Постанова № 1973808, 12.05.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Станько Л.Л.                                                                          Справа № 22а-6605/08

Господарський суд Львівської обл. (№ 13/375А)                                                              Рядок статзвіту № 35

Доповідач: Шавель Р.М.

П О С Т А Н О ВА

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

12 травня 2008 року                                                                                                 м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Олендера І.Я. та Заверухи О.Б.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача -        Стефака Т.В., довіреність від 16.01.2008р.,

пред-ка відповідача -    Тупіс Я.І., довіреність № 6020/10/10-010 від 07.05.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Фабрика свічок «Галичина» Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» на постанову господарського суду Львівської обл. від 22.01.2008р. у справі за позовом Дочірнього підприємства /ДП/ «Фабрика свічок «Галичина» Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс /НПК/ - Галичина» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Дрогобицькому районі Львівської обл. про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

03.12.2007р. позивач ДП «Фабрика свічок «Галичина»звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської обл. № 258/23-1 та № 000257/23-1, винесені 18.05.2006р. (а.с.4-9).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 22.01.2008р. в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю (а.с.118-128).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ДП «Фабрика свічок «Галичина», який покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову господарського суду скасувати та винести нову постанову, якою заявлений позов задоволити.

Апелянт вказує, що судом під час розгляду справи не було враховано тої обставини, що майно та право на його використання були передані позивачу як дочірньому підприємству за рішенням власника за інвентаризаційними відомостями в процесі створення, формування цілісного майнового комплексу, визначення засад майнової основи здійснення господарської діяльності та формування статутного фонду підприємства. У зв’язку з цим підприємство набуло право постановки вищевказаного майна на баланс підприємства та використання останнього.

В частині тверджень суду про порушення позивачем вимог пп.5.2.10 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та безпідставного віднесення до валових витрат витрат на поліпшення основних фондів за 2005 рік на суму 72,8 тис.грн., то представлені Акти виконаних робіт відповідають вимогам закону, оскільки чинне законодавство не зобов’язує підрядника чи іншого виконавця будівельних робіт оформляти за наслідками виконаних робіт Акти форми КБ-2.

Щодо порушень при здійсненні амортизаційних відрахувань, то апелянт вказує на те, що підприємство правомірно здійснювало амортизацію по об’єктах першої групи, відносило відповідні суми на валові витрати, оскільки розглядувані основні фонди використовувалися в господарській діяльності позивача, останній при цьому обліковував вартість основних фондів, які використовувалися у власній господарській діяльності, у своєму бухгалтерському обліку на рахунку 10 (а.с.133-138).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання апеляційної скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

            Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської обл. проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Фабрика свічок «Галичина» за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., про що складено Акт перевірки № 74/23-1/23954363 від 03.05.2006р. (а.с.89-112).

            На підставі вказаного Акту відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

* № 258/23-1 від 18.05.2006р., яким визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 11041 грн., в тому числі основного платежу - 7361 грн. та штрафних санкцій - 3680 грн. (а.с.10-11);

* № 000257/23-1 від 18.05.2006р., якими визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 82541 грн., в тому числі основного платежу - 60891 грн. та штрафних санкцій - 21650 грн. (а.с.12-13).

У вказаному Акті перевірки вказується на те, що позивачем допущено порушення вимог п.1.23, п.1.26 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.10 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.1 п.8.1 та пп.8.7.1 п.8.7. ст.8, п.22.2 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 60891 грн., та вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», через що занижено податок на додану вартість на суму 7361 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд першої інстанції виходив з того, що проведеною перевіркою було з’ясовано факт непроведення ДП «Фабрика свічок «Галичина» протягом 2005 року розрахунків з ВАТ «НПК-Галичина» за надане право на користування основними засобами; також по бухгалтерському обліку не відображено на дату початку та закінчення перевірки наявності заборгованості чи попередньої оплати за таке користування.

За таких обставин, а також враховуючи, що основні фонди, які використовуються у господарській діяльності позивача, не є його власністю, до складу валового доходу слід включити вартість послуг по безоплатному користуванню основними фондами.

Оскільки ВАТ «НПК-Галичина» та ДП «Фабрика свічок «Галичина»являються пов’язаними особами, то розмір безоплатно наданих дочірньому підприємству послуг по користуванню основними засобами податковим органом правомірно було визначено у розмірі амортизаційних відрахувань даних основних засобів.

Окрім цього, ДП «Фабрика свічок «Галичина»витрат на придбання або виготовлення основних фондів першої групи не понесла, оскільки вони є власністю ВАТ «НПК-Галичина». Факт оренди таких основних засобів відсутній, оскільки відсутні договори на оренду, по обліку не проведені нарахування та оплата орендної плати, також відсутня вимога із сторони ВАТ «НПК «Галичина» про її сплату.

Враховуючи вищевикладене, і той факт, що по податковому обліку за перевірений період ДП «Фабрика свічок «Галичина»амортизаційні відрахування на основні фонди першої групи не нараховувало, віднесення витрат на поліпшення таких основних фондів до складу валових витрат є неправомірним.

При цьому також до перевірки не надано інвентарних карток обліку основних засобів та Актів виконаних робіт з покращення основних фондів.

В порушення вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. платником податку ремонтні роботи у сумі 72,80 тис.грн. віднесено до складу валових витрат.

Окрім цього, ДП «Фабрика свічок «Галичина»в порушення пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р., на зменшення скоригованого прибутку безпідставно віднесено амортизаційні відрахування в сумі 37,90 тис.грн.

Звідси, платником податку занижено об’єкт оподаткування податком на прибуток за 2005р. на 250364 грн. та занижено платежі до бюджету по податку на прибуток в сумі 60891 грн.

Між тим, наведені висновки суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Із змісту Статуту ДП «Фабрика свічок «Галичина» слідує, що його засновником є ВАТ «НПК-Галичина», яке володіє 100 відсотками статутного фонду підприємства (а.с.15-23), у зв’язку з чим ВАТ «НПК–Галичина» передало у господарське користування ДП «Фабрика свічок «Галичина» основні засоби (а.с.25-27).

Згідно довідки Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 557 від 14.04.2006 року власником майна по вул.Бориславській в м.Дрогобич з 15.09.2004р. виступає ВАТ «НПК-Галичина» на підставі наказу по Державному комітету України по нафті і газу № 90 від 11.03.2003р.

По бухгалтерському обліку (рахунок 10 «Основні засоби») ДП «Фабрика свічок «Галичина» обліковувало вартість основних фондів першої групи, які використовувались у власній господарській діяльності, та не являються його власністю (а.с.28-41).

Відповідно до ст.10 Закону України «Про підприємства» майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до Законів України, статуту підприємства та укладених угод, належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.

Джерелами формування майна підприємства є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників.

В такому випадку витрати на придбання такого майна або права його використання, володіння чи розпорядження будуть відповідати вартості такого майна, грошових коштів, отриманих в обмін на корпоративні права створеного власником підприємства.

В розглядуваному випадку майно та право на його використання було передане дочірньому підприємству за рішенням власника за інвентаризаційними відомостям в процесі створення, формування цілісного майнового комплексу, визначення засад майнової основи здійснення господарської діяльності та формування статутного фонду дочірнього підприємства. В зв'язку з чим, підприємство набуло право постановки вищевказаного майна на баланс підприємства та використання останнього.

Відповідно до розділу 5 Статуту ДП «Фабрика свічок «Галичина», затвердженого протоколом № 2 від 21.02.1996р., зареєстрованого Виконкомом Дрогобицької міської ради за реєстраційним №1101 від 24.06.1997р. згідно розпорядження № 213-р, для забезпечення діяльності підприємства засновник ВАТ «НПК-Галичина» передає підприємству основні фонди та обігові кошти у повне господарське користування на основі акту передачі. Підприємство користується майном та цінностями, переданими йому на правах повного господарювання (а.с.15-23).

Відповідно до наказу № 2-38/к від 19.09.1997р. на базі цеху № 3 - виробництво парафіну – було створено ДП «Фабрика свічок «Галичина» (а.с.25).

Відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

В даному випадку ДП «Фабрика свічок «Галичина»було створено ВАТ «НПК-Галичина», через що останнє передало дочірньому підприємству нерухоме майно, яке ДП «Фабрика свічок «Галичина» обліковує у своєму бухгалтерському обліку.

Дані основні фонди не можна вважати як безоплатно надані, оскільки вони передані як внесок до статутного фонду, при цьому жодних безоплатних послуг з огляду на вищевикладене підприємство не отримувало.

Отже, безпідставним є висновок податкового органу про необхідність збільшення валового доходу підприємства у зв’язку із безоплатно отриманими послугами.

ДП «Фабрика свічок «Галичина»(споживач) та ВАТ «НПК-Галичина» (постачальник) був укладений договір № 15а/1 від 02.01.2004р. про надання послуг, необхідних для виробничої діяльності, зокрема на виконання ремонтних робіт об’єктів споживача (а.с.42-43).

На виконання цього договору протягом 2005р. постачальником були виконані ремонтні роботи по покращенню основних фондів, вартість яких в сумі 72,80 тис.грн. була віднесена платником податку до складу валових витрат протягом 2005р.

Для проведення перевірки позивачем були надані копії замовлень на виконання ремонтних робіт як документи, що підтверджують правомірність віднесення на валові витрати витрати на поліпшення основних фондів за І-ше півріччя 2005 року на суму 62,5 тис.грн. та всього за 2005 рік на суму 72,8 тис.грн. (а.с.75-88).

В частині безпідставного віднесення до валових витрат витрат на поліпшення основних фондів за 2005 рік на суму 72,8 тис.грн., то колегія суддів виходить з вимог п.п.5.2.10. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно яких до валових витрат включаються суми витрат, пов’язані із поліпшенням основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому ст.8 даного Закону.

Витрати, понесені підприємством на покрашення основних фондів, відповідають вимогам пп.5.2.10 п.5.2. ст 5 та пп.8.2.1, 8.2.2. п.8.2. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки наведені витрати понесені на покращення саме основних фондів, які відповідають вимогам ст.8 вказаного Закону.

Таким чином, нерухоме майно, передане ДП «Фабрика свічок «Галичина», підлягає амортизації, а тому віднесення до валових витрат витрат на поліпшення основних фондів є правомірним.

Колегія суддів вважає безпідставним твердження в Акті перевірки тої обставини, що позивачем не було представлено для перевірки актів виконаних робіт, оскільки відповідачу були надані Акти виконаних робіт, складені за результатами виконаних будівельних та ремонтних робіт.

Між тим, податковим органом вказані Акти виконаних робіт не були взяті до уваги, оскільки останні оформлені не за формою КБ-2. Між тим, чинне законодавство не передбачає обов'язку підрядника чи іншого виконавця будівельних робіт оформляти за наслідками виконаних робіт Акт форми КБ-2.

Як слідує з матеріалів справи, підприємствами були оформлені акти від 31.01.2005р., від 28.02.2005р., від 31.03.2005р., від 30.04.2005р., від 31.05.2005р., від 30.06.2005р., від 29.07.2005р., від 31.08.2005р., від 30.09.2005р., від 31.10.2005р., від 30.11.2005р. та від 30.12.2005р. (а.с.44-55, 72).

В кожному з цих актів міститься покликання на те, що роботи виконані та прийняті згідно замовлень із зазначенням номерів таких; кожне замовлення містить розшифровку проведених робіт та витрат на проведені роботи, що здійснювались згідно з умовами договору № 15а/1 від 02.01.2004р.

Також в укладеному договорі із ДП «Фабрика свічок «Галичина» не зазначено такого обов'язку щодо складення Актів виконаних робіт за формою КБ-2, через що сторони складали акти довільної форми, що не заборонено законодавством.

Безпідставним слід вважати твердження відповідача про ненадання позивачем до перевірки інвентарних карток обліку основних засобів, що підлягають амортизації, чи орендуються, оскільки, відповідно до вимог пп.8.3.4. п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

З огляду на вищевикладене, з врахуванням положень пп.8.7.1. п.8.7. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємство правильно здійснювало бухгалтерський та податковий облік вищевказаних операцій та правомірно віднесло ці суми до складу валових витрат підприємства.

Відповідно до пп.8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизація основних фондів і нематеріальних активів – це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно п.8.1.2. п.8.1. ст.8 цього Закону амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів, а пп.8.1.3., 8.1.4 визначений вичерпний перелік витрат, що не підлягають амортизації.

Зокрема, не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів, тобто капітальних активів, які не використовуються у господарській діяльності платника податку.

Використання ДП «Фабрика свічок «Галичина» основних фондів для господарської діяльності підприємства та здійснення виробничого процесу підтверджується та не заперечується Актом перевірки; крім цього позивач у своєму бухгалтерському облік на рахунку 10 обліковував вартість основних фондів, які використовувались у власній господарській діяльності, та, які належать ВАТ «НПК-Галичина»

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що підприємство правомірно здійснювало амортизацію по об'єктах І-ої групи, відносило відповідні суми на валові витрати підприємства.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо виявлених порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість», то суд виходив з того, перевіркою встановлено факт безпідставного віднесення до складу податкового кредиту у січні-лютому 2005р. податку на додану вартість в сумі 7361 грн., сплаченого за проведені ремонтні роботи з поліпшення основних фондів.

Дані ремонтні роботи не відносяться до складу валових витрат, оскільки не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Однак, виходячи з попередньо наведених доводів, колегія суддів вважає, що податковим органом безпідставно донараховано суми податку на додану вартість, оскільки підприємством підставно використовувалось майно, правильно формувались валові витрати, а тому податок на додану вартість, що сплачений позивачем в складі вартості проведених ремонтних робіт, які були віднесені на валові витрати, правомірно включено до складу податкового кредиту підприємства.

Звідси, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені безпідставно, через що заявлений позов підлягає до задоволення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.195, ч.3 ст.160, п.3 ч.1 ст.198, п.п.3, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, 254 КАС України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

            Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Фабрика свічок «Галичина» Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» задоволити частково.

Постанову господарського суду Львівської обл. від 22.01.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Дочірнього підприємства «Фабрика свічок «Галичина» Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» задоволити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської обл.:

* № 258/23-1 від 18.05.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 11041 грн., в тому числі за основним платежем - 7361 грн. та штрафними санкціями - 3680 грн.;

* № 000257/23-1 від 18.05.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 82541 грн., в тому числі за основним платежем - 60891 грн. та штрафними санкціями - 21650 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Фабрика свічок «Галичина» Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» 03 (три) грн. 40 коп. понесених судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання  постановою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                            Олендер І.Я.

Заверуха О.Б.