно договору поруки, відповідає по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили. З урахуванням положення ч. 5 ст. 74 ЦПК України суд вважав належним повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу усунення порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

03 березня 2008 року між ВАТ “Плюс Банк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ “Плюс Банк”, та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №482 (а.с. 7), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 20000 євро та зобовязався повернути кредит до 02.03.2018 року згідно з графіком його погашення. Умовами п. 5.2. Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 11% річних за користування кредитом, а в разі прострочення повернення кредиту сплатити банку проценти за підвищеною відсотковою ставкою в розмірі 25% річних. При цьому проценти за вказаною ставкою нараховуються з першого дня прострочення по день повернення кредиту. Пунктом 5.5. Договору визначено розмір плати за кредитне обслуговування, що становить 0,33% в місяць від залишку кредиту. Згідно п. 3.4 Договору відповідач зобов'язався погашати кредит у валюті наданого кредиту ануїтетними платежами щомісячно 3 числа кожного місяця, вносячи платежі на позичковий рахунок у ВАТ "Плюс Банк". Разом з кредитом сплачувати проценти за користування кредитними коштами та плату за кредитне обслуговування.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №482 від 03.03.2008 року (а.с. 4).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності до п.п. 7.1. кредитного договору (а.с. 7 зв.) за несвоєчасну чи неналежну сплату кредиту та процентів за користування кредитом банк має право стягнути з позичальника пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми кредиту за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за даним кредитним договором станом на 01.10.2009 року (а.с. 4) відповідач ОСОБА_1 з часу укладення такого договору допускав істотні порушення умов договору, зокрема в частині розміру та строків погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно п. 6.3.1. банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, плати за кредитне обслуговування, збитків, пені і штрафних санкцій у випадку прострочення платежу з оплати чергового ануїтетного платежу більш ніж на 30 днів.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 01.10.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №482 від 03.03.2008 року (а.с. 4), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитом в розмірі 17737,75 євро, що еквівалентно 207886 грн. 43 коп., в тому числі 14730,78 євро кредит, 2116,97 євро відсотки, 890 пеня, що еквівалентно 172644 грн. 74 коп. - кредит, 24810 грн. 89 коп. - проценти, 10430 грн. 80 коп. пеня.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору №482 від 03.03.2008 року, між банком та відповідачкою ОСОБА_2 03.03.2008 року укладено договір поруки (а.с. 12), відповідно до якого в п. 1 поручитель зобов'язалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У зв'язку з наведеним, поручитель за вимогою банку повинна нести солідарну відповідальність.

Додатковим забезпеченням виконання даного кредитного договору від 03.03.2008 року є укладений між ВАТ "Плюс Банк", відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 іпотечний договір (а.с. 13-15), відповідно до п. 1.1. якого іпотекодавець ОСОБА_2 передала в іпотеку ВАТ "Плюс Банк" домоволодіння за адресою АДРЕСА_3, яке згідно витягу Івано-Франківського ОБТІ №17897625 від 27.02.2008 року складається із житлового будинку, загальною площею 79,0 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м., зазначеного за планом земельної ділянки літерою "А" та огорожі (металева сітка). Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,1388 га, наданої у власність ОСОБА_2 згідно Рішення 3 сесії 5 демократичного скликання Старолисецької сільської ради від 10 серпня 2006 року. Вказаний предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ №763095, виданого Старолисецькою сільською радою 25.02.2008 року на підставі рішення виконавчого комітету Старолисецької сільської ради від 30.10.2007 року, зареєстрованого Івано-Франківським ОБТІ 25.02.2008 року за номером 872 в реєстрову книгу №5, РПВН: 22244953.

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору за згодою сторін та згідно з Актом оцінки майна, що передається в іпотеку, складеного сторонами 03.03.2008 року, заставна (оціночна) вартість предмету іпотеки становить 187500 грн.

Згідно п. 1.5 іпотечного договору у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Однак, статтями 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання в якій саме валюті підлягає поверненню борг за кредитним зобов'язаннями, суд виходить з наступного. Відповідно до вимог розділу 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю, валюта України є законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень оплати будь-яких вимог та зобов'язань. За змістом ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, але зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Таким чином стягненню з відповідачів в користь ПАТ “Плюс Банк” підлягає заборгованість за кредитним договором №482 від 03.03.2008 року в розмірі 207886 грн. 43 коп., що в еквіваленті за курсом НБУ на 01.01.2009 року становить 17737,75 євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 611, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства “Плюс Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Публічного акціонерного товариства “Плюс Банк”, місцезнаходження якого вул. Галицька, 7 в м. Івано-Франківську на рах. №29090500033016 у ПАТ “Плюс Банк”, МФО 336310, код ЄДРПОУ 19390819 207886 грн. 43 коп. (двісті сім тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 43 коп.), що еквівалентно 17737,75 євро, заборгованості за кредитним договором №482 від 03.03.2008 року, укладеним між ВАТ “Плюс Банк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ “Плюс Банк”, та ОСОБА_1, 1700 грн. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.